Ухвала суду № 78095746, 26.11.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2237/18-ц

Провадження № 2/175/723/18

У Х В А Л А

26 листопада 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участю секретаря Іщенко Д.Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Слобожанське клопотання представника відповідача та третьої особи за довіреністю ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпропетровського районного суду знаходиться вищевказана цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 202/8839/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що перебуває в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Представник позивача заперечувала проти зупинення справи з вищевказаних підстав.

Згідно з вимогами ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження по справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Водночас, ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до вимог ч. 5 та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, Постановою Верховного суду України від 01 лютого 2017 року у справі №643/1155/16-ц Верховний суд України висловив свою позицію стосовно зупинення провадження у справах щодо реального виконання договірного зобов'язання, при наявності відкритого провадження в іншому процесі у справі про визнання договору, що встановлює зобов'язання, недійсним. Зокрема у постанові визначено наступне: «Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.».

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 pоку у справі №6-1367цс15, Верховний суд також, прийшов до висновку, що суд першої інстанції, з висновком якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, не врахував вимоги ст. 157 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку (не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі), та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Такого ж висновку прийшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі №6-4733кс15 від 20 січня 2016 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналізуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 251 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача та третьої особи за довіреністю ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Озерянська Ж.М.