Рішення № 78074139, 23.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4250/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

За участю секретаря - Гуманенко В.О.

За участю сторін:

Від позивача: Поперечний О.О. - за довіреністю

Від відповідача:Галькевич О.І. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд стягнути з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих Причорномор ДРГП (ЄДРПОУ 01432144), податкову заборгованість Причорномор ДРГП перед бюджетом в сумі 3762911 грн. 57 коп. на бюджетний рахунок №31110029015005, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі, Київському р-н/14060100.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство має податкову заборгованість у розмірі 3762911 грн., що виникла в результаті несплати самостійно задекларованих сум зобов'язання у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2016 року, грудень 2016 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року та пені, нарахованої відповідно до п.п. 129.1.1 ст. 129 ПК України. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №3 від 10.01.2012, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу Причорномор ДРГП. Оскільки узгоджена сума податкових зобов'язань не сплачена, позивач просить суд стягнути податковий борг Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі №1540/4250/18. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.09.2018 року.

24 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28022/18), в якому, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову ГУ ДФС в Одеській області, представник зазначив, що посилання позивача на вимоги п.59.5 ст. 59 ПК України в частині того, що податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) є неправомірними оскільки зазначена норма прийнята 24.05.2012 року згідно Закону №4834-VI від 24.05.2012 і не діяла під час надсилання та вручення відповідачу першої й останньої податкової вимоги форми «Ю» № 3 від 10.01.2012р. На думку представника відповідача , податкова вимога форми «Ю» № 3 від 10.01.2012р. є неправомірною стосовно боргу, зазначеного у позовній заяві, а інші вимоги стосовно боргу, зазначеного у позовній заяві, після 01 липня 2012 року тобто після початку дії норми п.59.5 ст. 59 ПК України відповідачу не надсилались. Представник позивача вважає, що наявними у справі доказами не підтверджується наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 3762 911 грн. 57 коп., оскільки ця сума не є узгодженим податковим зобов'язанням у зв'язку із неврученням відповідачу податкової вимоги, а надані позивачем докази є неналежними та недопустимими, оскільки обставини, на які посилається позивач, не підтверджують заявлені вимоги та не підтверджуються певними засобами доказування.

За клопотанням представника позивача підготовче засідання, призначене на 24.09.2018 року, відкладено на 16.10.2018 року.

16 жовтня 2018 року закрите підготовче провадження у справі №1540/4250/18 та призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 29.10.2018 року.

У судовому засіданні 29.10.2018 року оголошено перерву до 15.11.2018 року.

У судовому засідання 15.11.2018 року представник позивача позовні вимоги пітримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство (код ЄДРПОУ: 01432144) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 24.09.2004

№1 556 120 0000 001313 (в юридичному департаменті Одеської міської ради з 10.08.1998 р.) та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області з 11.01.1997 року.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року відповідачем було подано звітність з податку на додану вартість з самостійно визначеними сумами податкового зобов'язання, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість №9245089559 від 19.12.2016 - 174 666грн. 22 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9266618470 від 18.01.2017 - 349 125грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9043221136 від 16.03.2017 - 139 196грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9068109782 від 18.04.2017 - 433 774грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9091671796 від 17.05.2017 - 43 317грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9116505535 від 19.06.2017 - 465 727грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9138749777 від 18.07.2017 - 137 672грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9165112060 від 17.08.2017 - 167 660грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9190729254 від 19.09.2017 - 277 542грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9216101285 від 18.10.2017 - 411 250грн. 00 коп.; податкова декларація з податку на додану вартість №9242013071 від 16.11.2017 - 307 324грн. 00 коп.

Згідно з обліковою карткою платника податків та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 22.12.2017 року за Причорноморським ДРГП рахується заборгованість з податку на додану вартість, яка складається з суми самостійно визначених податкових зобов'язань по вищевказаним податковим деклараціям з ПДВ за листопад 2016 року, грудень 2016 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року у сумі 2907253,22 грн. та нарахованої пені у розмірі 855658,35 грн.

Загальна сума податкових зобов'язань Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства становить 3762911,57 грн. (2907253,22 грн. + 855658,35 грн.), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, однак не визнається ним як узгоджене податкове зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань у розмірі 3762911,57 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, розрахунками податкового боргу станом на 22.12.2017 року, податковими деклараціями та обліковими картками платника податків.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 16.01.2012 року податковим органом вже направлялась на адресу відповідача податкова вимога форми «Ю» №3 від 10.01.2012 року на суму податкового боргу 266782,96 грн. з податку на додану вартість, яку 18.01.2012 року отримано відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги не була погашена та збільшилася, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало.

Суд відхиляє аргументи відповідача стосовно обов'язку контролюючого органу надіслати йому нову податкову вимогу після набрання чинності новою редакцією п.59.5 ст.59 ПК України згідно із Законом України №4834 від 24.05.2012р., яким п.59.9 ст.59 доповнено новим абзацом: «У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)».

Пункт 59.5 ст.59 ПК України в редакції, чинній до внесення цих змін, також не вимагав від контролюючого органу надсилати платнику нову податкову вимогу у разі збільшення суми податкового боргу; крім того, йдеться про податкові зобов'язання які вважаються узгодженими в силу п.54.1 ст.54 ПК України.

Отже доводи відповідача щодо неузгодженості спірної суми податкових зобов'язань з ПДВ суд вважає безпідставними.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.2-95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Одеській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області, до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства про стягнення суми податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (ідентифікаційний код 01432144) з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство (ЄДРПОУ 01432144), податкову заборгованість Причорномор ДРГП перед бюджетом в сумі 3762911(три мільйона сімсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот одинадцять)грн. 57коп. на бюджетний рахунок №31110029015005, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі, Київському р-н/14060100.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано 23 листопада 2018 року.

Суддя М.М. Аракелян

.