Рішення № 78073846, 12.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3473/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кубіцького П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язати вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області), в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.10.2018, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, викладену у листі від 16.07.2018 №Л-4364/0-2879/0/37-18;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Ухвалою від 08.08.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 02.10.2017 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Рихтицьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області (далі - Рихтицька сільська рада).

Ухвалою від 22.10.2018 суддя закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив йому листом від 16.07.2018 №Л-4364/0-2879/0/37-18 в наданні такого дозволу, у зв'язку з відсутністю погодження Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, яка є необхідною відповідно до вимог доручення Віце-прем'єра-міністра України за №37732/0/1-14 від 08.10.2014 та рішення колегії Держземагенства України за №2/1 від 14.10.2014, якими, у свою чергу, визначається обов'язковість погодження надання дозволів розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до доручення Віце-прем'єр-міністра України від 08.10.2014 №37732/0/1-14 органи Держгеокадастру обов'язково направляють для погодження до місцевих рад питання щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Рішення про відмову позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою прийняте, у зв'язку з відсутністю погодження Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області. З огляду на наведене, відповідач вважає, що він правомірно відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала до суду пояснення по суті спору. Відповідно до змісту яких вказує на те, що до Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області не надходило жодних листів чи запитів від ГУ Держгеокадастру у Львівській області (ні в електронному варіанті, ні поштою) з питання щодо погодження заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Рихтицької сільської ради. З огляду на вказане, сільською радою таке питання не розглядалося на сесії сільської ради.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 08.10.2018. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача явку представника в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлялась про дату, час і місце його проведення. До суду подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

22.06.2018 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га. для введення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

До заяви ОСОБА_3 долучив копії таких документів: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера, копію учасника бойових дій.

16.07.2018 відповідач листом №Л-4364/0-2879/0/37-18 повідомив позивача, що відповідно до доручення Віце-прем'єр-міністра України №37732/0/1-14 від 08.10.2014 та рішення колегії Держземагенства України №2/1 від 14.10.2014 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при прийнятті рішень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності враховує обов'язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування.

Враховуючи відсутність погодження Рихтицької сільської ради та керуючись п.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідач відмовив ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ст.14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, в п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Частиною 4 ст.122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п.2 вказаного Положення Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Держгеокадастру, зокрема, є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з п. 1. Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Підпунктом 13 п.4 вказаного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Статтею 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Віце - прем'єр - міністром - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України надано Держземагентству України відповідне доручення від 08.10.2014 № 37732/0/1-14, в якому йдеться про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні.

На виконання вказаного доручення, Держземагентством України прийнято наказ від 15.10.2014 № 328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014", зокрема - рішення колегії Держземагентства України № 2/1 "Про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності", яким запроваджено з 15.10.2014 обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до п. 2 рішення колегії № 2/1 "Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" начальники головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.10.2014, забезпечують обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

Відповідно до пп. 2.3 п. 2 рішення колегії Держземагентства України № 2/1, у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема ч.7 ст. 118 та ч.3 ст. 123 ЗК України відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання.

Проте, згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 123 ЗК України, згідно з якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених норм ЗК України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Виходячи з аналізу вказаних положень законодавства, суд вважає, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд встановив, що позивач при зверненні до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, подав всі необхідні документи, передбачені нормами ЗК України.

Проте, відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, з тих підстав, що відсутнє відповідне погодження Рихтицької сільської ради.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

З врахуванням викладеного, суд вказує на те, що ЗК України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з підстав, не передбачених ЗК України.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з пп. 2.4 п. 2 рішення колегії Держземагентства України № 2/1 від 14.10.2014 "Про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності", у разі якщо у десятиденний строк відповідний орган місцевого самоврядування письмово або за замовчанням погодив (не надав мотивованих заперечень) надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності або надав заперечення, які суперечать вимогам чинного законодавства, забезпечувати у встановленому порядку розгляд клопотань заявників з урахуванням зазначених обставин.

Суд встановив, що відповідач 03.07.2018 звернувся до голови Рихтицької сільської ради Дрогобицького району із зверненням №Л-4364/0-2634/0/37-18 про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_3

Суд також встановив, що Рихтицька сільська рада Дрогобицького району не надала жодних заперечень, тобто за замовчуванням погодила надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Саме про відсутність такого погодження, а не про наявність обґрунтованих заперечень, зазначається в рішенні відповідача, якими відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Щодо тверджень третьої особи про те, що до Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області не надходило жодних листів чи запитів від ГУ Держгеокадастру у Львівській області (ні в електронному варіанті, ні поштою) з питання щодо погодження заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Рихтицької сільської ради, суд такі відхиляє, з огляду на наступне.

Суд встановив, що на зверненні відповідача від 03.07.2018 №Л-4364/0-2634/0/37-18 про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_3, наявне підтвердження, що спеціаліст Рихтицької сільської ради ОСОБА_5 отримала 04.07.2018 вказане звернення з додатками до нього.

В матеріалах справи також наявне підтвердження про відправлення в електронному вигляді 04.07.2018 Рихтицькій сільській раді звернення відповідача від 07.07.2018 №Л-4364/0-2634/0/37-18.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0га на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, викладені у листі від 16.07.2018 №Л-4364/0-2879/0/37-18 є протиправними.

З метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, викладені у листі від 16.07.2018 №Л-4364/0-2879/0/37-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 22.11.2018.

Суддя А.Г. Гулик