Ухвала суду № 78107062, 20.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5765/16-ц

Провадження № 4-с/520/20/18

УХВАЛА

20.11.2018

Київський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді - Калашнікової О.І.

при секретарі – Шеховцевій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого Київського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Другого Київського ВДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3, винесену 25.01.2017 року в межах виконавчого провадження №53278972 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 15375,82 грн на користь Київського ВДВС за примусове виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц, виданого Київським райсудом м.Одеси 28.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 153758,21 грн.

ОСОБА_1 в скарзі доводила, що дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору не відповідають вимогам Закону, тому як боржник не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц і позбавлений був в добровільному порядку виконати вимоги цього виконавчого документу. Окрім того, заявниця надала квитанції про перерахування грошових коштів ПАТ «Кредобанк» за період з січня 2017 року по жовтень 2017 року на погашення заборгованості за кредитним договором.

До судового засідання заявниця (її представник) не з’являються з вересня 2018 року, причини неявки суду не повідомляють.

Представник Другого Київського ВДВС в вересні 2018 року надав відзив на скаргу, а до сьогоднішнього судового засідання виконавче провадження №53278972 і виконавчого провадження №55625002 для огляду.

Судом встановлено, що заочним рішенням Київського райсуду м.Одеси, ухваленим 07.10.2016 року по справі за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_4 і ОСОБА_1 задоволені вимоги Банку і з відповідачів (позичальника і поручителя) в солідарному порядку стягнуто на користь Банку заборгованість за кредитним договором №0987.15.00.2308 від 25.07.2013 року в сумі 153758,21 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2306 грн з відповідачів стягнуті в рівних частках. Рішення суду набрало законної сили, Банк отримав виконавчі листи і пред’явив їх до Київського ВДВС для примусового виконання.

25.01.2017 року старший державний виконавець Київського ВДВС ОСОБА_3 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц. В цей же день державний виконавець винесла постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 15275,82 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена ОСОБА_1 25.01.2017 року.

ОСОБА_1 в скарзі доводить, що постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, про наявність виконавчого провадження не була сповіщена, їй не було відомо і про наявність заочного рішення суду про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, що вона самостійно погашає борг банку, а державним виконавцем не вчинено будь-яких дій для примусового виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц.

Представник Другого Київського ВДВС скаргу ОСОБА_1 вважає такою, що не міститься на фактичних обставинах по справі. Представник Другого Київського ВДВС стверджує, що дії державного виконавця Кісс К.В. з винесення постанови про стягнення виконавчого збору відповідають вимогам Закону, сама постанова є правомірною і підлягає виконанню. Окрім того, представник виконавчої служби звертає увагу суду на порушення заявником строків, визначених законом для звернення до суду з такою скаргою.

Суд дослідив надані сторонами докази, вивчив матеріали справи і матеріали виконавчих проваджень і дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:

Поняття виконавчого збору, порядок стягнення та випадки нестягнення виконавчого збору визначені статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 року. Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно статті 27 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Проте, з матеріалів виконавчого провадження № 53278972 не вбачається, що державним виконавцем було стягнуто з боржника на користь стягувача присуджених сум на примусове виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц.

При цьому, приписами Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (статті 40, 42 Закону) передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною 3 статті 40 Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частиною 4 статті 42 Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина 1 статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Тобто, виконавчий збір підлягає стягненню в порядку та розмірі, визначеному Законом, який обумовлює можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження в порядку статті 39 Закону чи повернення виконавчого документа згідно статті 37 Закону.

Суд встановив, що станом на 25.01.2017 року (станом на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору) державним виконавцем з боржника не було стягнуто в примусовому порядку сум на виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц, не було винесено постанови ні про закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону, ні постанови про повернення виконавчого документа згідно статті 37 Закону.

Навпаки, з матеріалів справи і матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник добровільно перераховував банку на погашення заборгованості грошові кошти з 11 січня 2017 року (квитанція №1188857) по жовтень 2017 року, а 28.12.2017 року на адресу Другого Київського ВДВС від стягувача ПАТ «Кредобанк» надійшла заява про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц, виданого Київським райсудом м.Одеси 28.11.2016 року у зв’язку з фактичним виконання в повному обсязі боржником ОСОБА_1 судового рішення.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц державним виконавцем Другого Київського ВДВС винесена 23.01.2018 року.

Стаття 447 ЦПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до положень ст..448 ЦПК Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Строки звернення зі скаргою визначені статтею 449 ЦПК: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Ч.2 ст.449 ЦПК передбачає право суду поновити пропущений з поважних причин строк звернення.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні належні докази вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, про виклик боржника до державного виконавця. Але міститься ухвала Київського райсуду м.Одеси від 22.12.2017 року про скасування заочного рішення, на виконання якого 28.11.2016 року було видано виконавчий лист №520\5765\16-ц. З огляду на викладене суд поновлює ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Керуючись ст. ст.447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого Київського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити і скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області від 25.01.2017 року про стягнення виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження №53278972 з виконання виконавчого листа №520\5765\16-ц, виданого Київським райсудом м.Одеси 28.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» грошових коштів в сумі 153758,21 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м.Одеси в 15-денний строк з дня проголошення ухвали

Суддя Калашнікова О. І.