Рішення № 78108200, 26.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21708/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.,

при секретарі судового засідання Радзімовській Р.О.,

позивача ОСОБА_1, представника позвивача ОСОБА_2, представника відповідача Одеської митниці ДФС Безлущенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасуваня постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерія В.В. від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил №1038/50000/17 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1 575 228,24 грн.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, не отримував протоколу про порушення митних правил, не надавав відповідачу особистих пояснень, відтак був позбавлений права на правовий захист під час розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що під час розгляду справи посадовою особою відповідача ним були грубо порушені норми законодавства, оскільки не було належним чином з'ясовано обставини, що мають значення для прийняття правомірного рішення, не досліджено достатньо доказів для визнанння позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Також, позивач не вважає себе винним, оскільки він не є особою, що ввезла транспортний засіб на територію України, не є особою відповідальною за дотримання митного режиму тимчасового ввезення. За даних обставин звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.05.2018 року зазначений адміністративний позов ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження з призняченням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача Одеської митниці ДФС Ковташ Д.М. надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення пзовних вимог ОСОБА_1 заперечував, посилаючись на те, що громадянин України ОСОБА_1, будучи резидентом України, неправомірно користувався транспортним засобом «BMW X-5», д/н НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія, ввезеним на територію України громадянином Молдови ОСОБА_11 строком до 1 року без сплати митних платежів. В такий спосіб позивачем використовувались пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано пільги, що вказує на наявність в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. Відповідач зазначає, що доводи ОСОБА_1 з приводу неповідомлення його про час та місце розгляду справи про порушення митних правил є необґрунтованими, оскільки копію протоколу було направлено позивачу поштовим зв'язком, інформацію про неотримання позивачем поштового відправлення у відповідача відсутня.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Одеської митниці ДФС Безлущенко О.С. проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до настпуних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 липня 2017 року старшим державним інспектором першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС Кондратовичем К.О., без присутності особи, що притягується до відповідальності, громадянина України ОСОБА_1, було складено протокол про порушення митних правил №1038/50000/17 (а.с.8-12).

Згідно вказаного протоколу державним інспектором установлено, що 05 квітня 2017 року на промисловому ринку 7-ий км., на вул. Базовій, 1, нарядом поліції ГУНП в Одеській області (екіпажем РОЩА-716), під час несення служби, було зупинено автомобіль НОМЕР_2, країна реєстрації Болгарія, кузов НОМЕР_3, 2005 року виготовлення, під керуванням ОСОБА_1, який було ввезено на митну територію України 30.01.2017 року о 20 годині 16 хвилин через п/п «Кучургани» митного поста «Роздільна» Одеської митниці ДФС громадянином Молдови ОСОБА_11 в режимі «тимчасове ввезення до одного року». Таким чином, громадянин України ОСОБА_1, використовуючи автомобіль НОМЕР_2, країна реєстрації Болгарія, кузов НОМЕР_3, 2005 року виготовлення, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими були надані такі пільги, вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених платежів, які мали бути сплачені при ввезенні автомобіля в Україну становить 525 076,08 грн.

19 вересня 2017 року заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерієм В.В. було прийнято постанову у справі про порушення митних правил №1038/50000/17 (а.с.13-18).

Згідно зазначеної постанови громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення становить 1 575 228,24 грн.

Як видно з копії постанови у справі про порушення митних правил, справу розглянуто у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Копію вище вказаної постанови пзивач отримав 28.09.2017 року. Не погодившись з зазначеною постановою, 28.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до виконуючого обов'язки Голови ДФС України Продана М.В. (а.с.42-43).

Постановою головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління митних розслідувань Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України Бевзи О.В. від 20.10.2017 року при перевірці у зв'язку зі скаргою ОСОБА_1 законності та обгрунтованості постанови Одеської митниці ДФС від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил №1038/50000/17, постанову Одеської митниці ДФС від 19.09.2017 року в справі порушення митних правил №1038/50000/17 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.69-73).

Таким чином, із врахуванням того, що позивач звернувся до суду 16.11.2017 року, тобто після оскарження вище вказаної постанови у вищестоящий орган та її розгляду, суд поновлює позивачу строк на оскарження постанови від 19.09.2017 року №1038/50000/17 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 1 575 228,24 грн.

Так, ст. 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 497 МК України, у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.

Згідно з ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Також, Митним кодексом України визначено єдину обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Позивач у справі зазначає, що в порушення вимог МК України його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, в порушення приписів ст. 526 МК України, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу прийнято у відсутність особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідач проти доводів позивача заперечує, зазначає, що з метою дотримання приписів МК України, примірник протоколу про порушення митних правил було направлено позивачу поштовим зв'язком, інформації про неотримання позивачем протоколу у відповідача немає.

Суд вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими, оскільки МК України чітко встановлено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Суд звертає увагу, що відсутність інформації про несповіщення особи не може вважатись даними про своєчасне сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Відповідачем до матеріалів справи не долучено доказів на користь своєчасного та належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних справи, відтак посадова особа відповідача не мала права на розгляд справи та прийняття оскаржуваної постанови у відсутність позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з статтею 485 Митного кодексу України використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до частини 4 статті 296 Митного кодексу України у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

Посадовою особою відповідача в оскаржуваній постанові не наведено підстав та порядку розрахунку штрафної санкції у розмірі 300% від суми митних платежів станом на час вчинення правопорушення, не зазначено посилань на звіт експерта про визначення митної вартості ТЗ.

Як видно з матеріалів справи розрахунок митних платежів здійснено на підставі службової записки митного поста «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС від 12.06.2017 року №637/15-70-69 (а.с.11).

Однак, службова записка митного поста «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС не може вважатись звітом (актом) про оцінку або висновком експерта (експертного дослідження), а відтак не може бути прийнята судом в якості документу, який належним ичном підтверджує митну вартість транспортного засобу для умов визначення митних платежів станом на час вчинення правопорушення, описаного в оскаржуваній постанові.

Також, суд зазначає, що стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: 1) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; 2) неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; 3) надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; 4) несплата митних платежів у строк, встановлений законом; 5) інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; 6) використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Відповідно до частини першої статті 508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. Згідно з частиною другою цієї статті до процесуальних дій належать зокрема складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; а також інші процесуальні дії.

Оскільки під час розгляду даної справи судом з'ясовано факти порушення посадовою особою відповідача порядку розгляду справи, з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо застосування адміністративного стягнення, суд приходить до висновку, що безумовними є підстави для скасування постанови заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерія В.В. від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил №1038/50000/17 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1 575 228,24 грн., та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВРвід 17.07.97 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, такими, що знайшли своє належне підтвердження у матеріалах та при розгляді справи, тому приходить до висновку про повне задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 73-77, 242, 268-272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про порушення митних правил № 1038/50000/17 від 19 вересня 2017 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасуваня постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Постанову заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерія В.В. від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил №1038/50000/17 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 1 575 228,24 грн., - скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ст. 485 Митного кодексу України, - закрити.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене та підписане 26.11.2018 року.

Суддя Л. С. Єршова