Рішення № 78114502, 26.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2018Справа № 910/11333/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/11333/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, 1)

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5)

про стягнення 31866, 24 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідача) про стягнення 32 866,24 грн збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при здійсненні відповідачем перевезення вантажу позивачем було виявлено недостачу вантажу, яка зафіксована у комерційних актах № 485604/793, № 485604/794, № 485604/795, № 485604/76, № 485604/797 від 14.06.2018, які, як зазначає останній, свідчать про незабезпечення залізницею збереження вантажу в процесі перевезення, а тому позивач просить стягнути з відповідача 31 866, 24 грн збитків та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

18.09.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою суду.

З огляду на усунення недоліків, суд ухвалою від 24.09.2018 відкрив провадження у справі та призначив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

26.10.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог позивача та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, оскільки на підтвердження вартості вантажу позивачем не надано підписаної головним (старшим) бухгалтером копії податкової накладної та доказів оплати рахунку. До відзиву було додано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, в якому відповідач зазначив, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 19.10.2018. Суд, розглянувши подане клопотання про поновлення процесуальних строків подання відзиву, вирішив поновити процесуальний строк подання відзиву, встановлений судом, у відповідності до ч.ч. 3-6 ст. 119 ГПК України.

09.11.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечив проти доводів відповідача.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши надані у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", як перевізником та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як замовником був укладений договір № 00039/ЦТЛ-2018 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги. Предметом договору було здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому, та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Приватним акціонерним товариством "УКХЗ" (вантажовідправником) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажоодержувача) зі станції Авдіївка ДОН на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відправлено, груповою відправкою, вантаж - кокс доменний (вологий), оформленого залізничною накладною № 50175660 від 11.06.2018.

До матеріалів справи долучено рахунок-фактуру № 92058980 від 11.06.2018 яким визначено вартість коксу доменного, що поставлявся згідно накладної № 50175660: кокс доменний код номенклатури 19.10.100000.00008 - 6 488, 58 грн за тонну без ПДВ, загальна вартість поставки за вказаним рахунком 2 910 809, 43 грн; код номенклатури 19.10.100000.00008 - 6 499, 47 грн за тонну без ПДВ, загальна вартість поставки за вказаним рахунком 3 662 301, 86 грн. Позивач оплатив зазначений рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 4500064992 від 01.08.2018.

14.06.2018 на станції призначення Маріуполь-Сорт. Донецької залізниці були складені комерційні акти: № 485604/793, № 485604/794, № 485604/795, № 485604/796, № 485604/797, які свідчать про недостачу вантажу у вагонах, що підтверджується відміткою перевізника у залізничній накладній. Під час огляду вагонів було встановлено, що навантаження шапкоподібне, вантаж маркований повздовжньою смугою з вапна.

Комерційним актом № 485604/793 від 14.06.2018 встановлено недостачу коксу доменного у вагоні № 62048343 у кількості 1,05 тн. Згідно інформації комерційного акту під час комерційного огляду вагону було встановлено, що навантаження шапкоподібне, висота шапки 200-300 мм. Вантаж маркований повздовжньою смугою з вапна. Відносно руху потягу, над 2-3 люками наявна виїмка розміром 1700х1200х200 в глибину вагону, маркування у місці виїмки відсутнє. Вагон технічному стані справний.

Комерційним актом № 485604/794 від 14.06.2018 встановлено недостачу коксу доменного у вагоні № 59726760 у кількості 1,4 тн. Згідно інформації комерційного акту під час комерційного огляду вагону було встановлено, що навантаження шапкоподібне, висота шапки 300-400 мм. Вантаж маркований повздовжньою смугою з вапна. Відносно руху потягу, над 1 люком наявна виїмка розміром 1500х1000х500 в глибину вагону, маркування у місці виїмки відсутнє. Вагон технічному стані справний.

Комерційним актом № 485604/795 від 14.06.2018 встановлено недостачу коксу доменного у вагоні № 53075453 у кількості 1,950 тн. Згідно інформації комерційного акту під час комерційного огляду вагону було встановлено, що навантаження шапкоподібне, висота шапки 200-300 мм. Вантаж маркований повздовжньою смугою з вапна. Відносно руху потягу, над 1 люком наявна виїмка розміром 1000х1000х200 в глибину вагону, маркування у місці виїмки відсутнє. Вагон технічному стані справний.

Комерційним актом № 485604/796 від 14.06.2018 встановлено недостачу коксу доменного у вагоні № 53425542 у кількості 2,40 тн. Згідно інформації комерційного акту під час комерційного огляду вагону було встановлено, що навантаження шапкоподібне, висота шапки 300-400 мм. Вантаж маркований повздовжньою смугою з вапна. Відносно руху потягу, над 6-7 люками наявна виїмка розміром 3000х1000х500 в глибину вагону, маркування у місці виїмки відсутнє. Вагон технічному стані справний.

Комерційним актом № 485604/797 від 14.06.2018 встановлено недостачу коксу доменного у вагоні № 62313473 у кількості 1,80 тн. Згідно інформації комерційного акту під час комерційного огляду вагону було встановлено, що навантаження шапкоподібне, висота шапки 200-400 мм. Вантаж маркований повздовжньою смугою з вапна. Відносно руху потягу, над 1 - 2 люками наявна виїмка розміром 2000х1500х300х400 в глибину вагону, маркування у місці виїмки відсутнє. Вагон технічному стані справний.

За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу у вище перелічених вагонах, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку № 92058980 від 11.06.2018 з урахуванням норми недостачі для коксу, який зазначений у накладній № 50175660 від 11.06.2018 як вологий - 2 %, становить 31 866, 24 грн з ПДВ, стягнення якої є предметом позову у справі.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно із ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Додані до матеріалів справи комерційні акти № 485604/793, № 485604/794, № 485604/795, № 485604/796, № 485604/797 про недостачу вантажу у вагонах № 62048343 в кількості 177 кг; № 59726760 в кількості 559 кг; № 53075453 в кількості 1 115 кг; № 53425542 в кількості 1456 кг; № 62313473 в кількості 956 кг відповідно, що підтверджують недостачу вантажу за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Позивач є покупцем коксу доменного за договором № 245/108/16Сб від 01.02.2016, укладеним з ПРАТ "УКХЗ". Згідно рахунку-фактури вартість коксу доменного вологого, що поставлявся за накладною № 50175660 від 11.06.2018 код номенклатури 19.10.100000.00008 - 6 488, 58 грн за тонну без ПДВ; код номенклатури 19.10.100000.00008 - 6 499, 47 за тонну без ПДВ. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, оплативши виставлений вантажовідправником рахунок платіжним дорученням № 4500064992 від 01.08.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для коксу доменного 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Вартість недостачі у вагоні № 62048343 з урахуванням ПДВ:

Фактична вага з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 92058980 (у співвідношенні із сертифікатом якості № 25281) становить 466,810 тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить:

2 910 809, 43 грн. (сума без ПДВ) х 1,2: 466,810 тн. = 7 482, 64 грн.

Вага згідно документа в вагоні № 62048343 становить 43 650 кг.

Фактично виявилося - 42 600 кг. Недостача - 1050 кг.

43 650 кг х 2 % (норми недостачі) = 873 кг. - вага вагона з урахуванням норми недостачі.

Недостача з урахуванням норми недостачі становить: 1050,00 кг - 873кг=177 кг.

7 482, 64 грн. х 0,177 тн = 1 324, 42 грн

Вартість недостачі у вагоні № 59726760 з урахуванням ПДВ:

Фактична вага з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 92058980 (у співвідношенні із сертифікатом якості № 25283) становить 588,18 тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить:

3 662 301,86 грн (сума без ПДВ) х 1,2: 588,18 тн. = 7 471,79 грн.

Вага згідно документа в вагоні № 59726760 становить 42 050 кг.

Фактично виявилося - 40 650 кг. Недостача - 1 400 кг.

42 050 кг х 2 % (норми недостачі) = 841кг. - вага вагона з урахуванням норми недостачі.

Недостача з урахуванням норми недостачі становить: 1 400 кг - 841кг=559 кг.

7 471,79 грн. х 0,559 тн = 4 176, 73 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 53075453 з урахуванням ПДВ:

Фактична вага з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 92058980 (у співвідношенні із сертифікатом якості № 25281) становить 466,810 тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить:

2 910 809, 43 грн (сума без ПДВ) х 1,2: 466,810 тн = 7 482, 64 грн.

Вага згідно документа в вагоні № 53075453 становить 41 750 кг.

Фактично виявилося - 39 800 кг. Недостача - 1 950 кг.

41 750 кг х 2 % (норми недостачі) = 835 кг - вага вагона з урахуванням норми недостачі.

Недостача з урахуванням норми недостачі становить: 1 950 кг - 835 кг=1 115 кг.

7 482, 64 грн. х 1, 115 кг = 8 343, 14 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 53425542 з урахуванням ПДВ:

Фактична вага з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 92058980 (у співвідношенні із сертифікатом якості № 25283) становить 588,18 тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить:

3 662 301,86 грн. (сума без ПДВ) х 1,2: 588,18 тн = 7 471,79 грн.

Вага згідно документа в вагоні № 53425542 становить 47 200 кг.

Фактично виявилося - 44 800 кг. Недостача - 2 400 кг.

47 200 кг х 2 % (норми недостачі) = 944 кг - вага вагона з урахуванням норми недостачі.

Недостача з урахуванням норми недостачі становить: 2400 кг - 944кг=1 456 кг.

7 471,79 грн. х 1,456 тн = 10 878, 92 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 62313473 з урахуванням ПДВ:

Фактична вага з урахуванням вологості в рахунку-фактурі № 92058980 (у співвідношенні із сертифікатом якості № 25283) становить 588,18 тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить:

3 662 301,86 грн. (сума без ПДВ) х 1,2: 588,18 тн. = 7 471,79 грн.

Вага згідно документа в вагоні № 62313473 становить 42 200 кг.

Фактично виявилося - 40 400 кг. Недостача - 1 800 кг.

42 200 кг х 2 % (норми недостачі) = 844 кг - вага вагона з урахуванням норми недостачі.

Недостача з урахуванням норми недостачі становить: 1800 кг - 844кг = 956 кг.

7 471,79 грн. х 0,956 тн = 7 143,03 грн.

Загальна сума збитків становить: 1 324, 42 +4 176, 73 +8 343, 14 + 10 878, 92 + 7 143, 03 = 31 866, 24 грн.

Таким чином сума збитків, яка виникла у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні становить - 31866, 24 грн.

Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову

Відповідно до ст. 112 Статуту у разі знеособлення масових однорідних вантажів, що перевозяться навалом, насипом чи наливом за різними накладними від відправника до одержувача (під час перевалки, перевантаження тощо), природні втрати обчислюються від загальної маси знеособленого у дорозі вантажу. Недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням в дорозі і який прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами видачі усієї партії.

Згідно ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Як передбачено ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вартість вантажу, яка є базою для вирахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами, зокрема договором купівлі-продажу, рахунком-фактурою та платіжним дорученням.

Позивач надав до матеріалів справи оригінали комерційних актів № 485604/793, № 485604/794, № 485604/795, № 485604/796, № 485604/797, оригінал залізничної накладної № 50175660, докази оплати позивачем вартості товару, що перевозився відповідачем (копію платіжного доручення № 4500064992 від 01.08.2018), копію рахунку-фактури № 92058980, копію сертифікатів якості № 25281, № 25283, копії договорів № 00039/ЦТЛ-2018, № 245/108/16Сб.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 31 866, 24 грн.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо не надання доказів на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу. Пункт 2.7 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/22, на який посилається відповідач, передбачає, що згідно зі статтями 924 ЦК України 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми (1) рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, (2) договору або (3) контракту купівлі-продажу, (4) специфікації на вантаж, або (5) довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, або (6) копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю). У вказаних роз'ясненнях наведений альтернативний перелік документів, якими може бути підтверджена вартість вантажу, і наведений перелік не є вичерпним. Відповідно для підтвердження вартості вантажу може бути поданий один із наведених в переліку документів, або декілька. Крім того, в зазначених роз'ясненнях йдеться про довідку відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписану головним (старшим) бухгалтером, а не про підписану головним (старшим) бухгалтером, копію податкової накладної, як зазначає відповідач.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав рахунок фактуру з підтвердженою загальною сумою вантажу, що з урахуванням ПДВ становить 32 733 516, 38 грн, комерційні акти, що свідчать про недостачу вантажу: № 485604/793 у кількості 1,05 тн; № 485604/794 у кількості 1,4 тн; № 485604/795 у кількості 1,950 тн; № 485604/796 у кількості 2,40 тн; № 485604/797 у кількості 1,80 тн, залізничну накладну № 50175660 з відповідною відміткою перевізника та платіжне доручення № 4500064992 від 01.08.2018, зазначені документи є належними та достатніми доказами дійсної вартості втраченого вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Відповідно до накладної № 50175660 вантаж завантажено у вагони відправником, на станції відправлення, залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Вантаж був прийнятий залізницею до перевезення на станції Авдіївка без зауважень, комерційні акти: № 485604/793, № 485604/795 були складені на станції Чаплине Придніпровської залізниці; № 485604/794, № 485604/796 були складені на станції Волноваха Донецької залізниці, № 485604/797 на станції Покровськ Донецької залізниці 14.06.2018. В даних актах зазначено, що вагони прибули на станцію технічно справними, але за відсутності маркування у місці виїмок.

З огляду на вищезазначене, відповідальність за незбереження вантажу лежить на залізниці.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуюче вищенаведене та беручи до уваги, що залізницею вчинено порушення господарського зобов'язання, що виявилось у незбереженні вантажу, прийнятого до перевезення, та завдало позивачу збитків на суму 31 866, 24 грн, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232- 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 31 866, 24 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; ідентифікаційний код 00191129) збитків у сумі 31 866, 24 (тридцять одну тисячу вісімсот шістдесят шість) грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.11.2018.

Суддя Г. П. Бондаренко