Рішення № 78114811, 26.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2018 р. Справа № 914/1631/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” - ОСОБА_2, м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства “Петрос-Сервіс”, м. Львів

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 487 873 279, 45 грн.

Суддя Мороз Н.В.

при секретарі Забора Ю. П.

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: ОСОБА_3

Суть спору:

Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський ОСОБА_1” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” - ОСОБА_2, м.Київ до Приватного підприємства “Петрос-Сервіс”, м. Львів про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 487 873 279, 45 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.09.2017р. та від 02.02.2018р. Просить суд задоволити клопотання від 02.02.2018р. про призначення судово-економічної експертизи, а також клопотання від 02.02.2018р. про витребування доказів.

Щодо поданого відповідачем клопотання від 02.02.2018р. про призначення судово-економічної експертизи суд зазначає.

Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Подане відповідачем клопотання обгрунтоване тим, що позивачем до стягнення заявлена значна сума заборгованості у розмірі 487 873 279,45 грн., складні розрахунки та обчислення, а саме: розрахунки заборгованості за процентами, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, розрахунки заборгованості 3% річних, розрахунки інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, розрахунки інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів. Також зазначено, що у ПП «Петрос-Сервіс» відсутні документи, які підтверджують отримання вказаних коштів, тому відповідач позбавлений можливості перевірити достовірність зроблених розрахунків, а тому визначення правильності їх обчислення потребує роз’яснення і спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки та ведення банківських розрахунків та обліку.

Згідно приписів п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Суд звертає увагу відповідача на ст. 43 ГПК, згідно якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного (господарського, адміністративного) судочинства.

Розглядаючи вимогу про стягнення заборгованості за договором, суд у будь-якому випадку зобов'язаний дослідити питання щодо належного виконання сторонами умов договору та встановити наявність у кредитора права вимоги до боржника (поручителя), а отже, встановлення таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору.

Призначення судової експертизи без належних на те правових підстав є затягуванням судового процесу.

За змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.

Зупинення провадження у справі під час проведення судової експертизи - є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору за відсутності висновків про факти, що входять до предмету доказування.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків розгляду спору і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.06.2018р. у справі № 922/699/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість встановлення обставин, які мають значення для справи без призначення судової експертизи шляхом оцінки належних та допустимих доказів в їх сукупності та відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях при дослідженні та оцінці документальних доказів наявних у матеріалах справи. При цьому судом взято до уваги, що при заявленні клопотання про призначення експертизи, представником відповідача не було враховано положення ч.3 ст.98 ГПК України, відповідно до якої висновок експерта може бути наданий також на замовлення учасника справи.

Вирішуючи питання про необхідність призначення судово-економічної експертизи, суд звертав увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також зважив на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Подання відповідачем клопотання про призначення судово-економічної експертизи, розцінюється судом, як таке, що спрямоване на затягування стороною строку розгляду справи №914/1631/17, враховуючи неоплату вартості проведення експертизи, що була призначена Господарським судом Львівської області за клопотанням ПП «Петрос-Сервіс» у аналогічній справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Щодо клопотання відповідача від 02.02.2018р. про витребування доказів, суд зазначає, що вказане клопотання вирішено ухвалою суду від 06.02.2018р.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.ст. 183, 202, 216 ГПК України, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 12, 177, 182, 183, 185, 234 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.12.18 р. о 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська,128 – зал судових засідань №6.

2. Сторонам:

- забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, явка обов’язкова.

- за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України пов’язані з розглядом справи та не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні - надати такі заяви чи клопотання до суду за 3 дні до судового засідання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.