Ухвала суду № 78112455, 20.11.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3579/16-ц

Провадження № 2-508/18

У Х В А Л А

20 листопада 2018 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Обухівського районного суду Київської області під головуванням судді Кравченка М.В. перебуває вказана цивільна справа.

16.11.2018 року представником позивачів ОСОБА_145 подано заяву про вдвід головуючого судді Кравченка М.В.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення заява головуючого судді про самовідвід від подальшої участі у розгляді справи з огляду на те, що окремими позивачами подано позов до Обухівського районного суду Київської області, який розглядається іншим суддею, а головуючий суддя є головою Обухівського районного суду Київської області.

Представник позивачів в судове засідання не з’явився, подано заяву про розгляд справи за відсутності представників позивачів та позивачів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заяв не заперечила, однак вважала відсутніми підстави для усунення судді від розгляду справи.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явились.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід та заява про відвід судді є обґрунтованими з наступних підстав.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

За змістом пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_146 ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід щодо участі у розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об’єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

При цьому, у справі «Морріс проти Об’єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об'єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.

Згідно п.п.49,53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява N 33949/02) відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "ОСОБА_147 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_148 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

За суб’єктивним критерієм не вбачається підстав для відводу судді у цій справі, однак при оцінці достатності підстав для відводу за об’єктивним критерієм слід прийняти до уваги наступне.

При дослідженні матеріалів справи було з’ясовано наступне.

Провадження у цій цивільній справі було відкрито 28 вересня 2017 року.

У подальшому, 14 вересня 2018 року суддею Кагарлицького районного суду Київської області відкрито провадження у справі №372/2252/18 за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_35, ОСОБА_65, ОСОБА_74, ОСОБА_103, ОСОБА_106, ОСОБА_117, ОСОБА_124 до Обухівського районного суду Київської області, третя особа на стороні відповідача: суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко Максим Володимирович про відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_77 цього, 16 листопада 2018 року представником позивачів ОСОБА_145 через канцелярію суду подана заява про відвід судді Кравченка М.В. від подальшої участі у розгляді справи. В обґрунтування заяви представник позивачів зазначив, що в провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться судова справа № 372/2252/18 за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_35, ОСОБА_65, ОСОБА_74, ОСОБА_103, ОСОБА_106, ОСОБА_117, ОСОБА_124 до Обухівського районного суду Київської області, третя особа на стороні відповідача: суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко Максим Володимирович про відшкодування моральної шкоди, начебто, завданої позивачам внаслідок умисної, незаконної відмови їм, на протязі більше року поспіль, в доступі до правосуддя у справах.

Таким чином, позовні вимоги до Обухівського районного суду Київської області про відшкодування шкоди у іншій справі № 372/2252/18 позивачі у цій справі ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_35, ОСОБА_65, ОСОБА_74, ОСОБА_103, ОСОБА_106, ОСОБА_117, ОСОБА_124 в особі їх представника пред’явили вже після пред’явлення позову до ПАТ «Центренерго» у цій цивільній справі, тому, на думку суду, саме цим створені штучні підстави для відводу суддів Обухівського районного суду Київської області від подальшого розгляду цієї справи, оскільки штучно створені умови для виникнення потенційного конфлікту інтересів у діяльності судді по відправленню правосуддя у цьому спорі до завершення розгляду справи по суті.

Головуючий суддя Кравченко М.В. є третьою особою у іншій цивільній справі № 372/2252/18, а також є суддею Обухівського районного суду Київської області, який є відповідачем у іншій цивільній справі № 372/2252/18.

Крім того, оскільки головуючий суддя Кравченко М.В. обраний на адміністративну посаду голови Обухівського районного суду Київської області, він в силу посадових обов’язків керівника суду як юридичної особи та приписів п.1 ч.1 ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

За таких обставин, як суддя і голова Обухівського районного суду Київської області головуючий у цій справі суддя Кравченко М.В. має службові стосунки із відповідачем у іншій справі №368/1248/18, де позивачі у цій справі також мають процесуальний статус позивачів, тобто між позивачами та Обухівським районним судом Київської області існує невирішений станом на цей час судовий спір, а вони є сторонами у іншому судовому процесі.

Згідно п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суддя є суб’єктом, на якого поширюються дія цього Закону.

Закон України «Про запобігання корупції» дає визначення різних видів інтересу, зокрема, за його нормами потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч.1ст.3 цього Закону, зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

У рішенні ОСОБА_146 суддів України № 36 від 12.05.2016 року роз’яснено, що в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований в процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення про таке ОСОБА_146 суддів України.

ОСОБА_1 суддею цивільної справи за позовом тих саме осіб, які є також позивачами у іншій цивільній справі, яка хоч і наразі розглядається іншим судом, але відповідачем у якій є Обухівський районний суд Київської області, тобто той же суд, головою якого є суддя Кравченко М.В., може викликати сумніви у повноважності складу суду, може на думку позивачів та іншого стороннього об’єктивного спостерігача вказувати на потенційний конфлікт інтересів, тому з метою вжиття заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, суд вважає можливим вирішити питання про усунення головуючого судді від розгляду цієї справи у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч.9,11 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Оскільки внаслідок пред’явлення позивачами у цій справі іншого позову, в обґрунтування якого покладені доводи про, начебто, неналежну організацію розгляду саме цієї справи суддею Обухівського районного суду Київської області, де працює і головуючий суддя у цій справі, а третьою особою позивачами визначено суддю Кравченка М.В., виникли достатні підстави для самовідводу головуючого судді з огляду на те, що на думку стороннього спостерігача такі створені до завершення судового розгляду самими позивачами обставини можуть викликати сумніви у безсторонньості та неупередженості суду, можуть з достатнім ступенем вірогідності знизити рівень довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін щодо зацікавленості та неупередженості судді, дотримання та реалізації учасниками процесу їх процесуальних прав, а дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для сторін, уникнення будь-яких сумнівів учасників процесу у об’єктивності, законності і обґрунтованості вирішення спору, а відтак і правосудності рішення, а також із врахуванням морально-етичних міркувань, заяву про самовідвід та заяву про відвід головуючого судді слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву представника позивачів ОСОБА_145 про відвід головуючого судді Кравченка М.В. та заяву головуючого судді Кравченка М.В. про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Кравченко