Ухвала суду № 78094174, 13.11.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/2405/18

Провадження № 2/201/1380/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Сидоренко І.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

12.03.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу (а.с. №3-4).

Позивачка у позовній заяві в обґрунтування вимог посилалася на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 10.10.2009р. в Верхньодніпровському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом №130. Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3, 24.02.2010р. народження. Шлюбно-сімейні відносини остаточно припинені з листопада 2017р., коли сторони стали проживати окремо. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність в родині взаєморозуміння, що призвело до втрати почуття любові та взаємоповаги. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Спору щодо місця проживання дитини у сторін немає, після розірвання шлюбу дитина буде проживати з позивачкою. Майнових спорів між сторонами також не існує.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 14.05.2018р. під час проведення підготовчого засідання сторонам надано строк на примирення 4 міс. та провадження у справі було зупинене на цей час (а.с. № 19).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду Ткаченко Н.В. від 17.09.2018р. провадження по справі було відновлено (а.с. № 23).

В наданій до суду заяві від 13.11.2018р. представник позивачки – ОСОБА_4 (діє на підставі ордеру від 25.09.2018р. а.с. № 29) позовні вимоги підтримала, просила шлюб розірвати та винести рішення в підготовчому засіданні за її відсутності та без фіксування процесу технічними засобами. Представник позивачки також в цій заяві зазначила, що остаточно сторони припинили подружні стосунки в червні 2018р. (а.с. № 28).

Відповідач в наданій суду 13.11.2018р. заяві проти задоволення позову не заперечував. Просив шлюб розірвати та винести рішення суду в підготовчому засіданні за його відсутності та без фіксування процесу технічними засобами. Також в цій заяві зазначив, що остаточно з позивачкою вони припинили подружні стосунки в червні 2018р. (а.с. № 30).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200, ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалити рішення в підготовчому засіданні за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що 10.10.2009р. сторони зареєстрували шлюб в Верхньодніпровському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом №130 (а.с. №5).

Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3, 24.02.2010р. народження (а.с. №6).

Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, різні погляди на життя, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сторони мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин та проживають окремо, донька проживає разом з позивачкою.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі погіршилися з листопада 2017р. та остаточно припинені з червня 2018р. і з цього часу більше не відновлювалися, позивачка від позову не відмовилася, а відповідач в своїй заяві від 13.11.2018р. (а.с. № 30) визнав позовні вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, а також беручи до уваги те, що наданий судом 14.05.2018р. сторонам строк для примирення результатів не дав (а.с. № 19, 28, 30), суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, її відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.

При винесенні рішення суд також приймає до уваги положення ст. 82 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позовні вимоги та погодився на розірвання шлюбу.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку із визнанням відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути позивачці 50% від сплаченого судового збору при подачі даного позову по квитанції № 0.0.983632547.1 від 12.03.2018р. в розмірі 352 грн. 40 коп. (а.с. №2).

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки частину понесених при подачі позову судових витрат по сплаті судового збору, що залишилась після повернення позивачці, а саме в розмірі 352 грн. 40 коп. (а.с. №2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112, ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 128-131, 141, 142, ч. 3 ст. 200, ст. 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10.10.2009р. в Верхньодніпровському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом №130 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які мають малолітню доньку – ОСОБА_3, 24.02.2010р. народження - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 залишити – «Дубовик».

Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 по квитанції № 0.0.983632547.1 від 12.03.2018р. на розрахунковий рахунок 31219206700005, МФО отримувача 805012, код отримувача 37989269, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач Жовтневий районний суд м. Дніпропетровськ, призначення платежу – судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. - повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в розмірі 50% від сплаченої суми, а саме 352 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину понесених при подачі позову судових витрат по сплаті судового збору, що залишилась після повернення позивачці, а саме в розмірі 352 грн. 40 коп.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу надіслати на адресу Соборного районного у м. Дніпрі відділу ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя : Н.В.Ткаченко