Ухвала суду № 78096940, 26.11.2018, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1272/18

Провадження № 2/710/688/18

УХВАЛА

(в порядку ст.12 ЦПК України)

26.11.2018 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Швейна фабрика Лібовнера», про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних за порушення грошових зобов’язань,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2018 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій ОСОБА_1, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Швейна фабрика Лібовнера», код ЄДР 05468015, на користь ОСОБА_1, інфляційні збитки та 3% річних за порушення грошових зобов’язань в сумі 65 491,08 (шістдесят п’ять тисяч чотириста дев’яносто одна гривня 08 копійок).

Свій позов позивач мотивує тим, що 16.07.2014 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1/16.07 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ( надалі Договір № 1/16.07). Згідно умов якого позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в рахунок поворотної фінансової допомоги на загальну суму 110000 гривень. Відповідно до п. 3.1. Договору фінансова допомога надавалась строком 60 днів з дати зарахування коштів та підлягала поверненню по закінченню строку не пізніше 16.09.2014 року. На виконання умов укладеного Договору та на вимогу позивача відповідач лише частково виконав у строк зобов'язання по поверненню наданої фінансової допомоги перерахувавши на поточний рахунок позивача грошові кошти в сумі 50000 гривень за платіжним дорученням № 140 під 03.11.2014 року. Таким чином, в порушення вимог п. 3.1. укладеного Договору відповідач не виконав обов'язку своєчасно повернути у визначений строк суму наданої фінансової допомоги в сумі 60000 гривень, а тому позивач був вимушений звернутись до суду з вимогою про стягнення цих коштів з відповідача в примусовому порядку.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 09.02.2015 у справі № 710/2693/14-ц (провадження № 2/710/23/2015) позов Позивача до Відповідача про стягнення боргу за Договором № 1/16.07 задоволено повністю. Вирішено стягнути з ПАТ «Швейна фабрика Лібовнера», на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60000 грн. та судові витрати в сумі 1600 грн., а всього стягнути 61600 грн.

Вказане судове рішення Відповідачем добровільно виконано не було, а тому згідно виконавчого листа від 27.03.2015 №2/710/23/201.5, відповідним органом Державної виконавчої служби з метою стягнення боргу 19.06.2015 було відкрито виконавче провадження ВГІ № 47922543.

21.07.2014 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2/22.07 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ( надалі Договір № 2/22.07). Згідно умов якого позивачем на рахунок відповідача за квитанцією номер 12451 545 2 через ПАТ «Приватбанк» було перераховано на поточний рахунок позивача грошові кошти в сумі 90000 гривень Відповідно до н. 3.1. Договору фінансова допомога надавалась строком 60 днів з дати зарахування коштів та підлягала поверненню по закінченню строку не пізніше 20.09.2014 року. Однак, умови укладеного Договору па вимогу позивача відповідач не виконав, а саме не повернув у визначений строк надану поворотну фінансову допомогу на поточний рахунок позивача. Таким чином, в порушення вимог п. 3.1. укладеного Договору відповідач не виконав обов'язку своєчасно повернути у визначений строк суму наданої фінансової допомоги в сумі 90000 гривень, а тому позивач був вимушений звернутись до суду з вимогою про стягнення цих коштів з відповідача в примусовому порядку.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 09.02.2015 у справі № 710/2694/14-ц (провадження № 2/710/22/2015) позов Позивача до Відповідача про стягнення боргу за Договором № 2/22.07 задоволено повністю. Вирішено стягнути з ПАТ «Швейна фабрика Лібовнера», на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 90000грн. та судові витрати в сумі 1900 грн. (разом 91 900,00 грн.).

Вказане судове рішення Відповідачем добровільно виконано не було, а тому згідно виконавчого листа від 27.03.2015 №2/710/22/2015, відповідним органом Державної виконавчої служби з метою стягнення боргу 19.06.2015 було відкрито виконавче провадження ВП № 47922610.

Позивачем також було здійснено розрахунок позовних вимог, який міститься безпосередньо в тексті позовної заяви.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики Україна починаючи з серпня 1991 року щомісяця і публікуються в пресі, зокрема, газеті "Урядовий кур'єр" в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця. Повідомлені засобами масової інформації з посиланням на Мінстат України ці показники є офіційними (відповідно до статей 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію" (2657-12) і можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що становлять відповідний період, перемножити між собою.

З розрахунку інфляційних втрат наданих позивачем, не зрозумілий арифметичний розрахунок сукупного індексу інфляції у розмірі 133,92%, за період з жовтня 2015 року по липень 2018 року, посилання на офіційне видання, газету «Урядовий Кур’єр», відсутнє. Крім того сам розрахунок, як інфляційних втрат так і 3% річних, здійснено на суми: 61600,00 грн., та 91 900,00 грн. відповідно. Тобто в сумі розрахунку поєднані разом, як суми боргу за договорами так і судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу).

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Тому суд пропонує позивачу надати до суду розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних, за порушення грошових зобов’язань, з урахування рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, в розрізі, окремо, основного боргу та судових витрат.

Враховуючи необхідність отримання вказаних доказів, суд пропонує ОСОБА_1, до вказаної в ухвалі дати, направити на адресу суду зазначені докази.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 95, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Запропонувати позивачу ОСОБА_1, надати суду до 10.12.2018 розрахунок інфляційний втрат та відсотків річних, за порушення грошових зобов’язань, з урахування рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, в розрізі, окремо, основного боргу та судових витрат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шполянського

районного суду ОСОБА_3