Рішення № 78072889, 22.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 р. Справа№0540/7456/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2018 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року;

- зобов'язання здійснити нарахування та виплату належної пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року.

В обґрунтування зазначила, зокрема, що є внутрішньо переміщеною особою, перебувала на обліку Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та з 01.11.2016 року виплату пенсії припинено з підстав, що не передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 11.07.2017 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області задоволено адміністративний позов про зобов'язання здійснити виплату пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року. Однак Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 20.09.2017 року скасовано постанову суду від 11.07.2017 року та відмовлено у задоволені позовних вимог. Отже Царичанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області не виплатило заборгованість. З 25.11.2017 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії, та у грудні 2017 року відповідачем виплачено пенсію з 01.10.2017 року по 01.01.2018 року, однак, заборгованість так і не сплачена. Зазначає, що має право на отримання заборгованості з пенсії, а оскільки відповідачем зазначена заборгованість з пенсії не виплачується, вважає, що таким чином порушено право на пенсійне забезпечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач відповідно до заяви від 23.08.2017 року перебуває на обліку Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, 22.09.2017 року від Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області надійшла пенсійна справа та лист від 05.09.2017 року по сплату пенсії по 30.09.2017 року включно. Перебуваючи на обліку у відповідача позивачу виплачується пенсія з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року регулярно. Оскільки пенсійний фонд ніяким чином права позивача не порушував, за наслідком чого просив в задоволенні позову відмовити.

23.08.2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24.09.2018 року ухвалою суду вирішено питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання на 22.10.2018 року.

22.10.2018 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду справи по суті на 19.11.2018 року.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач заяв та клопотань про відкладання розгляду справи до суду не надавав.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вказаних приписів процесуального законодавства, 19.11.2018 року суд перейшов до розглянути справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 року №1246000159 та від 21.04.2017 року №0000185522.

17.07.2018 року позивачка звернулась до Великоновосілківського УПФУ з проханням поновити виплату пенсії, а також надання інформації щодо невиплати заборгованості з виплати пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року.

Відповідно до відповіді наданої відповідачем №224/Н-01-01-08 від 18.07.2018 року вбачається, що з 25.11.2017 року позивач перебуває на обліку у Великоновосілківського УПФУ, відповідно до атестату та макету пенсійної справи, які надійшли від Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, виплату пенсії позивачу проведено по 30.09.2017 року. В грудні 2017 року Великоновосілківського УПФУ виплачено пенсії за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року. З питання виплати пенсії за період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року позивачу запропоновано звернутись до Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Позивачем у позовні заяви зазначено, що у зв'язку з невиплатою пенсії у період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року було здійснено звернення до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

11.07.2017 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити виплату пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року.

Не погодившись з рішенням суду, Царичанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зазначене рішення оскаржено до апеляційної інстанції.

20.09.2017 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року та відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Разом з цим, положення частини першої статті 27 Основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості, якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність, якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи, внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування, в інших випадках, передбачених законами.

Отже, основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення таких страхових виплат, як пенсія, не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон № 1706-VII).

Згідно з нормами статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до наданої відповідачем пенсійної справи вбачається, що 22.09.2017 року на адресу відповідача надійшла пенсійна справа ОСОБА_1

Згідно розпорядження № 2765 від 19.11.2017 року ОСОБА_1 прийнята на облік Великоновосілківського об'єднаного УПФУ з 01.10.2017 року та призначена пенсія за віком.

Відповідно до довідки №1735 від 13.09.2018 року ОСОБА_1 виплачена пенсія за період з жовтня 2017 року по вересень 2018 ркоу.

Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 Закону № 1058, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що з початку перебування позивача на обліку у Великоновосілкіському об'єднаному УПФУ, останім не було допущено порушень законодавства стосовно пенсійних виплат позивачу.

Стосовно позовних вимог позивача до Великоновосілкіського об'єднаного УПФУ стосовно визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахування та виплату пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року суд зазначає наступне.

Частина 2 статті14 КАС України яка кореспондується з частиною 1 статті 370 КАС України, визначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як раніше судом було встановлено, позивачка зверталася до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дії щодо припинення пенсійних виплат з 01.11.2016 року та зобов'язання здійснити виплти, 11.07.2017 року постановою Петриківським районним судом Дніпропетровської області задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 визнано протиправними дії Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо припинення з 01.11.2016 року виплати пенсії ОСОБА_1 та невиплати пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року, а також зобов'язано здійснити виплату пенсії з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року.

За наслідком оскарження постанови суду до апеляційної інстанції, 20.09.2017 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 року та відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог.

Тобто в даному випадку спірний період щодо невиплати пенсії,який є предметом розгляду в даній адміністративній справі, був предметом розгляду в судовому порядку, за наслідком якого позивачу відмовлено у задоволені позовних вимог.

А отже судовим рішенням встановлена відсутність права позивача на отримання пенсійних виплат за період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року і таке рішення набрало законної сили.

З урахуванням викладеного суд наголошує, що у Великоновосілківського об'єднаного УПФУ відсутній обов'язок щодо перерахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року.

Позивачем не надано достатніх та переконливих доказів на підтвердження своєї правової позиції та порушення відповідачем прав позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволені позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Центральна, 103, смт. Велика Новосілка, Донецька область, 85500) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 22.11.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.