Рішення № 78098701, 23.11.2018, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2076/18

Номер провадження 2/184/676/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді – Малашиної Ю.Б.,

за участю секретаря – Попівніч Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою №22 будинку №57 по вул. Партизанській в м. Покров Дніпропетровської області. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що вона є інвалідом ІІ групи загального захворювання, користується вищевказаною комунальною квартирою, в якій фактично проживає лише вона, проте зареєстровано три особи: позивач та відповідачі – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Однак відповідачі протягом тривалого терміну (більше року) у зазначеній квартирі не проживають. Де саме вони перебувають, проживають чи працюють їй не відомо. Відповідачі не беруть участі в утриманні, облаштуванні та благоустрою житлової квартири. На сьогоднішній день у зв’язку із внесенням зазначених змін постановою КМУ від 27.04.2018 року №329 до деяких постанов. Що регулюють порядок надання населенню субсидій, на сьогоднішній день та в подальшому позивач обмежена у праві на призначення житлової субсидії, оскільки для її призначення необхідно подавати документи про доходи кожного члена сім’ї, у тому числі й відповідачів, які не проживають за зареєстрованою адресою, та яких фактичне місце проживання невідоме.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Посилаючись на обставини , викладені у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, будучі належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та оголошеннями на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки суду не повідомили, у зв’язку з чим, зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак надав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення по справі покладається на розсуд суду.

Заслухавши позивача, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа, згідно з ч.1ст.15 ЦК України, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 на ім’я міського голови ОСОБА_4 просить перевести службове житло за адресою по вул. Патизанській, 57/22 в звичайне , де вона мешкає разом з сином з 3 серпня 1999 року. Були поселені згідно ордеру №114 від 23.05.1988 року (рішення виконкому №1471 від 13.05.1988 року (а.с.5).

Громадянці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 із сім’єю з двох осіб - її та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, виконавчим комітетом Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області видано ордер №11 від 08.06.2016 року на право зайняття жилого приміщення, житловою площею 18,8 кв.м, яке складається з 1 кімнати у ізольованій квартирі в будинку №57 по вул. Партизанській в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Ордер виданий згідно рішення виконкому Орджонікідзевської міської ради від 27.04.2016 року за №204 (а.с.6).

На підставі Закону України «Про засудження комуністичного та націонал – соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів» №1037 –VIII від 17.03.2016 року місто Орджонікідзе перейменовано на місто Покров.

Згідно довідки Покровського міжміського комунального підприємства «Житлкомсервіс» від 18.01.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 є піднаймачем квартири АДРЕСА_1, загальною площею 31,60 кв.м. На цій площі разом з нею зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с.7).

Актом про перевірку паспортного обліку МКП «Житлкомсервіс» від 28.08.2018 року по вул. Партизанській, 57/22 в м. Покров встановлено, що зі слів сусідів ОСОБА_5, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_7, з 2003 року за адресою по вул. Партизанській, 57/22 в м. Покров не проживає ОСОБА_7, проживає в м. Дніпрі, ОСОБА_8 не проживає також за зазначеною адресою з 2005 року (а.с.8).

Свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, пенсіонерка, у судовому засіданні показала, що вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 приблизно з 1992 року, з позивачем вони сусіди. Відповідачів вона не знає та ніколи їх не бачила. Оксана проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 приблизно 5 років. Хто проживав до неї за даною адресою – не знає. Позивач проживає одна. Знає, що позивач потребує субсидії.

Свідок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, пенсіонерка, у судовому засіданні показала, що вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 з 2003 року. З позивачем вони в дружніх, сусідських стосунках. Оксана вселилася в АДРЕСА_2 10 назад. Живе одна. До неї жила жінка, працювала двірником, у неї було двоє дітей – донька і син. Коли жінка померла, то куди ділися діти не знає. Свідок бачила її один раз. Коли вона приїжджала з Дніпра, років 3 назад, і одразу поїхала назад.

Статтею 71 Житлового кодексу УРСР (далі – ЖК) передбачена можливість збереження житлового приміщення за відсутніми наймачами або членами їх сімей протягом шести місяців або протягом більш тривалого часу за наявності визначених у даній статті випадків.

Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати за загальним правилом шести місяців. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до житлового приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Таким чином, у разі встановлення судом факту лише тимчасової відсутності наймача за місцем мешкання, строк якого не перевищує шести місяців, підстав для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням немає. При цьому, під тимчасовою відсутністю розуміються такі випадки, коли особа протягом певного часу не проживає в жилому приміщенні, але інтересу щодо користування ним не втрачає в силу закону. Тимчасова відсутність повинна нести безперервний характер. Якщо особа повертається на місце проживання, вважається, що переривається і строк тимчасової відсутності. Разом з тим, обставиною, яка перериває шестимісячний строк, не може вважатися епізодичні появи особи не з метою постійного проживання, а з метою лише утримати за собою житло.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п.3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. №207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Пунктом 26 вказаних Правил визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Особа, яка втратила право на жиле приміщення через тривалу відсутність, може повернутись в попередню жилу площу тільки у порядку ст.65 ЖК України (право наймача на вселення інших осіб у займане ним жиле приміщення).

Отже, враховуючи, що відповідачі понад встановлені законодавством строки фактично відсутні за місцем реєстрації, суд дійшов висновку про втрату останніми права користування жилим приміщенням по вул. Партизанській, 57/22 м. Покров та вважає можливим позов задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом була звільнена від сплати судового збору у відповідності до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (довідка до акту огляду МСЕК серії 10ААА №552963 від 06.09.2011 року наявна в матеріалах справи), а тому, згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 71 ЖК УРСР, ст.ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №22 будинку №57 по вул. Партизанській в м. Покров Дніпропетровської області.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, ІПН:НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №22 будинку №57 по вул. Партизанській в м. Покров Дніпропетровської області.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, ІПН:НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, ІПН:НОМЕР_2, на користь держави судові витрати по справі у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому у ст. ст. 351 та 354-355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26.11.2018 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_9