Ухвала суду № 78104947, 09.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/7586/18

Справа № 760/29007/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а сааме не зазначено:

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року, відповідачами в справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року№2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Таким чином, позивачем не зазначено усіх зацікавлених осіб на права та обов'язки яких може вплинути рішення по даній справі та відповідно визначитися з належними стронами по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До того ж, позивачем не надано довідки про відсутність аналогічного позову.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви, остання містить дві вимоги немайнового характеру, які повинні бути сплачені судовим збором.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 704,80 гривень судового збору, тобто за одну вимогу.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 704,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з цього, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206026010, код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі та оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя