Ухвала суду № 7808840, 14.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року справа №2а-7201/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Бишевської Н.А., Семененко Я.В.

при секретарі: Гулій О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Радон» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 02.04.2009 року у справі №2а-7201/08/0470 (категорія статобліку – 2.11.17) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Радон», м. Павлоград, Дніпропетровська обл. до:

про: Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград, Дніпропетровська обл.

визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

ВСТАНОВИЛА:

03.11.2004р. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Радон» (далі ТОВ НВП «Радон») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі Західно-Донбаська ОДПІ у Дніпропетровській області) про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

Позовна заява, з урахуванням додаткової заяви в обґрунтування позовних вимог, була мотивована тим, що відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за порушення термінів декларування у Національному банку України валютних цінностей та іншого майна резидентів, що знаходяться за межами України, в сумі 26 741,00 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 11.06.2004р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства. Позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області №0000262345/0 від 16.06.2004р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 741,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2005р. у справі №37/260 позовні вимоги позивача задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області від 16.06.2004р. №0000262345/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 741,00 грн. /а.с. 119-121, т. 1/.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2005р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2005р. у справі №37/260 залишено без змін, апеляційну скаргу Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області – без задоволення /а.с. 147-149, т. 1/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2008р. касаційну скаргу Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2005р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2005р., справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд /а.с. 34-40, т. 2/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7201/08/0470 за позовною заявою ТОВ НВП «Радон» до Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та справа призначена до судового розгляду /а.с. 42, т. 2/.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2009р. у справі №2а-7201/08/0470 позовні вимоги задоволено частково, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області №0000262345/0 від 16.06.2004р. в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання та у частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 224,00 грн. (суддя – В.М. Олійник) /а.с. 88-94, т. 2/.

Відповідач – Західно-Донбаська ОДПІ у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки в частині задоволених позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 02.04.2009р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач – ТОВ НВП «Радон», не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на порушення норм матеріального та процесуального права, вважає постанову суду від 02.04.2009р. незаконною в частині відмови у задоволенні позову ТОВ НВП «Радон», просить її змінити та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області №0000262345/0 від 16.06.2004р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 741,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі ТОВ НВП «Радон», просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову суду від 02.04.2009р. змінити та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області №0000262345/0 від 16.06.2004р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 741,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про день, годину та місце розгляду справи, не з’явився, про поважність причин своєї неявки суд у встановленому законом порядку не повідомив, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва від 24.12.1993р. ТОВ НВП «Радон» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області як юридична особа /а.с. 24, т. 1/.

Згідно з довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики №0598 від 26.01.2004р. позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 23, т. 1/.

Відповідачем – Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області – з 07.06.2004р. по 11.06.2004р. проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ НВП «Радон» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.04.1996р. по 11.06.2004р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №16-23/5-19428901 від 11.06.2004р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р. (далі Декрет) позивачем протягом перевіряємого періоду не задекларовано валютні цінності у Національному банку України, а саме станом на 01.01.2000р., на 01.04.2000р., на 01.07.2000р., на 01.10.2000р., на 01.01.2001р., на 01.04.2001р., на 01.07.2001р., на 01.10.2001р., на 01.01.2002р., на 01.04.2002р., на 01.07.2002р., на 01.10.2002р., на 01.01.2003р., на 01.04.2003р., на 01.07.2003р., на 01.10.2003р., на 01.01.2004р., на 01.04.2004р. не подавались до установи Національного банку України декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

На підставі акту перевірки від 11.06.2004р. відповідачем згідно з пп. 4.2.2 «б» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000262345/0 від 16.06.2004р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем «фінансові санкції в сфері зовнішньоекономічної діяльності» у загальній сумі 26 741,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції – 26 741,00 грн. /а.с. 11, т. 1/.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду цих скарг податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області №0000262345/0 від 16.06.2004р. залишено без змін, а скарги позивача – без задоволення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем за встановлені під час проведення перевірки порушення були застосовані штрафні санкції шляхом прийняття відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» такого акту ненормативного характеру як податкове повідомлення-рішення, що є неправомірним з огляду на те, що Декрет не є нормативно-правовим актом з питань оподаткування і штраф, стягнення якого передбачено цим Декретом належить до адміністративно-господарських санкцій, а податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом, і, враховуючи, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним Законом з питань оподаткування, податкове повідомлення-рішення може прийматися контролюючим (податковим) органом тільки щодо податкових зобов’язань зі сплати податків і зборів (обов’язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України «Про систему оподаткування», та щодо сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що неправомірне визначення податковим органом штрафу як податкового зобов’язання та прийняття у зв’язку з цим такого акту ненормативного характеру як податкове повідомлення-рішення є підставою для визнання недійсним оскаржуваного повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем висновок про порушення підприємством строків декларування валютних цінностей та іншого майна було зроблено у зв’язку з тим, що позивачем за період з 01.01.2000р. по 11.06.2004р. не подавалися до управління Національного банку України в Дніпропетровській області (далі УНБУ в Дніпропетровській області) Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, при наявності валютних цінностей за межами України у сумі 1 626,00 рос.руб., що є сумою дебіторської заборгованості, яка виникла у підприємства 26.08.1994р. за договором купівлі-продажу №103 від 13.10.1993р., укладеним з СП «Радон-альфа» (Росія), при цьому на протязі перевіряємого періоду підприємством заходи по стягненню цієї заборгованості з нерезидента не здійснювались і в бухгалтерському обліку дебіторська заборгованість списана згідно наказу №1 від 06.12.2002р. з забалансового рахунку на збитки підприємства.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем після банкрутства АК АПБ «Україна», який був уповноваженим банком по відношенню до ТОВ НВП «Радон» та у якому був відкритий валютний рахунок позивача, з урахуванням того, що будь-яких розпоряджень від Національного банку України стосовно закріплення підприємства за іншим комерційним банком не надходило, в період з 01.01.2000р. по 01.04.2003р. декларації про валютні цінності щоквартально подавались до Павлоградської філії АППБ «Аваль», у якому відкритий поточний рахунок підприємства, а після встановлення нового порядку подання суб’єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, позивачем до УНБУ в Дніпропетровській області була подана Декларація за І квартал 2004р., але внаслідок того, що були виявлені недоліки при її оформлені, вона була повернута, і 22.06.2004р. належним чином оформлена Декларація за І квартал 2004р. була отримана УНБУ в Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Згідно з п. 2 ст. 16 Декрету за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст. 9 цього Декрету застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» № 207 від 25.12.1995р., обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що позивачем в порушення вимог законодавства, якими встановлені правила операцій з валютними цінностями, не здійснювалось декларування валютних цінностей у податковому органі за його місцезнаходженням та у регіональному відділенні Національного банку України, що є підставою для притягнення резидента до відповідальності у вигляді застосування штрафу, при цьому посилання позивача на списання дебіторської заборгованості нерезидента на збитки підприємства як на підставу для припинення обов’язку декларувати валютні цінності, які перебувають за межами України, є необґрунтованим та неправомірним, оскільки Декретом не передбачена можливість недекларування резидентом простроченої дебіторської заборгованості, а тому, враховуючи, що позивачем декларація за І квартал 2004р. була оформлена та подана у передбаченому порядку, то рішення відповідача про застосування до ТОВ НВП «Радон» штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходиться за межами України, є обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, в частині нарахування суми 25 517,00 грн., оскільки сума штрафних санкцій у розмірі 1 224,00 грн., нарахована за І квартал 2004р. (72 дні перших трьох місяців 2004р.) нарахована податковим органом безпідставно, у зв’язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обгрунтовано визнано недійсним оскаржуване рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області і в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 224,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області №0000262345/0 від 16.06.2004р. в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання і в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 224,00 грн., та про відмову в решті позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 02.04.2009р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені позивачем та відповідачем у апеляційних скаргах, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області та ТОВ НВП «Радон» залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги:

- Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області;

- Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Радон»

залишити без задоволення .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2009р. у справі №2а-7201/08/0470 – залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2009р.

Головуючий суддя А. О. Коршун

суддя Н. А. Бишевська

суддя Я. В. Семененко