Ухвала суду № 78068264, 21.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/822/18 Справа № 705/2292/17 Категорія: ч.1 ст. 187 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2,суддів при секретаріОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5за участю прокурора обвинуваченогоОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 18.07.2007 Уманським міським судом Черкаської області за ч.2 ст.186, ст. 186 ч.3, ст.304 КК України до 4-х років двох місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

2) 21.05.2010 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.186, ст. 71 КК України до 4-х років та 8-ми місяців позбавлення волі. 31.08.2010 апеляційним судом Черкаської області вирок скасовано; засуджений 19.11.2010 за ст.186 ч.2, 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі;

3) 08.09.2014 Маньківським районним судом Черкаської області за ст.395 КК України до арешту строком на 4 місяці;

4) 11.09.2015 Комсомольським районним судом м. Херсон за ч.2 ст.186 КК України до 4- х років позбавлення волі;

5) 13.12.2016 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 185 ч.2 КК України до 4-х років 1-го місяця позбавлення волі, -

визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано невідбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016 у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі, та остаточно призначено покарання у вигляді 4-х років 2-х місяців позбавлення волі.

Вирішено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 184,14 грн.

Строк відбуття покарання вирішено рахувати з дня постановлення вироку.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, 10.07.2015, близько 18 години , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи неподалік «Третього ставу», який розміщений по вул. Інтернаціональній в м. Умані, напав на ОСОБА_8, а саме : наніс спочатку один удар в ліву частину голови ОСОБА_8, від якого він упав на землю та втратив свідомість, після чого із непритомного ОСОБА_8 таємно викрав шкіряну чоловічу сумку марки «Lonsdale» з ременем, вартістю 300 гривень, в якій знаходився мобільний телефон марки «Nokia Cl-02», IMEI 354-334-044-186, разом із зарядним пристроєм в комплекті, вартість згідно висновку експерта № 61/117 від 18.07.2015 - 230 грн., в якому знаходилась сім - карта мобільного оператора «лайфселл», № НОМЕР_1, вартістю 15 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, та цифровий фотоапарат марки «Olympus» разом із зарядним пристроєм в комплекті, вартістю 2300 гривень, після того, як ОСОБА_8 опритомнів, ОСОБА_7 наніс йому ще близько 10 ударів в різні частини голови, схопив за шию, душив його, в результаті чого в ОСОБА_8 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани лівої брови, крововиливу, синця та садна лівого ока, синця правого ока, саден правої щоки, синця та садна шиї, які згідно висновку експерта № 591 від 13.08.2015 виникли від дії тупих твердих предметів і належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, потім з викраденим майном втік у невідомому напрямку, в результаті чого потерпілому було завдано матеріального збитку на загальну суму 2865 гривень.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи його незаконним, просив застосувати відносно нього вимоги ч.5 ст. 72 КК України, зарахувавши йому строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з моменту вручення йому обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, а саме - з 24.05.2017.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що в даному кримінальному провадженні відносно нього запобіжний захід не застосовувався, оскільки він вже відбував покарання у виді позбавлення волі за вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 вересня 2015 року та Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року, у зв’язку з чим його лише було етаповано з Старобабанівської ВК №92 Черкаської області до Черкаського СІЗО для розгляду даного кримінального провадження. За таких обставин, вважає, що оскільки він з моменту вручення йому обвинувального акту відносного нього за ч.1 ст. 187 КК України перебував під вартою, тому необхідно йому зарахувати строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі, починаючи з 24.05.2017 по день вступу вироку в законну силу.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав подану ним апеляційну скаргу; думку прокурора Очеретяного М.С., який заперечив проти задоволення апеляціних вимог обвинуваченого ОСОБА_7; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7у вчиненні кримінального правопорушення, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, та ніким з учасників судового провадження не оспорюється.

Дії ОСОБА_7 за ч.1 ст. 187 КК України судом першої інстанції кваліфіковані вірно.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта про необхідність зарахування строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі, починаючи з 24.05.2017 по день вступу вироку в законну силу, є безпідставними виходячи з наступного.

Ст. 1 ЗУ «Про попереднє ув’язнення» визначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України (в редакції, яка діяла до набрання чинності ЗУ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VIII від 18.05.2017) зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув’язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 9), в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, запобіжні заходи не застосовувалися.

За таких обставин, обвинувачений ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження не набував статусу особи, яка була попередньо ув'язнена, тому відсутні підстави для задоволення його апеляційних вимог та застосування ч.5 ст. 72 КК України.

Як вбачається з вироку місцевого суду від 10.09.2018, обвинуваченому ОСОБА_7 на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано невідбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016 у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі, та остаточно призначено покарання у вигляді 4-х років 2-х місяців позбавлення волі.

Виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, передбачені ч.4 ст. 70 КК, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

За таких обставин, місцевий суд, повинен був на підставі ч.4 ст. 70 КК України в остаточне, призначене за сукупністю злочинів покарання, зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за вказаним вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України, однак цього не зробив.

Відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду необхідно змінити відповідно до ч.1 п.2 ст. 407 КПК України в частині призначеного покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів, та на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати ОСОБА_7 покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016 та остаточно визначити йому до відбуття покарання у вигляді 4-х років 2-х місяців позбавлення волі, зарахувавши в строк відбутого покарання частково відбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016 у виді 3 років 10 місяців 1 дня позбавлення волі (станом на 10.09.2018 – день постановлення вироку Уманським міськрайонним судом Черкаської області)за правилами , передбаченими ст.. 72 КК України, а в решті - вирок міськрайонного суду залишити без змін.

Керуючись ст. 405, п.2 ч.1 ст. 407, ст. 409, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року – задовольнити частково.

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року відносно ОСОБА_7 – змінити в частині призначеного покарання за сукупністю злочинів.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати невідбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2016 у вигляді 2 місяців позбавлення волі та остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді 3-х років 2-х місяців позбавлення волі.

В решті - вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :