Рішення № 7811495, 04.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.10 р.                     Справа № 20/249пд                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі: Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Приходько І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Зугресводоканал-1 міста Зугрес”, м.Зугрес

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк

до відповідача-2: Комунального підприємства “Зугресводоканал”, м.Зугрес

про визнання недійсним Договору № 01-3 від 03.04.09 р.

За участю представників:

від позивача: Саркисян О.А. – дов.

від відповідача-1: Логачова Ю.А. – дов.

від відповідача-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Комунальне підприємство “Зугресводоканал-1 міста Зугрес”, м.Зугрес, із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк, до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк, про визнання недійсним договору № 01-3 від 03.04.09 р. про переведення боргу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вищевказаний договір втратив юридичну силу, оскільки зобов’язання КП “Зугресводоканал-1 міста Зугрес” сплачувати борги ліквідованого підприємства мало місце тільки при умові дії рішення сесії № 5/49-16 від 26.03.09 р., договір з боку Комунального підприємства “Зугресводоканал” підписаний не уповноваженою особою – Куркуріним Е.П., оскільки він не є членом ліквідаційної комісії, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Позивач також стверджує, що спірний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить інтересам іншого підприємства.

11 листопада 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” звернулось до суду із письмовим клопотанням, в якому просило суд призначити судову експертизу по справі № 20/249пд для роз’яснення питання про щодо підписання договору про переведення боргу № 01-3 від 03.04.09 р. з боку КП “Зугресводоканал” саме Куркуріним Едуардом Пантелійовичем. Крім того, ВАТ “Донецькобленерго” надало суду запитання, які, на його думку, слід поставити на вирішення експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.

Дане клопотання судом залишено без задоволення.

У клопотанні від 11.11.09 р. ВАТ “Донецькобленерго” просило суд зобов’язати Зугреську міську раду надати суду копію статуту КП “Зугресводоканал” та оригінал представити в судове засідання, документи, згідно яких був прийнятий на посаду директора Куркуріна Е.П., документи в підтвердження повноважень директора КП “Зугресводоканал”, на підставі яких він здійснював свої повноваження, документи, які підтверджують термін роботи на посаді директора Куркуріна Е.П.

В матеріалах справи наявні дані документи.

У клопотанні від 12.11.09 р. Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” вважає, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов’язки іншої сторони, яка не є стороною по даній справі, а саме – КП “Зугресводоканал”, у зв’язку з чим просить суд залучити до участі у справі іншого відповідача Комунальне підприємство “Зугресводоканал”, яке розташоване за адресою: 86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Корнієнко, 1, ЄДРПОУ 20335139).

Ухвалою суду від 12.11.09 р. до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Комунальне підприємство “Зугресводоканал” (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Корнієнко, буд.1).

16 листопада 2009 року відповідач-1 надав суду письмовий відзив на позов, в якому вважає, що позивач не навів переконливих доводів та не надав суду доказів, які свідчили б про недійсність договору, у зв’язку з чим просить суд відмовити КП “Зугресводоканал-1” у задоволенні позову про визнання договору про перевод боргу недійсним. В обґрунтування свого відзиву відповідач-1 посилається на статут КП “Зугресводоканал”, контракт від 17.02.09 р., лист ліквідатора № 76/156 від 18.08.09 р.

Клопотанням від 01.12.09 р. позивач залучив до матеріалів справи контракт від 17.02.09 р., наказ від 07.07.09 р. № 97-Л, розпорядження Зугреської міської ради від 06.07.09 р. № 82-л, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.03.09 р. по справі № 2-а-52/08/0550.

У письмових поясненнях від 21.12.09 р. відповідач-1 вважає, що позивач не довів в суді, що з боку Комунального підприємства “Зугресводоканал” договір підписано особою, яка не мала повноважень на підписання зазначеного договору. Крім того, Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” вважає, що господарський суд повинен дослідити докази та встановити обставини щодо порядку та строків припинення відповідача, щодо публікації та повідомлення про припинення відповідача та про письмове повідомлення третьої особи щодо припинення відповідача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.12.09 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Відповідач-2 надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що договір № 01-3 від 03.04.09 р. був укладений за рішенням Зугреської міської ради, яка є засновником Комунального підприємства “Зугресводоканал-1 міста Зугрес” та ліквідатором Комунального підприємства “Зугресводоканал”. Крім того, відповідач-2 зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 14.05.09 р. КП “Зугресводоканал” визнано банкрутом. Позовні вимог КП “Зугресводоканал-1 міста Зугрес” вважає правомірними, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.09 р. по справі № 5/24Б встановлено, що ВАТ “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж є кредитором Комунального підприємства “Зугресводоканал” на суму 502240,51 грн.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

03 квітня 2009 року відповідачем-2 (Первісний боржник), позивачем (Новий боржник) та відповідачем-1(Кредитор) укладено договір №01-3 про переведення боргу (далі-Договір), відповідно до п.1 якого Первісний боржник переводить на Нового боржника заборгованість станом на 01 лютого 2009 року (за період з 1999 року по 2009 рік) у розмірі 580244,52 (п’ятсот вісімдесят тисяч двісті сорок чотири гривень 52 копійки) грн., в тому числі:

заборгованість за активну електроенергію в сумі 530493, 93 (п’ятсот тридцять тисяч чотири дев’яносто три гривень 93 копійки) грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 88415, 61 грн.,

заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 26574,16 (двадцять шість тисяч п’ятсот сімдесят чотири гривень 16 копійок) грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 4429,04 грн.,

заборгованість за екологічну складову тарифу на електроенергію в сумі 11560, 35 грн.(одинадцять тисяч п’ятсот шістдесят гривень 35 копійок) грн.., в тому числі податок на додану вартість у сумі 856,94грн.,

пеня в сумі 993,23 грн. (дев’ятсот дев’яносто три гривні 23 копійки) грн.,

3% річних у сумі 7765,42 (сім тисяч сімсот шістдесят п’ять гривень 42 копійки) грн.,

інфляційна складова в сумі 2857,43 (дві тисячі вісімсот п’ятдесят сім гривень 43 копійки) грн., що виникла в результаті неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов’язань перед Кредитором за договором про постачання електроенергії №490 від 19.09.2002 р.

Як зазначено в п.2 Договору, зобов’язання, яке приймає на себе Новий боржник, виникло на підставі Договору про постачання електроенергії №490 від 19.09.2002р., що укладено між Первісним боржником та Кредитором.

Пунктом 11 Договору закріплено, що Договір укладений за вільним волевиявленням сторін, без застосування фізичного та психічного тиску і відповідає справжній волі.

Згідно із п.12 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за Договором.

Позивач просить суд визнати даний договір недійсним, стверджуючи про те, що його укладено у зв’язку із рішенням сесії Зугреської міської Ради № 5/49-16 від 26.03.09 р. щодо покладення на позивача обов’язків, пов’язаних з правонаступництвом відповідача-2; що за протестом прокурора дане рішення скасоване.

У своєму позові позивач зазначає, що за даних обставин предмет спірного договору, тобто “борг” втратив юридичну силу.

Позивач також обґрунтовує свій позов тим, що Договір з боку відповідача-2 підписано не уповноваженою особою – Куркуріним Е.П., який не був членом ліквідаційної комісії відповідача-2.

У своїй позовні заяві позивач також зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 14.05.09 р. по справі № 5/24Б відповідача-2 визнано банкрутом та, посилаючись на приписи Господарського кодексу України, ст.ст.104, 203, 215 Цивільного кодексу України, стверджуючи, що спірний договір суперечить інтересам іншого підприємства, просить суд визнати цей договір недійсним.

Відповідач-1 позову не визнав, посилаючись на безпідставність позовних вимог, клопотав про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою визначення, чи підписано спірний договір з боку відповідача-2 його директором Куркуріним Е.П.

Відповідач-2 із позовом погодився. У відзиві на позов, підписаному на даний час виконавчим директором КП Зугресводоканал” Куркуріним Е.П., дана особа зазначала, що спірний договір було підписано нею як директором (на той час) КП “Зугресводоканал”.

За даних обставин клопотання відповідача-1 суд залишив без задоволення, оскільки під час вирішення спору встановлено, що спірний договір з боку відповідача-2 підписано директором КП “Зугресводоканал” Куркуріним Е.П.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги із заявлених у позові підстав не підлягають задоволенню. Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Рішенням Зугреської міської Ради від 26.03.09 р. № 5/49-16 дійсно встановлено, що КП “Зургесводоканал-1 міста Зугрес” є правонаступником КП “Зугресводоканал” у частині заборгованості (зобов’язань) перед ВАТ “Донецькобленерго” в сумі 580244,52 грн. станом на 01.02.09 р., за умови укладання угоди про реструктуризацію заборгованості за електроенергію терміном на три роки, враховуючи фінансовий стан сторін.

Рішенням Зугреської міської Ради від 30.04.09 р. № 5/50-4 у зв’язку із протестом прокурора № 1905 від 27.04.09 р. дійсно скасовано вищезазначене рішення Ради від 26.03.09 р. № 5/49-16.

Однак, дані обставини ніяким чином не впливають на юридичну силу спірного договору, текст якого не містить посилань на те, що його укладено саме внаслідок правонаступництва позивачем по справі прав та обов’язків відповідача-2.

Ствердження позивача про те, що з боку відповідача-2 Договір підписано не уповноваженою особою – Куркуріним Е.П., який не був членом ліквідаційної комісії, є обґрунтованим лише в частині невключення громадянина Куркуріна Е.П. до складу ліквідаційної комісії відповідача-2.

Так, 22.04.08 р. Зугреською міською Радою дійсно прийнято рішення № 5/35-3 про ліквідацію КП “Зугресовдоканал” та про створення ліквідаційної комісії, до складу якої дійсно не включено громадянина Куркуріна Е.П.

Разом з тим, в матеріалах справи є наявним контракт від 17.02.09 р., укладений територіальною громадою м.Зугреса в особі міської Ради (Власник) з директором КП “Зугресводоканал” Куркуріним Е.П. (Директор) на строк з 17.02.09 р. по 16.02.2010 р.

Згідно із п.1.3 зазначеного Контракту, Директор діє на підставі єдиноначальності.

Відповідно до п.1.4 Контракту, Директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених Статутом та Контрактом до компетенції Власника. Власник не має права утручатися в оперативно-господарську діяльність Директора.

Пунктом 2.5 Контракту передбачено, що Директор має право діяти від імені підприємства без довіреності, представляти його в інших підприємствах, закладах, організаціях, укладати господарські договори та інші угоди, які не суперечать законодавству; видавати довіреності, відкривати рахунки в банках, користуватись правом розпоряджання грошовими коштами підприємства; накладати на робітників стягнення, застосовувати заходи заохочення відповідно до законодавства; затверджувати у межах своєї компетенції нормативні документи, видавати накази, розпорядження, давати вказівки, обов’язкові для всіх робітників підприємства; вирішувати інші питання, віднесені статутом підприємства, Контрактом, до компетенції Директора.

Згідно із п.п.5.8, 5.11 Статуту КП “Зугресводоканал”, директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком віднесених Статутом до компетенції загальних зборів. Директор підприємства користується правом першого підпису, діє як розпорядник кредитів, укладає договори, видає довіреності тощо.

У відзиві на позов, підписаному Куркуріним Е.П., зазначено, що дана особа підписала спірний договір під час виконання нею обов’язків директора КП “Зугресводоканал”.

Ствердження представників позивача та відповідача-2 про те, що спірний договір відповідачем-2 підписано за вказівкою виконкому свого обґрунтування матеріалами справи не знайшла.

Докази достроково розірвання Контракту, усунення громадянина Куркуріна Е.П. від обов’язків директора відповідача-2 на момент підписання ним спірного договору в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ст.209 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.510 зазначеного кодексу, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

В силу ст.520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, за своєю правовою природою спірний договір є договором про заміну боржника.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що спірний договір про заміну боржника з боку відповідача-2 підписано директором Куркуріним Е.П., який діяв як орган юридичної особи в межах повноважень, наданих йому законом, статутом підприємства та контрактом із власником підприємства.

Даний факт підтверджується також й наявним в матеріалах справи листом ліквідатора КП “Зугресводоканал” на адресу відповідача-1 № 76/156 від 18.08.09 р., у якому ліквідатор фактично визнає чинність та наслідки укладання спірного договору, та зазначає про те, що даний договір не розірвано.

Свої позовні вимоги позивач також обґрунтовує посиланнями на приписи ст.59 Господарського кодексу України, ст.ст.104, 203, 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 59 Господарського кодексу України та ст.104 Цивільного кодексу України врегульовані питання щодо припинення діяльності суб’єкта господарювання (юридичної особи), які безпосереднього відношення до предмету спору не мають, оскільки, як вбачається зі змісту Договору, його укладено в порядку ст.520 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а статтею 215 зазначеного кодексу визначені підстави недійсності правочину.

Дані норми є загальними та самі по собі позовних вимог не обґрунтовують.

Своє ствердження про те, що спірний договір суперечить інтересам іншого підприємства, позивач не обґрунтував належними доказами, навіть не визначивши цього підприємства та характеру й складу інтересів, яким суперечить Договір.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог, судові витрати по справі – віднести на позивача.

Клопотання відповідача-1 про призначення судової почеркознавчої експертизи судом залишено без задоволення за відсутністю потреби у даному експертному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.59 Господарського кодексу України, ст.ст.92, 104, 203, 215, 509, 510, 520 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства “Зугресводоканал-1 міста Зугрес”, м.Зугрес, до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Харцизьких електричних мереж, м.Харцизьк, та до Комунального підприємства “Зугресводоканал”, м.Зугрес, визнання недійсним Договору № 01-3 від 03.04.09 р. про переведення боргу – відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04.02.10 р.

Повний текст рішення підписано 05.02.10 р.

Головуючий суддя                               

Суддя Лейба М.О.

Суддя Приходько І.В.

Надруковано 4 примірники:

1-          позивачеві;

2 – відповідачам;

1 – у справу