Рішення № 78107452, 21.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4201/18

Провадження № 2/520/4348/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачі не виконують належним чином умови укладених між ними кредитного договору з графіком погашення отриманого кредиту та договору поруки. Внаслідок такого невиконання, утворилася заборгованість у розмірі 25500 доларів США, щодо солідарного стягнення якої ОСОБА_3 звернувся із даним позовом.

Також просить суд стягнути солідарно із обох відповідачів розмір сплаченого ним судового збору за подання позову по даній справі.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначили, що відносно вимог до ОСОБА_1 (відповідач 1) сплив строк позовної давності звернення до суду, а щодо вимог до ОСОБА_2 (відповідач 2) — закінчився строк дії поруки, якою було забезпечено кредитне зобов’язання ОСОБА_1

Ухвалою від 25.04.2018 року суддею Київського районного суду міста Одеси прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по даній справі.

24.07.2018 року позивач звернувся до суду із клопотанням про участь ПАТ «БГ Банк» у судовому засіданні, що призначено на 20.08.2018 року в режимі відеоконференції та доручити Господарському суду міста Києва забезпечити участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ПАТ «БГ Банк».

Ухвалою від 07.08.2018 року Київським районним судом міста Одеси вказане клопотання повернуто позивачу без розгляду.

16.10.2018 року позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника ПАТ «БГ Банк».

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 18.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду 21.11.2018 року.

У судове засідання з’явився представник відповідачів, позовні вимоги не визнав, підтримав заперечення проти позову, викладені у наданому до суду відзиві 18.10.2018 року.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

ПАТ «БГ Банк» є правонаступником усіх прав і обов’язків ВАТ «ОСОБА_3 Розвитку та Партнерства». Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від №305 2018 року, щодо ПАТ «БГ Банк» здійснюється процедура ліквідації по 26.02.2019 року включно (а.с. 67).

23.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 Розвитку та Партнерства» (надалі - банк) та ОСОБА_1 (надалі — позичальник) укладено кредитний договір № ШЮІ-СП-231007-1 (надалі — кредитний договір) (а. с. 28- 40).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору банком надано кредит позичальнику в іноземній валюті на суму 50 000,00 доларів США, із щомісячною сплатою 14% річних за користування кредитом.

Вказана сума кредиту була отримана позичальником, про що свідчить заява про надання кредиту від 23.10.2007 року (а.с. 35) та дані щодо руху коштів по рахунку позичальника, які відображені у виписках по особовому рахунку позичальника (а.с. 12- 27).

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено строк поверненення кредиту 22.10.2013 року або строк, встановлений у відповідності з пунктом 2.7, 2.8 кредитного договору.

В свою чергу, згідно з пунктом 2.8 кредитного договору, сторони домовились, згідно статей 212, 1050, 1052 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що зобов’язання позичальника повернути банку кредит, раніше календарної дати, визначеної п.1.3 цього договору, виникає у позичальника в разі настання наступних обставин: пункт 2.8.1 несплати або часткової несплати позичальником в передбачений кредитним договором строк суми відсотків та/або суми/частини суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті позичальником в строк сум штрафних санкцій; та/ або перевищення сумою заборгованості по кредитному договору суми кредиту більше як на десять відсотків; та/або несплати позичальником більше одного обов’язкового платежу, який перевищує п’ять відсотків суми кредиту; при цьому строком погашення кредиту є 30 (тридцятий) календарний день за останнім днем строку, в який позичальник повинен був виконати зазначені в цьому пункті договору зобов’язання.

Між банком та позичальником було неодноразово погоджено реструктуризацію боргу (Договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору №№3, 7, 8, 9) та перенесено терміни погашення відповідного кредиту та змінено процентну ставку (Договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору №1) (а.с. 41-58).

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, 08.04.2009 року між банком та ОСОБА_2 (надалі — поручитель) укладено договір поруки №ШЮІ-СП-231007-1 (надалі — договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов’язаний відповідати солідарно з позичальником (боржником) перед банком за належне виконання кредитного договору (а.с. 59).

Пунктом 4.2 договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя настає в момент настання строку виконання повністю або частково зобов’язань, забезпечених цим договором, якщо вони на цей момент не будуть виконані позичальником належним чином.

Пунктом 4.4 договору поруки визначає зобов’язання поручителя виконати обов’язок боржника в строк не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання вимоги банка.

28.11.2017 року позивач листом № 15/630 звернувся до відповідачів з вимогою про усунення порушень. У вказаній вимозі позивач вимагав від відповідачів у семиденний строк погасити заборгованість перед банком у розмірі 25 500 доларів США (суму заборгованості за кредитом). Дану вимогу було направлено відповідачам 28.11.2017 року, про що свідчать відповідні фіскальні чеки (а.с. 60-63).

На підставі аналізу кредитного договору та Договорів про внесення змін і доповнень до нього, судом встановлено, що строк повернення позичальником кредиту банку визначений 22.10.2013 року, вказаний строк сторонами кредитного договору не змінювався.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого банком та випискам по особовим рахункам, судом встановлено, що станом на дату повернення кредиту останній платіж за кредитним договором щодо погашення кредиту відповідачем 1 здійснений 07.04.2014 року у сумі 1000 доларів США (виписка по особовому рахунку а.с.26-27), останній платіж щодо погашення процентів за кредитом відповідачем 1 здійснений 18.11.2013 року у сумі 262,87 доларів США (виписка по особовому рахунку а.с. 28).

Таким чином, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду, заборгованість за кредитним договором становить 25500 доларів США, яка є сумою заборгованістю за кредитом.

У відзиві на позов, щодо вимог відносно відповідача 1 зроблено заяву про застосування до них позовної давності.

Повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, судом встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Норми права, у сфері спірних правовідносин передбачають наступне правове регулювання.

Частиною 5 статті 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Загальні положення про кредитний договір визначені параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (стаття 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом (частина 4 стаття 559 Цивільного кодексу України).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (стаття 264 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).

На підставі встановлених фактичних обставин справи, проаналізувавши норми права, які регулюють сферу спірних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, відповідач 1 мав заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 25 500,00 доларів США (заборгованість за кредитом).

Судом встановлено, що строк повернення суми кредиту настав 22.10.2013 року. З цієї дати почав перебіг строк позовної давності для позивача щодо стягнення існуючої на вказану дату заборгованості шляхом звернення до суду із відповідною вимогою.

07.04.2014 року відповідачем 1 здійснено платіж щодо погашення заборгованості за кредитним договором. Вказаний платіж є дією з боку відповідача 1, яка свідчить про визнання існуючої заборгованості і є, за висновком суду, способом перериванням перебігу позовної давності.

Таким чином, строк позовної давності щодо позовних вимог по справі почав перебіг з початку, а саме: з 07.04.2014 року. Враховуючи трирічний строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитом, строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом сплив 07.04.2017 року.

Відповідач 1 у відзиві зробив заяву про застосування позовної давності до вимог позивача.

Враховуючи обґрунтованість вимог позивача, сплив строку позовної давності за вимогами позивача та наявність заяви відповідача 1 щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у позову у зв’язку із задоволенням даної заяви відповідача 1.

Відносно вимог позивача щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача 2, суд дійшов висновку про наступне.

Так, згідно пункту 4.2 договору поруки, відповідальність відповідача 2 перед позивачем настала з 22.10.2013 року і була припинена через шість місяців з цієї дати, тобто 22.04.2014 року, оскільки договором поруки не встановлено строку поруки. У вказаний період позивач не звернувся до відповідача 2 із відповідною вимогою про сплату суми заборгованості. Вимога позивача до відповідача 2 датована 28.11.2017 року, тобто за межами строку існування зобов’язання відповідача 2 перед позивачем.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність зобов’язання по поверненню суми заборгованості за кредитним договором у відповідача 2.

При вирішенні даного спору суд застосував норми права, визначені у статтях 261, 264, 267, 559 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 263, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.