Ухвала суду № 78076924, 23.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 листопада 2018 р.Справа № 1640/2608/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді - доповідача Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області по справі за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2018р. по справі № 1640/2608/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області третя особа Полтавська обласна рада

про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 р. задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області третя особа Полтавська обласна рада про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

08.11.2018 р. на рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів, перевіривши клопотання апелянта, докази по справі, зазначає наступне.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що рішення суду постановлене 27.09.2018 р., повний текст складено 08.10.2018 р., копію рішення отримано 09.10.2018 р., апеляційну скаргу подано 08.11.2018 р.

Колегія суддів, дослідивши заяву, докази по справі, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду постановлено 27.09.2018р. (повний текст 08.10.2018 р.) , копію рішення отримано апелянтом 09.10.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням, апеляційну скаргу подано 08.11.2018 р.

Враховуючи, що копія рішення суду першої інстанції не вручена апелянту в день його проголошення, колегія суддів вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Щодо відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає про неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, оскільки кошторисом на 2018 рік наявне фінансування на сплату судового збору, проте воно має періодичний характер.

Колегія суддів, перевіривши клопотання, дослідивши докази по справі, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Частиною 1 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 у справі №809/1045/16, від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, ч.1 ст.133 КАС України дає підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Водночас, апелянт діє як суб'єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, доказів неможливості сплати судового збору апелянт не надає.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 295, 133, 143 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про поновлення строку - задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 р. по справі № 1640/2608/18 поновити.

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській областіі про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя - доповідач Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.