Постанова № 7810485, 13.10.2008, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-а-74/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Мавроді Р.Ф. при секретарі Ганжа Т.А.

за участю

позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника 3-ї особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської Ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дії неправомірними та стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської Ради (Далі УПСЗН), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання дій УПСЗН неправомірними та стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення за період з 2002 по 2007 роки включно.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та в обгрунтування своїх вимог зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ( 2 категорія), та перебуває на обліку в ОСОБА_5 УПСЗН.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2007 роки у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Фактично відповідач - ОСОБА_5 УПСЗН виплачувало йому допомогу на оздоровлення в розмірі, значно меншому, чим передбачено діючим законодавством.

Він звертався до УПСЗН з заявою провести перерахунок щорічних виплач відповідно до вищевказаного Закону, але його звернення були відхилені.

Позивач вважає відмову у виплаті недонарахованих сум на оздоровлення безпідставною, як порушуючи його права і просить суд на підставі ст. 48 Закону, з урахуванням мінімальної заробітньої плати, яка склалась за відповідний період. стягнути з ОСОБА_5 УПСЗН на його користь недонараховані виплати з допомоги на оздоровлення за період з 2002 по 2007 роки включно.

Представник відповідача - юрист-спеціаліст 1 категорії ОСОБА_5 управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_3, діюча на підставі доручення, позов не визнала, і в обґрунтування своїх заперечень пояснила, що позивачу нараховані та він отримав компенсаційні виплати на оздоровлення протягом 2000-2004 років у розмірах, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 р., та компенсаційні виплати за 2005-2007 роки на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 р. Як розпорядник коштів нижчою рівня, ОСОБА_5 УПСЗН зазначені виплати провадяться у відповідності до постанов та роз'яснень, які надходять з Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької області та у відповідності з Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Співвідповідач - начальник відділу бюджетних надходжень та видатків державного бюджету Управління Державного казначейства у м. Добропілля ГУ ДК України у Донецькій області ОСОБА_4, діюча на підставі довіренносгі, позовні вимоги позивача не визнала і суду пояснила, що згідно з п.п. 1, 2 постанови КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 20.09.2005 року № 836, головним розпорядником по використанню коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є Мінпраці, а розпорядниками нижчого рівня є управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій. Фінансування управлінь праці та соціального захисту населення хоча і здійснюється з Державного бюджету, однак тільки Законом «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки Держави на загальні погреби, розмір і цільове призначення цих випадків.

Просить суд в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи позивача, та заперечення представників відповідачів , суд вважає шо позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем слід розглядати із застосуванням Конституції України, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законів України "Про мінімальну заробітну плату", Законів України "Про державний бюджет України " на 2003-2007р., а також Постанов Кабінету Міністрів України, які не суперечать вимогам Основного Закону, та перелічених Законів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач як учасник є постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в ОСОБА_5 УПСЗН, що підтвержується ксерокопією посвідчення, правоустановчих документів, долучених до справи і ці обставини відповідачами не оспорюються. Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаеділок Чорнобильської катастрофи" позивач як має право на

отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, відповідно до 2 категорії.

До матеріалів справи долучено довідку ОСОБА_5 УПСЗН. згідно якої позивачу у 2000-2004 роках, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року нараховано та сплачено щорічну допомогу па оздоровлення в сумі 26грн.70коп. як учаснику ліквідації 2 категорії, в 2005-2007 р. у сумі 100 грн. 00 коп. , на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 562 від 12 липня 2005 року.

Суд вважає, що розмір щорічних виплат, які провадились відповідачем ОСОБА_5 УПСЗН на користь позивача, не відповідають вимогам діючої норми ст.48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внасділок Чорнобильської катастрофи", а також Законам України щодо зміни розміру мінімальної заробітної плати , при щорічному затверджені нового державного бюджету за 2000-2007 роки.

Статтею 19 ч.2 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцісю та законами України.

Законами України "Про державний бюджет України" на 2000-2007 pp. мінімальна заробітна плата відповідно складала суму 118 грн.00 коп., 165 грн.00 коп., 205 грн.00 коп., 262 грн.00 коп., 332 грн.00 коп., 375 грн. 00 коп., 420 грн.00 коп.

Однак, виходячи з того, що виплату щорічної допомоги на оздоровлення здійснюють органи соціального захисту населення тільки з 29 жовтня 2003 року відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, суд вважає, в частині стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2002 рік позивач пред'явив вимоги до неналежного відповідача, тому у цієї частині позову слід відмовити.

Виходячі з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внасділок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 роки, що підлягають стягненню з ОСОБА_5 УПСЗН на користь ОСОБА_1, (з урахуванням нарахованого та сплаченого розміру компенсації на оздоровлення) складають:

2003 p.- (205, 00 х 3) = 615 грн. -2 категорія ( раніше у 2003 році зовсім не отримував); 1. 2004 p.- (237, 00 х 3) = 711-26.70=684 грн. 30 коп. -2 категорія;

2. 2005 p.- (332, 00 х 3) = 996 -100.00= 896 грн.00коп. - 2 категорія; 2007 p.- (420.00 х 3) = 1660-100.00 = 1560грн.00коп. - 2 категорія;

всього: 3755 грн. 30коп.

Суд не може погодитись з запереченнями представників відповідачів виходячи з наступного.

ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської Ради, як учасник ліквідації наслідків аварії

на Чорнобильській АЕС (2 категорії) та отримує компенсаційні виплати згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-ХІІ щорічна допомога як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році виплачується у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 7 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ).

Законами України "Про Державний бюджет України» за 2003-2007 роки, а також в Законах України «Про зміни до державного бюджету» за вказані роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону № 796-ХІІ, а навпаки, статтею 2 Закону № 372-IV передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм.

Суд також керується тим, що встановлений ще в 1996 році постановою КМУ № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років, (до 2005 року) не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону № 796-ХІІ та стаття 2 Закону № 372-1V, а не Постанова КМУ №836 та Постанова КМУ № 562 від 12 липня 2005 року.

У задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів на оздоровлення за 2006 рік також слід відмовити, оскільки п.37 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати па 2006 рік було зупинено. Ці положення до теперішнього часу не були визнані неконституційними Конституційним судом України.

В іншій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Суд вважає, що позивачем не були пропущені строки звернення до суду з позовом, то що про порушення його прав йому стало відомо лише літом 2008 року після звернення до відповідача та отримання письмової відповіді від 15.07.2008 року, яка є у матеріалах справи.

Оскільки сторони звільнені від сплати судового збору, судові витрати по справі у відповідності з ч. 5 ст. 94 КАС України відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 11, 86, 94, 159, 161, 163, 186 КАС України, на підставі ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.2 Закону України "Про мінімальну заробітну плату", суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціальною захисту населення ОСОБА_5 міської Ради, Головного управління Державного

казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Добронільської міської Ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті заборгованості з допомоги на оздоровлення - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської Ради (розрахунковий рахунок 35217042001528 банк І УДКУ в Донецькій області МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002) за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 роки в сумі 3755 (три тисячі сімсот п'ятдесят п'ять ) гривень 30 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецький Апеляційний Адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.