Рішення № 78088045, 13.11.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 369/2481/18

Провадження №2/333/1465/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1, зареєстрована адреса проживання: 69118, АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_2

до відповідача: Акціонерного Товариства «ОТП Банк», 01601, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3А

про визнання поширеної відповідачем інформації про наявність боргу такою, що не відповідає дійсності, порушує права позивача, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення неповернутих коштів у розмірі 326 євро 68 центів, що складає 10 672,96 грн., та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1) з позовом до Акціонерного Товариства «ОТП Банк» (надалі - АТ «ОТП Банк»). Заявлені вимоги обґрунтовує наступним. 22.04.2015 р. між сторонами підписано заяву-анкету про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 у валюті євро, обслуговування якого повинно відбуватись на умовах правил та тарифів, які розміщені на офіційній сторінці банку www.otpbank.com.ua. При цьому, як вказував позивач, інформація щодо чинної редакції вказаних правил та тарифів на обслуговування на час оформлення заяви, а також у самій заяві відсутня. Заявою від 19.04.2016 р. про закриття рахунку позивач звернувся до відповідача з прохання припинити дію договору № 001/009834/15, закрити вказаний вище картковий рахунок та повернути залишок коштів готівкою. Отже, на думку позивача, поточний рахунок вважається закритим з 20.04.2016 р., з цієї ж дати і виникає обов'язок банку повернути позивачу залишок коштів. Разом з тим, як вказував позивач, відповідач не тільки не повернув грошові кошти з карткового рахунку, а навпаки співробітники банку зазначили, що за ОСОБА_1 обліковується борг в сумі 242,90 грн. за нібито нараховану плату за обслуговування однієї з дебетових карток, термін дії якої закінчився ще 10.12.2014р. Наприкінці вересня 2016 р. позивачу зателефонували з компанії «Кредит Капітал» та повідомили, що його борг перед АТ «ОТП Банк» було продано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Як вказував позивач, такі дзвінки відбувались у неробочий час, у зв'язку з чим, завдавало йому значних незручностей. При цьому, відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів із закритих раніше рахунків з тих підстав, що кошти, які не отриманні клієнтом переходять у власність банку. З огляду на викладені вище обставини справи, позивач просить суд позов задовольнити, визнати поширену відповідачем інформацію про наявність боргу такою, що не відповідає дійсності, порушує майнові права позивача, зокрема ділову репутацію. Також, позивач просить суд зобов'язати відповідача спростувати надану ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» інформацію стосовно позивача, зобов'язати відповідача надати позивачу відповідь по суті на письмове звернення від 04.10.2016 р. та принести письмові вибачення. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 17 євро 11 центів, пеню в сумі 309 євро 57 центів пені та 10 000 грн. моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив повністю, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, письмові пояснення на адресу суду на виконання вимог ухвали від 02.10.2018 р. не надав, причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Статтею 1066 ЦК України унормовано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

22.04.215 р. між ОСОБА_1 (Клієнт) та Акціонерним Товариством «ОТП Банк» (Банк) підписано заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», за змістом якої Клієнт ознайомився із банківськими послугами, правилами, тарифами, невід'ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг, які розміщені на офіційній інтернет-сторінці (офіційному сайті) Банку та бажає оформити картковий рахунок в АТ «ОТП Банк».

Відповідно до п. 3.1. договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток, який розміщений на офіційному сайті АТ «ОТП Банк», до якого приєднався позивач шляхом підписання заяви-анкети про надання банківських послуг від 22.04.2015 р., Банк відкриває Клієнту картковий рахунок у валюті рахунку, надає карту клієнту, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.

Пунктом 5.1. вказаного договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його розміщення на офіційному сайті Банку, для Клієнта - з дати підписання ним Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», діє до прийняття сторонами чи однією із сторін рішення про його розірвання та за умови належного виконання сторонами інших положень договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 19.04.2016р. ОСОБА_1 просить АТ «ОТП Банк» припинити дію договору № 001/009834/15 від 22.04.2015 р. про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (VISA Debit, VISA Credit, MasterCard) та анулювати картки (…).

Також, вказаною вище заявою позивач просить відповідача закрити поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 в валюті євро.

З доданої до матеріалів справи копії виписки з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 слідує, що на рахунку містився залишок коштів в сумі 17 євро 11 центів.

Даний факт не заперечувався сторонами в ході розгляду цієї справи.

Також, заявою від 04.10.2016 р. позивач вимагає від АТ «ОТП Банк» закрити усі відкриті на його ім'я рахунки в АТ «ОТП Банк» та повідомляє про намір розірвати усі діючи договори на розрахункове чи будь-яке інше обслуговування з АТ «ОТП Банк»; в установлений законодавством термін повернути всі залишки особистих коштів, що залишились в АТ «ОТП Банк» після закриття його рахунків шляхом видачі готівки у відділенні Святошиньске м. Києва; повідомити, на якій підставі співробітниками АТ «ОТП Банк» була розповсюджена неправдива інформація стосовно позивача та порушені його права; спростувати розповсюджену неправдиву інформацію стосовно позивача, про що повідомити письмово у встановлений законодавством термін.

Листом за вих. від 04.11.2016 р. № 21-21-3-1-68-3/ АТ «ОТП Банк» повідомляє ОСОБА_1 про те, що його звернення отримано та розглядається керівництвом Банку.

Розділом 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного Банку України від 12.11.2003 р. № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17.12.2003 р. № 1172/8493 (в редакції, що була чинною станом на 19.04.2016 р.) регламентується порядок закриття рахунків клієнтів банків (далі за текстом - Інструкція).

Згідно з п. 20.1. Інструкції, поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви (п. 20.5. Інструкції).

Відповідно до п. 20.6. Інструкції, Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо). Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Частиною 3 ст. 1075 ЦК України (в редакції, що була чинною станом на 19.04.2016 р.) передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з підпунктом «а» п. 5.2. договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток, який розміщений на офіційному сайті АТ «ОТП Банк», до якого приєднався позивач шляхом підписання заяви-анкети про надання банківських послуг від 22.04.2015 р., дострокове розірвання договору за ініціативою клієнта можливе у разі виконання Клієнтом за 45 календарних днів до бажаної дати розірвання договору надання на адресу Банку письмової заяви про розірвання договору.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що при розірванні договору з ініціативи Клієнта чи Банку, Банк на наступний банківський день по закінченні 45 календарних днів після подання Клієнтом чи Банком заяви/листа на розірвання договору/Заяви-анкети про відмову від отримання банківської послуги АТ «ОТП Банк»:

а) виплачує Клієнту залишок коштів на картковому рахунку готівкою через касу банку або

б) перераховує залишок на вказаний Клієнтом у заяві на закриття поточного (карткового) рахунку поточний чи будь-який інший рахунок, відкритий в банку чи в іншому банку, якщо залишок в національній валюті або

в) перераховує залишок виключно на вказаний клієнтом у заяві поточний чи інший рахунок, відкритий в Банку, якщо залишок в іноземній валюті.

Якщо Клієнт у заяві не надає Банку інструкцій по перерахуванню залишку або не з'являється у вищезазначений день для отримання готівки, він уповноважує Банк наприкінці такого дня перерахувати залишок на рахунок Банку «до запитання» та надає Банку доручення:

-зберігати залишок на зазначеному рахунку з нарахуванням відсотків за нульовою відсотковою ставкою протягом всього строку зберігання;

-виплатити залишок Клієнту або його законному представнику, якщо залишок не було зараховано у доходи Банку;

-зарахувати залишок у доходи Банку не раніше ніж через 1 рік після дати його зарахування на зазначений рахунок, якщо до цього часу залишок не було виплачено Клієнту або його законному представнику.

При цьому, вищезгадане доручення Клієнта продовжує діяти до його повного виконання навіть після розірвання договору.

З огляду на викладені вище умови договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток, судом встановлено, що заява позивача від 19.04.2016 р. про закриття поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 в валюті євро не містить жодних відомостей щодо поточного або будь-якого іншого рахунку, відкритого в АТ «ОТП Банк» чи в іншому банку, на який позивач просить АТ «ОТП Банк» перерахувати залишок коштів в сумі 17 євро 11 центів.

Також, в матеріалах цієї справи відсутні будь-які докази на підтвердження з'явлення ОСОБА_1 до відділення АТ «ОТП Банк» наступного дня після спливу 45 календарних днів після подання письмової заяви про закриття поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 в валюті євро від 19.04.2016 р. для отримання вказаної готівки через касу банку.

Так, позивачем до матеріалів справи додані копії чеків-номерів otpbank (а.с. 15-16), з яких вбачається, що позивач з'являвся до відділення АТ «ОТП Банк» - 19.04.2016р., 07.11.2016 р., 24.11.2016 р., 02.03.2018 р., 06.07.2016 р. та 26.12.2016 р. та останньому були встановлені номери у черзі - 123, 71, 144, 55, 82 та 128 відповідно.

Разом з тим, судом встановлено, що жодних доказів на підтвердження того, що позивач дочекався своєї черги у відділенні АТ «ОТП Банк» та відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у видачі готівки в сумі 17 євро 11 центів матеріали цієї справи не містять та позивачем не надано.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, АТ «ОТП Банк» вказує, що позивачу достатньо звернутись із заявою до Банку про зняття зазначених грошових коштів та співробітники АТ «ОТП Банк» готові посприяти в прискорені видачі коштів в любому із відділень Банку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1). Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене, судом не встановлено в ході розгляду цієї справи порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів ОСОБА_1 в правовідносинах з АТ «ОТП Банк» щодо видачі готівки в сумі 17 євро 11 центів у зв'язку із закриттям поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» про стягнення 17 євро 11 центів, що станом на 05.03.2018 р. за курсом НБУ складає 559 грн. та 309 євро 57 центів, що станом на 05.03.2018 р. за курсом НБУ складає 10 113,96 грн. заявлені безпідставно. А тому, у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.

Також, позивачем заявлені вимоги про визнання поширеної відповідачем інформації про наявність боргу такою, що не відповідає дійсності, порушує його немайнові права, зокрема ділову репутацію та зобов'язати відповідача спростувати надану до ТОВ ФК «Кредит-Капітал» інформацію стосовно позивача та зобов'язати відповідача надати відповідь по суті на письмове звернення (лист від 04.10.2016 р.) та принести письмові вибачення.

Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 34 Конституції України унормовано, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1). Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює (ч. 4). Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний (ч. 5). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7).

Згідно з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Як встановлено судом, 04.01.2013 р. між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» був укладений договір № Н031786038 про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_2 в національній валюті України.

Згідно з поясненнями відповідача, внаслідок списання щомісячної комісії за обслуговування рахунку № НОМЕР_2 в розмірі 15 грн. та нарахування відсотків у зв'язку з перевитратою (несанкціонованого овердрафту) у розмірі 0,1% за ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 395,46 грн. На підтвердження викладеного, відповідачем до матеріалів справи додано копію звіту-рахунку за період з 04.01.2013 р. по 17.08.2018 р., в якому викладені операції за картковим рахунком № НОМЕР_2 та довідку-заборгованість по рахунку № НОМЕР_2.

Також, у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що всі документи, на підставі яких між сторонами існували відносини щодо обслуговування рахунку № НОМЕР_2 були передані новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про визнання поширеної відповідачем інформації такою, що не відповідає дійсності, порушує його немайнові права, зокрема ділову репутацію та зобов'язати відповідача спростувати надану до ТОВ ФК «Кредит-Капітал» інформацію стосовно позивача, позивач посилається на повідомлення про відступлення права вимоги за вих. від 19.09.2016 р. № 5724, за змістом якого АТ «ОТП Банк» повідомляє позивача, що на підставі договору відступлення права вимоги від 19.09.2016 р. № 19/09/16 відповідач відступив ТОВ ФК «Кредит-Капітал» право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору від 04.01.2013 р. № Н031786038 в розмірі 395,46 грн.

З метою встановлення всіх обставин у справі та прийняття законного, обґрунтованого рішення у справі по суті спору судом ухвалою від 02.10.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3А). Також, вказаною ухвалою судом зобов'язано третю особу надати до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме: договір про відступлення права вимоги, укладений між АТ «ОТП Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал», на підставі якого до останнього, як до Нового кредитора, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 04.01.2013 р. № Н031786038 (за наявності такого договору або ж надати відповідні пояснення у випадку відсутності укладення між АТ «ОТП Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» такого договору).

Як свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, судову повістку про виклик до суду та копію ухвали від 02.10.2018 р., отримано уповноваженим представником ТОВ ФК «Кредит-Капітал» - 30.10.2018 р.

Разом з тим, станом на 13.11.2018 р., тобто станом на час розгляду цієї справи в суді, від ТОВ ФК «Кредит-Капітал» жодних документів та письмових пояснень щодо предмету спору у цій справі на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2018 р. до матеріалів справи не надійшло.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги в цій частині, суд виходить з того, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову цієї категорії, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

При цьому, повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження поширення АТ «ОТП Банк» недостовірної інформації відносно ОСОБА_1, внаслідок якої відбулось порушення особистих немайнових прав останнього, завдало шкоди відповідним особистим немайновим благам, перешкодило повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Так, зокрема, відсутні докази будь-якого поширення АТ «ОТП Банк» інформації, викладеної в повідомленні про відступлення права вимоги за вих. від 19.09.2016 р. № 5724, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб (опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі).

Крім того, суд виходить з того, що із змісту повідомлення про відступлення права вимоги за вих. від 19.09.2016 р. № 5724 взагалі не вбачається, що вказане повідомлення було складено саме співробітниками АТ «ОТП Банк» оскільки спірне повідомлення виготовлено не на фірмовому бланку відповідача, а підписи начальника сектору підтримки збору заборгованості та заступника начальника відділу збору кредитів не містять відтиску печатки АТ «ОТП Банк».

Також, судом відхиляються посилання позивача на телефонні дзвінки невідомих йому осіб, які вимагали повернути борг перед АТ «ОТП Банк» оскільки жодних доказів на підтвердження викладеного матеріали цієї справи не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання поширеної відповідачем інформації такою, що не відповідає дійсності, порушує його немайнові права, зокрема ділову репутацію та зобов'язати відповідача спростувати надану до ТОВ ФК «Кредит-Капітал» інформацію стосовно позивача у зв'язку з недоведеністю.

Також, враховуючи, що примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК та суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, судом відмовляється у задоволенні вимог позивача про зобов'язання АТ «ОТП Банк» надати відповідь по суті на письмове звернення (лист від 04.10.2016 р.) та принести письмові вибачення.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1). Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації (п. 4 ч. 2). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 5).

Оскільки матеріалами справи не підтверджено неправомірності дій відповідача, внаслідок яких були порушені особисті немайнові права ОСОБА_1 та завдана шкода його діловій репутації, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з АТ «ОТП Банк» на користь позивача моральної шкоди в сумі 10 000 грн. У зв'язку з чим, у задоволені позову в цій частині судом відмовляється.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 23.11.2018 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова