Рішення № 78114243, 20.11.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/871/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2512 від 12.12.17;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

до Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Житомирській області

про стягнення 15149,64 грн

ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся з позовом до суду про стягнення з Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Житомирській області 15149,64грн вартості телекомунікаційних послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем не демонтовано кабелі електрозв'язку після закінчення терміну дії договору №24/233/16 від 17.03.2016 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", укладеного між сторонами, що призвело до використання відповідачем у 2017 році кабельної каналізації електрозв'язку без укладення відповідного договору.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 08.11.2018.

26.10.2018 представником відповідача через загальний відділ (канцелярію) суду подано наступні документи:

- відзив, у якому відповідач вказує, що позивачем порушено норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що у 2017 році причиною того, що між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" та Управлінням державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Житомирській області не було укладено договір є недосягнення згоди з порядку послуг оператора. Оскільки відповідач є державною установою і має право здійснювати розрахунки за їх цільовим призначенням і лише при наявності відповідного фінансування. Відповідач зазначає, що Управління спецзв'язку не вбачало правових підстав для укладення з ПАТ "Укртелеком" договору про надання в користування ККЕ на 2017 рік у зв'язку з ненаданням документів на підтвердження права власності позивача на ККЕ (а.с. 53-59 );

- клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 119).

В судовому засіданні 08.11.2018 протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи відкладено на 20.11.2018.

В судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Заперечив щодо задоволення клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. 16.11.2018 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю представника прибути в судове засідання (а.с. 125).

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

17.03.2016 між ПАТ "Укртелеком" (позивач) та Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Житомирській області (відповідач) укладено договір № 24/233/16 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" (надалі - Договір) (а.с. 21-24).

Предметом вказаного Договору є технічні, організаційні та економічні умови надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку Укртелекому (пункт 2.1. Договору).

Згідно визначення, наведеного в розділі 1 Договору, кабельна каналізація електрозв'язку (далі - ККЕ) - це обладнання та споруди Укртелекому, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання; канал кабельної каналізації електрозв'язку - це окремо виділені місця в колекторах, телекомунікаційних колодязях, тунелях, акведуках, шляхопроводах, на мостах, мостових переходах, естакадах, трубопроводах, а також інші надземні та підземні інженерні споруди, що призначені для прокладання або використовуються для прокладання магістральних, з'єднувальних та розподільних проводових і оптоволоконних кабелів електрозв'язку, а також розміщення супутніх лінійних технічних засобів телекомунікацій.

Відповідно до умов (пункт 2.2. Договору) ПАТ "Укртелеком" надає Управлінню спецзв'язку в користування ККЕ, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг:

- бронювання місця в ККЕ Укртелекому;

- погодження робочого проекту;

- технічний нагляд за роботою Замовника в ККЕ Укртелекому;

- надання місця в каналі ККЕ;

- використання ККЕ Укртелекому.

Відповідно до пункту 2.3. Договору Замовник зобов'язується оплачувати послуги відповідно умов цього Договору, додатків до нього та додаткових угод.

В пункті 4.1. Договору сторони узгодили, що ціна Договору складається із сумарної вартості послуг, передбачених цим Договором і визначається відповідними додатками до цього Договору. Вартість послуг за цим Договором визначається на підставі Граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій (Граничні тарифи), затверджених рішенням НКРЗІ, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України. Граничні тарифи застосовуються для здійснення розрахунків за цим Договором з дня набрання ними чинності або внесення до них змін.

На вартість усіх послуг, зазначену у відповідних додатках до Договору, додатково нараховується податок на додану вартість за ставкою, визначеною відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.11. Договору).

В пункті 11.1. Договору зазначено, що Передбачені Договором права та обов'язки Укртелекому, в тому числі проведення розрахунків, виконуються Житомирською філією ПАТ "Укртелеком".

Згідно з пунктом 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12 2016. Умови цього Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли з 01.01.2016.

Позивач зазначає, що відповідач був зобов’язаний самостійно здійснити демонтаж кабелів з ККЕ позивача протягом 20 робочих днів з моменту припинення строку дії договору, тобто до 31.01.2017.

У зв’язку з тим, що відповідач є бюджетною установою, позивач не має права самостійно проводити роботи з демонтажу кабелів електрозв'язку.

31.12.2016 Договір припинив свою дію, однак відповідач займану ККЕ не звільнив, демонтаж своїх кабелів електрозв'язку не провів та продовжував користуватись ККЕ протягом 2017 року, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Позивач вказує, що підписавши акти за 2017 рік (а.с. 28-39) відповідач підтвердив факт користування ККЕ в 2017 році.

Окрім того позивач зазначає, що 31.08.2018 укладено договір №27/608/18/58 на період із 01.01.2018 до 31.12.2018 (а.с. 25-27).

2. Щодо обґрунтованості позовних вимог та висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

За нормами Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання, серед яких майново-господарські зобов'язання, можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. ст. 173-175 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В статті 1 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що кабельна каналізація електрозв'язку - це обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.

Відповідно до частини 7 ст. 27 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.

Згідно з пунктом 2 розділу І Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) 23.08.2012 №428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за №1571/21883 (надалі - Правила), яка відповідає редакції Правил згідно рішення НКРЗІ від 12.07.2016 №359, використання ККЕ - це послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк. Замовник - це суб'єкт господарювання, який отримує у постачальника на договірних засадах послуги з надання в користування ККЕ. Постачальник - це оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг.

Отже, використання ККЕ є послугою, яка надається постачальником.

Відповідно до загальних положень щодо послуг, які наведено в Цивільному кодексі України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, укладений між сторонами Договір №24/233/16 від 17.03.2016 про надання в користування ККЕ є договором про надання послуг та крім загальних положень щодо послуг і зобов'язань за Господарським і Цивільним кодексами України, підпадає під регулювання спеціальних норм Закону України "Про телекомунікації" і Правил надання в користування ККЕ.

Господарський суд враховує, що згідно з пунктом 2 розділу І Правил, надання в користування ККЕ - це забезпечення можливості прокладання кабелів електрозв'язку в каналах ККЕ шляхом виконання комплексу організаційно-технічних заходів з метою взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж для власних потреб та/або надання телекомунікаційних послуг, що включає надання замовнику послуг згідно переліку, наведеного в Правилах.

Сторонами не заперечується надання та отримання послуг за Договором в період його дії з 01.01.2016 по 31.12.2016. Тобто, обставини розміщення кабелів електрозв'язку відповідача в ККЕ, наданих в користування позивачем за Договором, є підтвердженими.

Пунктом 5.8. розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ від 23.08.2012 №428 та пунктом 8 розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ від 12.07.2016 №359 передбачено, що у разі закінчення строку дії договору здійснюється вивільнення ресурсів зайнятої ККЕ. Замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів з дня розірвання договору або закінчення строку його дії, якщо договором не визначено інше.

При цьому, постачальник не має права самостійно демонтувати кабелі зв'язку замовника, якщо останній є бюджетною установою.

Як повідомляє позивач та що не заперечується відповідачем, по закінченню строку дії Договору Управління спецзв'язку не демонтував свої кабелі з ККЕ та продовжив їх фактичне використання на ділянках, перелік яких зазначено в додатку №1/1 до Договору.

За нормами ст. 180 Господарського кодексу України і ст. 631 Цивільного кодексу України строк дії договору є істотною умовою договору та є часом, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з редакцією пункту 2 розділу ІІІ Правил відповідно до рішення НКРЗІ від 12.07.2016 N 359 строк дії договору на користування ККЕ визначається за згодою сторін. В договорі може бути передбачено його розірвання достроково за ініціативою постачальника у разі наявності у замовника заборгованості за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ понад три місяці. Сторони зобов'язані попередити одна одну про розірвання договору про надання в користування ККЕ не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору. Якщо сторони договору не повідомили одна одну про розірвання договору, договір вважається продовженим на строк, обумовлений у договорі. Договір має бути укладений до закінчення максимального строку резервування місця в ККЕ. У разі не укладення договору з вини замовника у зазначений строк ТУ втрачають чинність.

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, відповідач по закінченню строку дії Договору не демонтував свої кабелі та продовжив фактичне використання ділянок ККЕ, отриманих за додатком № 1/1 до Договору.

Розділом VI Правил установлено, що за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ замовник здійснює їх оплату згідно з договором про надання в користування ККЕ. НКРЗІ встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які передбачають надання замовнику послуг з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ. Надання в користування ККЕ здійснюється постачальником за тарифами, встановленими НКРЗІ, з дня набрання ними чинності або внесення змін до них.

Пунктом 4 частини 2 ст. 66 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішенням НКРЗІ від 30.12.2013 №861 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за №230/25007.

Таким чином, користування ККЕ є платною послугою за регульованим тарифом. Чинне законодавство не передбачає безоплатного користування ККЕ, а отже суб'єкти, якими отримано послуги з надання в користування ККЕ, зобов'язані оплатити такі послуги за встановленим тарифом. Припинення строку дії договору, за яким надано в користування ККЕ, саме по собі не може бути підставою для звільнення замовника від оплати отриманих послуг.

З пояснень позивача та Розрахунку заборгованості Управління ДССЗЗІ України в Житомирській області за 2017 рік слідує, що при виставленні рахунків на оплату позивачем було застосовано граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій, які затверджено рішенням НКРЗІ від 30.12.2013 №861.

Розрахунок проведено за тарифами відповідно до ст. 5 Граничних тарифів, з урахуванням коефіцієнта 0,2 до тарифу, оскільки відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету.

За розрахунком позивача відповідачеві нараховано плату за використання ККЕ за 2017 рік в розмірі 15149,64 грн.

Факт користування ККЕ відповідачем протягом 2017 року підтверджують, підписані відповідачем ОСОБА_2 звіряння обсягів кабельної каналізації електрозв’язку ПАТ "Укртелеком", які використовувало Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Житомирській області для розміщення власних кабелів зв’язків з січня 2017 по грудень 2017 року (а.с. 28-39).

Відповідно до Правил, використання ККЕ - послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ (п. 2 розділу 1). Даний вид послуги передбачений Договором, Правилами та по вказаній послузі наявний окремо затверджений тариф, згідно якого позивачем розраховано оплату.

Отже, обставини відсутності демонтажу та не видалення відповідачем кабелю із ККЕ, які було надано позивачем за Договором згідно додатку № 1/1, свідчить про фактичне використання відповідачем ККЕ.

Припинення дії Договору, не звільняє відповідача від обов'язку з оплати за весь час фактичного знаходження кабелів електрозв'язку відповідача у ККЕ, отриманих в користування від позивача.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами вирішується спір, докази передання будь-якого спору на вирішення до компетентного органу відсутні, тоді як за пунктом 8 розділу V Правил демонтаж та видалення кабелю із ККЕ забороняються лише до вирішення спору у встановленому законодавством порядку.

Так, за розділом ІV Правил передбачено, що досудове врегулювання спорів між замовником та постачальником, які виникають на будь-яких етапах укладення та виконання договору, вирішується шляхом проведення двосторонніх консультацій та переговорів. Консультації та переговори проводяться уповноваженими представниками замовника та постачальника ККЕ після попереднього повідомлення однієї зі сторін про ініціювання проведення переговорів. Якщо за результатами переговорів з'ясовано, що сторони не можуть дійти згоди щодо укладення чи виконання договору, позиції сторін оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей. Кожна зі сторін може направити протокол розбіжностей разом із заявою про врегулювання спору в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. За результатами розгляду заяви НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо досудового врегулювання спору. У разі неможливості досудового врегулювання спору між сторонами шляхом переговорів або відповідно до пункту 2 цього розділу спір вирішується в судовому порядку.

Між тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення відповідних дій згідно з наведеним вище розділом ІV Правил.

З метою врегулювання спору позивач звертався до відповідача на предмет підписання договору на користування ККЕ на 2017 рік, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, листом №27/3 -145 від 24.07.2018 ( а.с.11).

У відповіді на вказаний лист, відповідач не заперечував факту використання ККЕ, проте вважав, що підписання договору є неможливим, оскільки відносини, що регулюються останнім виходять за межі бюджетного періоду (а.с.12).

У відзиві на позовну заяву (а.с. 53-59) відповідач зазначає, що Управління спецзв'язку не вбачало правових підстав для укладення з ПАТ "Укртелеком" договору про надання в користування ККЕ на 2017 рік у зв'язку з ненаданням документів на підтвердження права власності позивача на ККЕ.

Статутом ПАТ "Укртелеком" та Положенням про Житомирську філію ПАТ “Укртелеком” підтверджено, що позивач є оператором телекомунікацій (а.с. 44-48). ПАТ "Укртелеком" внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за видом діяльності у сфері проводового електрозв'язку (а.с. 42-43).

Окрім того, за доданим позивачем до справи листуванням (а.с.15, 16), Житомирська філія ПАТ “Укртелеком” надсилала відповідачу правовстановлюючі документи. При цьому, не звертаючись до компетентного органу з питанням врегулювання спору, відповідач не проводив демонтаж своїх кабелів, продовжував безоплатне використання ККЕ та не направляв пропозицію про укладення договору до іншої, уповноваженої на його думку, особи.

Натомість між позивачем та відповідачем 31.08.2018 року укладено договір №27/608/18/58 про надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку ПАТ “Укртелеком” (а.с. 25-27).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про право власності на відповідні ККЕ інших осіб, включаючи право власності держави. Таким чином, відповідачем не доведено неправомірність володіння позивачем КЕ.

В даному випадку використання відповідачем ККЕ у період січень-грудень 2017 є послугою позивача з надання у використання ККЕ, оскільки саме від ПАТ "Укртелеком" відповідач отримав в користування відповідні ККЕ.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" до Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Житомирській області є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

3. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п.2 ч.1, п.1 ч.4 ст.129 ГПК України вказано, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, буд.20, ідентифікаційний код 01184114) до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Житомирській області (10008, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд.7, ідентифікаційний код 34788709) задовольнити.

2. Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Житомирській області (10008, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд.7, ідентифікаційний код 34788709) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, буд. 20, ідентифікаційний код 01184114):

- 15149,64грн - заборгованості за надані послуги;

- 1762,00грн – судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.11.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати: 1 - у справу;

2, 3 - позивачу (рек. з пов.)

4 - відповідачу (рек. з пов.)