Рішення № 78104961, 21.09.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22566/16-ц

Провадження № 2/760/1105/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді- Лазаренко В.В. за участю секретаря - Каліщук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2016 позивач ОСОБА_3 через свого представника - адвоката ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та Головного управління юстиції у м. Києві.

В судовому засіданні, яке відбулося 06.06.2017, Головне управління юстиції у м. Києві було замінено на належного відповідача - Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації.

14.06.2017 від представника позивача надійшла позовна заява у новій редакції з урахуванням зміни відповідача у справі, в якій представник позивача просить визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд, а також, зобов'язати Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації зареєструвати за позивачем ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, який є батьком позивача ОСОБА_3.

Спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, складається з домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», «Ж», що належало померлому на підставі договору дарування від 28.02.1996.

23.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане вище домоволодіння з підстав того, що договір дарування, на підставі якого спадкодавець набув права власності на спадкове майно не був зареєстрований у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Рішенням Солом'янського районного суд м. Києві від 01.12.2015 за відповідачем ОСОБА_4, було визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», «Ж», чим фактично встановлено належність спадкового майна спадкодавцю.

А тому, позивач вважає, що відсутність реєстрації спадкового майна в органах державної реєстрації порушує його право як спадкоємця першої черги на визнання права власності в порядку спадкування за законом, у зв'язку з чим просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву, у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надіслав письмові заперечення, в яких проти позовних вимог до Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації заперечував, посилаючись на їх необгрунтованість.

Інші учасники справи, зокрема відповідач ОСОБА_4 та третя особа, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, з заявами про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, суд керуючись ст. ст. 223, 280 ЦПК України, знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності сторін, ухваливши заочне рішення, проти чого не заперечує позивач згідно поданої заяви.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві.

Спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_7 складається з домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», «Ж», яке належало померлому на праві власності на підставі договору дарування від 28.02.1996.

Факт належності вказаного домоволодіння померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 було встановлено рішенням Солом'янського районного суд м. Києва від 01.12.2015, а тому не потребує додаткового встановлення.

З копії матеріалів спадкової справи № 14/2012 розпочатої 02.11.2012 вбачається, що позивач є сином померлого ОСОБА_7 та у встановленому законом порядку звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

З даних копій матеріалів спадкової справи також вбачається, що крім позивача, спадкоємцем ОСОБА_7 є його мати - відповідач ОСОБА_4, за якою рішенням Солом'янського районного суд м. Києва від 01.12.2015 було визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», «Ж».

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. від 23.04.2015 ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_2 у зв'язку з відсутністю реєстрації відповідним органо права власності на вказаний будинок за спадкодавцем.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч. 1. ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особю, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. ст. 1216, 1222 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1. ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 2. ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Частиною 3 ст.1296 ЦК України, визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1216 ЦК України зазначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 УК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», «Ж», і позивач ОСОБА_3, як син померлого, набув права на спадкування за законом після смерті батька.

При цьому, судом також встановлено, що окрім позивача, спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 є відповідач ОСОБА_4, за якою було визнано право власності на 1/2 частину спірного будинку.

Враховуючи обставини наведені вище, суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», «Ж»., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і підлягають задоволенню, оскільки останнім було прийнято спадщину у встановлений законом спосіб, а наданими суду доказами підтверджено його право на спадкування за законом зазначеного майна та відповідні майнові права спадкодавця, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених вимог в частині здійснення дій щодо реєстрації за позивачем 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд, то дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів наявності порушених, невизнаних чи оспорених прав Департаментом з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації в контексті ст. 4 ЦПК України.

Крім того, згідно ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 27 вказаного Закону також встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача провести реєстрацію права власності нерухомого майна за позивачем не підлягає задоволенню, при цьому, позивач після набрання даним рішенням законної сили не позбавлений можливості звернутись до відповідних органів реєстрації для його виконання та реєстрації визнаного за ним права власності у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 183, 379-381, 392, 1216 - 1218, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 6,7, 12-13, 76-81, 223, 259, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 /03169, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2/ право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, який має загальну площу - 118,2 кв.м., житлову площу - 62,5 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Е», «Ж», в порядку спадкування за законом.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 26.11.2018.

Суддя В.В. Лазаренко