Вирок № 78106330, 23.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47562/17

Провадження №1-кп/761/1109/2018

В И Р О К

Іменем України

23 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді Циктіча В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Філь В.В.,

прокурора Богацької В.М.,

захисника Олійника В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 171 001 000 130 15 від 04.11.2017, у якому

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_4, фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1, 2 ст. 190 КК України,

у с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив низку корисливих злочинів проти власності за таких обставин.

На початку жовтня 2017 року у ОСОБА_2 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману.

З цією метою обвинувачений, завідомо не маючи мети виконувати умови договорів, в мережі Інтернет розмістив оголошення про здачу у довгострокову оренду квартири АДРЕСА_2, підготував для цього бланки договорів.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 17.10.2017, приблизно о 10 годині ОСОБА_2 під час телефонної бесіди повідомив потерпілому ОСОБА_3 неправдиві відомості про здачу в оренду вищевказаної квартири, для обговорення цього питання призначив зустріч того ж дня о 13 годині біля будинку АДРЕСА_5.

Під час зустрічі обвинувачений продемонстрував ОСОБА_3 приміщення квартири, ввівши потерпілого в оману, отримав від останнього грошові кошти в сумі 3000 грн., після чого ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір оренди вищевказаної квартири, який завідомо не мав мети виконувати.

Усього ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 3000 грн., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, 20.10.2017 ОСОБА_2 у телефонній розмові повідомив потерпілій ОСОБА_4 неправдиві відомості про здачу в оренду квартиру АДРЕСА_3.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 21.10.2017, приблизно о 13 годині ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, провів останню до приміщення квартири № 15 вищевказаного будинку. Оглянувши вищевказану квартиру, ввівши в оману ОСОБА_4, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3100 гривень, після чого ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_4 заготовлений договір оренди вищевказаної квартири, який не мав мети виконувати.

Усього ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 3100 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, 26.10.2017, приблизно о 11 годині ОСОБА_2 під час телефонної бесіди повідомив ОСОБА_5 неправдиві відомості про здачу в довгострокову оренду квартиру АДРЕСА_3, та призначив зустріч о 15 годині 26.10.2017 поряд з будинком АДРЕСА_5.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 26.10.2017, приблизно о 15 годині ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, за попередньою домовленістю зустрівся ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, провів останню до приміщення квартири № 15 вищевказаного будинку. Продемонструвавши вищевказану квартиру, ввівши в оману ОСОБА_5, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3000 гривень, після чого ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_5 договір оренди вищевказаної квартири, який не мав мети виконувати.

Таким чином, ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 3000 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, 27.10.2017, приблизно о 09 годині ОСОБА_2 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_6 неправдиві відомості про здачу в довгострокову оренду квартиру АДРЕСА_3, та призначив зустріч о 10 годині 40 хвилин 27.10.2017 поряд з будинком АДРЕСА_5.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 27.10.2017, приблизно о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, зустрівся з ОСОБА_6, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, провів останнього до приміщення квартири № 15 вищевказаного будинку. Продемонструвавши вищевказану квартиру, ввівши в оману ОСОБА_6, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3000 гривень, та після чого ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_6 договір оренди вищевказаної квартири, який завідомо не мав мети виконувати.

Отже, ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 3000 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, 07.11.2017, приблизно о 12 годині, ОСОБА_2 під час телефонної бесіди повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про здачу в довгострокову оренду квартиру АДРЕСА_3, та призначив зустріч о 10 годині 30 хвилин 08.11.2017 поряд з будинком АДРЕСА_5.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 08.11.2017, приблизно о 11 годині ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, зустрівся з ОСОБА_7, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, провів останнього до приміщення квартири № 15 вищевказаного будинку. Продемонструвавши вищевказану квартиру, ввівши в оману ОСОБА_7, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 3100 гривень.

Усього ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 3100 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього, 07.11.2017, приблизно о 10 годині, ОСОБА_2 під час телефонної бесіди повідомив ОСОБА_8 неправдиві відомості про здачу в довгострокову оренду квартиру АДРЕСА_3, та призначив зустріч о 12 годині 30 хвилин 08.11.2017 поряд з будинком АДРЕСА_5.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, 08.11.2017, приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, зустрівся з ОСОБА_8, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, провів останнього до приміщення квартири № 15 вищевказаного будинку. Продемонструвавши вищевказану квартиру, ввівши в оману ОСОБА_8, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 3100 гривень, після чого уклав з ОСОБА_8 завідомо заготовлений договір оренди вищевказаної квартири, який завідомо не мав мети виконувати, та передав останньому ключ від квартири

Усього ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 3100 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину беззаперечно визнав, підтвердив обставини вчинення вказаних злочинних дій, які викладені у цьому вироку. Щиро розкаявся, просив врахувати, що ним повністю відшкодована шкода п'ятьом з шести потерпілих. Обвинувачений запевнив суд про готовність повністю відшкодувати завдану його діями шкоду.

Суд, враховуючи відсутність заперечень з боку учасників судового провадження, приймаючи до уваги правильність розуміння ними обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільний характер вказаної позиції, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Вина ОСОБА_2 підтверджується наданими суду показаннями обвинуваченого, протоколами прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення, якими зафіксовані факти протиправного заволодіння ОСОБА_2 коштами потерпілих.

Оцінка безпосередньо досліджених судом доказів у їх сукупності та взаємному зв'язку приводять суд до висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих злочинів доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого за ч. 1 ст.190 КК України органом досудового розслідування кваліфіковані правильно, як заволодіння чужим майном шляхом обману. Також правильною є кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КК, оскільки він повторно шляхом обману заволодів чужим майном.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставини, які згідно з ст.67 КК обтяжують покарання, судом не встановлені.

При призначенні покарання суд у відповідності з ст.65 КК України враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

За сукупністю обставин вчинення злочинів, їх ступеню тяжкості, даних про особу обвинуваченого, враховуючи, що обвинувачений з 10.10.2018 затриманий та перебуває під вартою, суд вважав необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до нього покарання у виді штрафу у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати не понесені.

Суд вважав за необхідне до набрання вироком законної сили змінити щодо обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, яке є достатнім для забезпечення виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 190, ст. 61, 65 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.;

-за ч.2 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

До набрання цим вироком законної сили змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши останнього з під варти негайно в залі суду.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язок прибувати за викликом до суду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В.М. Циктіч