Ухвала суду № 78112957, 22.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21349/18

н/п 1-кс/640/12726/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участі адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018220000000858 від 11.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

15.11.2018 до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2, у якому заявник просив:

1. Прийняти до розгляду дане клопотання та розглянути його у встановленому законом порядку;

2. Скасувати арешт майна – автомобіля НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО №754040 належить ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року по справі №640/14512/18, якою заборонено відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

3. Зобов»язати слідчого видати з місць зберігання автомобіль НОМЕР_2 його законному власнику – ОСОБА_2.

4. Про дату та час розгляду справи повідомити смс - повідомленням по телефону.

На обґрунтування клопотання заявник, посилаючись, зокрема, на ст.ст.170-1784 КПК України, рішення Європейського Суду з прав людини «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005, «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005, «Іатрідіс проти Греції» та інші»,вказує, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000858 від 11.08.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце в м.Харкові по пр..Гагаріна в районі буд. №136, де відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_3 з невстановленим пішоходом. На момент настання ДТП, керування автомобілем НОМЕР_3 здійснював ОСОБА_3 В результаті ДТП невстановленого чоловіка було доставлено до ХМКЛШМНД з тілесними ушкодженнями у вигляді закритого перелому лівої ноги. Після ДТП в ході проведення огляду місця події, вилучивши автомобіль та доставивши його на спец майданчик, слідчий звернувся з відповідним клопотанням до слідчого судді Київського районного суду м.Харкова задля накладення арешту на майно, яке має значення для встановлення обставин ДТП, так як зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_2, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2, з метою збереження речових доказів, тим самим задовольнивши клопотання слідчого.

Заявник зазначив, що в рамках кримінального провадження, з метою встановлення обставин ДТП, слідчим було вжито ряд заходів та проведено низку слідчих дій. Зокрема, в рамках даного кримінального провадження допитано про обставини справи водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3, проведено огляд місця події та огляд автомобіля на предмет механічних пошкоджень, проведено слідчий експеримент задля перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження та призначено судово-медичну експертизу з залученням експерта для проведення такої експертизи та судово-автотехнічну експертизу про що свідчать відповідні ухвали суду від 06.11.2018 року.

Станом на сьогодні, не дивлячись на ряд вжитих заходів стосовно встановлення обставин справи, питання закінчення кримінального провадження у відповідності до вимог ст..ст.283,284 КПК України не вирішено. При цьому в незавершеному кримінальному провадженні продовжують тривати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що за умови триваючого кримінального провадження, після вчинення низки слідчих дій та відсутності законного процесуального рішення, порушують права власника майна

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, діючий в інтересах власника майна ОСОБА_2, клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Старший слідчий відділу СУ ГУ НП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 та процесуальний керівник у кримінальному провадженні – прокурор відділу 04/2/4 прокуратури області молодший радник юстиції ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені судом своєчасно та належним чином (а.с.12, 17,18), проте в судове засідання не з»явилися, однак подали до суду листи, у яких слідчий Ромасько В.М. проти задоволення клопотання не заперечувала, вказуючи, що проведення експертиз, пов»язаних з оглядом даного автомобіля не має (а.с.13), прокурор просив судовий розгляд проводити за його відсутності та у його задоволенні - відмовити (а.с.19).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_6, вивчивши документи та матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання та які надані до суду, дослідивши матеріали справи №640/14512/18 н/п 1-кс/640/8559/18 за клопотанням про арешт майна, приходить до наступного.

СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000858 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.14).

13.08.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_5, в якому слідчий просив накласти арешт на майно ОСОБА_2, а саме автомобіль НОМЕР_3 шляхом заборони його відчуження, продажу та керування. Зберігання автомобіля НОМЕР_3 доручити працівникам штрафного майданчику за адресою м.Харків вул..Пушкінська, 107 (а.с.2-3 справа №640/14512/18 н/п 1-кс/640/8559/18).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.08.2018 клопотання слідчого про арешт майна задоволено. Накладено арешт на автомобіль НОМЕР_4, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО №754040, належить ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Визначено місце зберігання автомобіля НОМЕР_4, штрафний майданчик за адресою м.Харків вул..Пушкінська, 107 (а.с.15-16 справа №640/14512/18 н/п 1-кс/640/8559/18).

З мотивувальної частини вищевказаної ухвали вбачається, що при накладенні арешту на автомобіль НОМЕР_5, слідчий суддя виходив з того, що автомобіль НОМЕР_5, вилучений під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

В ході розгляду клопотання встановлено, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Слідчі дії в обсязі, необхідному для встановлення об’єктивної істини по справі тривають.

Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна, вжитого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.08.2018, відпала потреба, при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано.

Так, у клопотанні адвокат посилається, зокрема, на проведення у кримінальному провадженні слідчого експерименту. Однак, даних які б підтверджували проведення слідчого експерименту з автомобілем НОМЕР_5, заявником до клопотання не додано та не надано й в ході розгляду клопотання.

Як зазначає старший слідчий відділу СУ ГУ НП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4, проведення експертиз, пов»язаних з оглядом даного автомобіля не має (а.с.13).

Однак, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано даних, що вказана вище позиція слідчого щодо можливості скасування арешту з автомобіля НОМЕР_5, погоджена з процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні - прокурором відділу 04/2/4 прокуратури області молодшим радником юстиції ОСОБА_5, який, навпаки, подав до суду лист, у якому заперечує проти скасування арешту з вказаного вище автомобіля (а.с.19).

Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт вказаного вище транспортного засобу.

Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Враховуючи викладене, на теперішній час клопотання адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2 є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018220000000858 від 11.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Колесник С.А.