Ухвала суду № 78101307, 26.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21816/18

2/640/3688/18

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"26" листопада 2018 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Чередник В.Є., розглянувши цивільну справу 640/21816/18 за зустрічним позовом ОСОБА_1 (61001 АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (61140 м.Харків просп.. Гагаріна б.90 кв.44) до ОСОБА_3 (61105 м.Харків вул.. Ньютона б.49), треті особи що не заявляють самостійних вимог Перша Харківська Державна нотаріальна контора (61003 м.Харків майдан Конституції б.1 7 під’їзд 4 поверх), Служба у справах дітей Київського району м.Харкова (61002 м.Харків вул.. Чернишевська б.55), ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 (61105 м.Харків вул.. Ньютона б.49), ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_3 (61105 м.Харків вул.. Ньютона б.49) про виділ у натурі частки майна та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Харкова знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Перша Харківська Державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Київського району м.Харкова, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності

22.11.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підписаний їх представником – ОСОБА_6, в якому позивачі просять виділити в натурі частку майна, що належить до спільної часткової власності у вигляді транспортного засобу BMW X3. DMW X5. MERSEDES-BENZ на користь позивачів та визнати за ними право спільної сумісної власності на вказане майно; стягнути з відповідача компенсацію за частку у спільній частковій власності у розмірі 1530729,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно положень ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Дослідивши зустрічний позов та додані до нього документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення його без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно положення ч.5 ст..95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В поданому до суду зустрічному позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, відсутні: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) – позивачів та відповідача; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копії документів, наданих до позовної заяви не підтверджені на відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача, підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, до позовної заяви, всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем квитанцію про сплату судового збору не додано.

22.11.2018 р. представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_6 подав до канцелярії суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому просив звільнити відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору за подачу зустрічного позову у справі 640/16249/18 про видів у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В обґрунтування клопотання представник посилається на те, що позивачі є пенсіонерами за віком та не мають будь-яких інших доходів, у зв’язку зі станом здоров’я витрачають більшу частину грошей на ліки та комунальні послуги, можливість сплатити суму судового збору у них відсутня.

На підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу.

Згідно ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою для звільнення від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що заявлене позивачами клопотання не містить даних про їх матеріальне становище у 2018 році та вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ними судового збору, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що не позбавляє позивачів права на доступ до правосуддя, а лише зазначає, що позивачам необхідно обґрунтувати належними доказами їх матеріальній стан.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК у Київському районі м.Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101 (у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова " Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача).

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставок судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою – підприємцем позовної заяви майнового характеру складають 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 рік складає 1762,00 грн.

Згідно даних вимог, судовий збір за даним позовом сплачується у відсотковому співвідношенні до ціни позову – 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,8 грн., але не більш ніж 8810 грн.

Враховуючи, що позовна заява ціни позову не містить, тому у суду немає можливості визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті за вимоги майнового характеру.

Ч.1 ст. 185 ЦПК України передбачено,що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачам строку для усунення її недоліків, а саме позивачам необхідно:

- вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) – позивачів та відповідача;

- зазначити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

- надати підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

- сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», що складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 704,8 грн., але не більш ніж 8810 грн.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК у Київському районі м.Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101 (у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова " Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача).

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.136, 175, 177, 185, 193, 194, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_7 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи що не заявляють самостійних вимог Перша Харківська Державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Київського району м.Харкова, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_3 про виділ у натурі частки майна та визнання права власності - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 діб з дня вручення ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чередник В.Є.