Ухвала суду № 78093977, 26.11.2018, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1569/18

Провадження № 4-с/455/11/2018

УХВАЛА

Іменем України

26 листопада 2018 року м. Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Ніточко Л.Й.,

вивчивши скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа – Головний державний виконавець Турківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2, на постанову державного виконавця про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

20.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про накладення штрафу, посилаючись на те, що згідно рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 21 липня 2014 року по справі №455/563/14-ц присуджено стягувати з нього в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду було звернуто до виконання шляхом направлення виконавчого листа до Турківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, де було відкрито виконавче провадження. 28.09.2015 року виконавче провадження було скеровано до відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, звідки повернуто до Турківського ВДВС ГТУЮ у Львівській області згідно постанови від 19.03.2018 року.

03.04.2018 року виконавчий лист прийнятий до виконання головним державним виконавцем Турківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 02.11.2018 року головним державним виконавцем Попівняком А.Й. було винесено постанову про накладення на нього штрафу в сумі 24167.31 гривень. Дана постанова мотивована тим, що у нього по ВП №49634515 наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 18.04.2014 року по 31.10.2018 року, що перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Вважає, що постанова про накладення штрафу є незаконною і підлягає до скасування, оскільки діюче законодавство передбачає, що підставою для накладення штрафу на боржника є невиконання рішення суду без поважних причин. Так, як він проживав у м. Турка, деякий час працював у м. Львові, в той час як виконавче провадження перебувало два з половиною роки в Печерському відділі ДВС м. Києва, звідки він не отримував жодних викликів чи повідомлень і відповідно не знав про наявність виконавчого провадження. В документах Печерського ВДВС його адреса помилково вказувалась як м. Київ, вулиця Московська, будинок №29а, проте за такою адресою він ніколи не перебував і не проживав.

Після отримання розрахунку заборгованості з Турківського ВДВС 06.11.2018 року, 09.11.2018 року ним відразу було сплачено 14200.00 гривень заборгованості і планує в найкоротчий можливий час покрити борг, сплачуючи поточні платежі.

Просить поновити строк для подання скарги, оскільки оскаржувана постанова державного виконавця отримана поштою 06.11.2018 року.

Скасувати постанову Головного державного виконавця Турківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 від 01.11.2018 року про накладення штрафу в сумі 24167.31 гривень в межах ВП 49634515.

Вивчивши скаргу з доданими до неї матеріалами, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтями 447 та 448 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами 1,2 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі №815/225/16 (провадження №11-177апп18); від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц (провадження №14-166цс18).

Як вбачається зі скарги, заявником оскаржується постанова головного державного виконавця про накладення штрафу, а тому, з огляду на викладене, вважаю, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки розгляд скарг на дії державного виконавця щодо накладення штрафу здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз’яснити заявнику, що відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.19, 186, 353, 354, 447 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження по справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа – Головний державний виконавець Турківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2, на постанову державного виконавця про накладення штрафу.

Роз'яснити заявнику його право на звернення до суду з відповідним позовом у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена через Старосамбірський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.Й.Ніточко