Ухвала суду № 78104416, 22.11.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50033/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 року сслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Медведєвій М.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРШМАГ» ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районого суду міста Києва від 28 вересня 2018 року в рамках кримінального провадження № 42017000000002108,-

В С Т А Н О В И В:

Директор ТОВ «ФАРШМАГ» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про часткове скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду м.Києва №757/47740/18-к від 28.09.2018 року на грошові кошти, які знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРШМАГ» код 40875605, № рахунку НОМЕР_2, № НОМЕР_1, відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9. В обґрунтування клопотання вказує на те, що арешт накладено необґрунтовано, так як у справі відсутні обставини, з яким закон пов'язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В судове засідання директор ТОВ «ФАРШМАГ» ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002108 від 27.06.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2017 року по теперішній час групою осіб, діючою за попередньою змовою між собою, створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, формуванню дебіторської заборгованості, витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, цінних паперів, виконання робіт, надання послуг.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2018 року у справі №757/47740/18-к від 28.09.2018 року накладено арешт, в тому числі, на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ФАРШМАГ» (ЄДРПОУ 40875605) №26005546749, №2600120143 відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9. Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті. Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи з викладеного, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими та наданими до клопотання матеріалами доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, в зв'язку з чим клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРШМАГ» ОСОБА_1 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районого суду міста Києва від 28 вересня 2018 року в рамках кримінального провадження № 42017000000002108- задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/47740/18-к від 28.09.2018 року з грошових коштів, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРШМАГ» (код 40875605) №26005546749, №2600120143, які відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.