
Справа № 419/2135/18
Провадження № 2-а/419/29/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,
при секретарі - Шапка О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Луганській області капрала поліції Корзанової Олени Олександрівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубіжне, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_4 до поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону ОПП в Луганській області капрала поліції Корзанової О.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубіжне, посилаючись на те, що 03.08.2018 року приблизно об 11:00 год. біля будинку №14 по бульвару Дружби народів в м. Сєвєродонецьк, капралом поліції Корзановою О.О. був зупинений автомобіль марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 Капралом поліції Корзановою О.О. було повідомлено про те що, приблизно 7-10 хвилин потому на перехресті вулиць Першотравнева та Енергетиків, м. Северодонецьк ОСОБА_4 нібито не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР (проїзд без зупинки заборонено), ОСОБА_4 заперечував проти того що він порушував правила дорожнього руху, та попросив поліцейського надати підтвердження або докази скоєння ним правопорушення, але доказів скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_4 капралом поліції, надано не було. З даним твердженням капрала поліції ОСОБА_4 не погодився.
Після чого, в порушення вимог ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», ст.21.п.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», капрал поліції, незаконно, висунула вимогу пред'явити поліс обов'язкового страхування ТЗ, на що ОСОБА_4 зазначив, що його транспортний засіб застрахований у встановленому законодавством порядку, але, оскільки вимога працівника поліції суперечить вищезазначеним нормам законодавства, він відмовився надавати страховий поліс для огляду, пояснивши що відповідно до п.21.2 ст.21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс працівникам поліції пред'являється лише у наступних випадках: 1) при складанні протоколу щодо порушень ПДР; 2) при оформленні матеріалів ДТП. Після чого, капрал поліції, винесла постанову АР №506495 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень, з чим ОСОБА_4 та його захисник не погодилися.
Ухвалою Новоайдарського районного суду від 17.08.2018 року відкрито провадження у справі. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, надала до суду відзив на адміністративний позов та просила розглянути справу за її відсутністю.
Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубіжне в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції, окрім іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.122, ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судом встановлено, що поліцейским взводу 2 роти 3 батальону ОПП в Луганській області капралом поліції Корзановою О.О. відносно ОСОБА_4 було винесено постанову серії АР № 506495 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень, враховуючи наступне: 03.08.2018 року о 10:48 год в м. Сєвєродонецьк на перехресті вул. Енергетиків та Першотравнева ОСОБА_4, керуючи т/з не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», а саме здійснив проїзд в зоні дії діючого знаку, під час перевірки документів водій не надав поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або не мав при собі його, чим порушив вимоги п. 8.4 «Б», п 2.1 «Ґ» ПДР України.
При накладенні штрафу поліцейский взводу 2 роти 3 батальону ОПП в Луганській області капрал поліції Корзанова О.О. керувалась положенням ч. 2 ст. 36 КУпАП, внаслідок чого на ОСОБА_4 було накладено стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме накладено штраф в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425,00 грн.
Підставою для прийняття зазначеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу стала відсутність у позивача, який керував транспортним засобом, полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
В абзаці другому частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, в силу ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, у випадках, передбачених законодавством, пред'явити страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. У разі експлуатації транспортного засобу на території. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу. (п. 21.3 ст. 21 Закону).
В силу наведеної норми поліс повинен бути у водія лише у випадку використання транспортного засобу в дорожньому русі та підлягає пред'явленню на вимогу уповноважених осіб. Проте випадки, коли пред'являється поліс, у законі визначені лише два: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
За таких обставин, враховуючи приписи ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» п. 21.2, п. 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водій повинен пред'явити поліс лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху чи оформленні матеріалів ДТП, оскільки інших випадків законодавство не передбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто, у адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Між тим, на підтвердження встановленого в постанові вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, доказів щодо невиконання ОСОБА_4 вимог дорожнього знаку 2.2. Правил дорожнього руху України, зокрема, пояснення свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису тощо, окрім адміністративного протоколу, відповідачем не надано.
При цьому, наданий відповідачем відеозапис не містить даних в підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП покладає на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідачем не надано жодних доказів щодо оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди або порушення позивачем правил дорожнього руху, яке могло бути підставою для складання відповідного протоколу. Отже, відповідачем не доведено законності вимог щодо пред'явлення позивачем для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з огляду на відсутність обставин, передбачених законодавством для здійснення такого контролю.
Позивач також просить суд закрити провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вимога позивача про закриття провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не надано.
З огляду на наведене, адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем представлено відомості суду про надання йому допомоги фахівцем в галузі права. Так, з наданих матеріалів вбачається, що витрати на правову допомогу складаються з наступного:
1) надання правової допомоги клієнту щодо захисту від протиправних дій 4000,00 грн;
2) підготовка, складання позовної заяви та вивчення судової практики в аналогічних справах та практики ЄСПЛ - 8000,00 грн (з розрахунку 800,00 грн за 1 годину робочого часу);
3) надання юридичних консультацій - 1500,00 грн;
4) захист прав клієнта у суді - 2500 грн.
Таких чином, загальна сума витрат, понесена позивачем у зв'язку з наданням йому правничої допомоги, становить 16000,00 грн.
Позивачем додано також розрахунок робочого часу особи, яка надавала професійну правничу допомогу, та деталізовано в чому вона була виражена.
Суд частково погоджується з доводами позивача та вбачає підстави для задоволення клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, з огляду на те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи, складання позовної заяви аналогічної складності не потребує значних витрат часу, включення до послуг з надання правової допомоги витрат часу на вивчення практики ЄСПЛ суд не приймає до уваги, адже позовна заява не містить посилань на таку практику.
Керуючись ст.ст. 77, 242, 250, 286, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, ст.ст. 126, 251, 222, 258, 280 КУпАП, ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Луганській області капрала поліції Корзанової Олени Олександрівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубіжне - задовольнити частково.
Скасувати постанову поліцейського взводу №2 роти 3 батальйону УПП в Луганській області капрала поліції Корзанової Олени Олександрівни серії АР №506495 від 03.08.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_4 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Патрульної поліції в м. Северодонецьк Лисичанськ та Рубіжне Луганської області на користь ОСОБА_4 судові витрати на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя О. М. Іванова
Судове рішення № 78100343, Новоайдарський районний суд Луганської області було прийнято 09.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 419/2135/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: