Вирок № 78064610, 23.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/10187/16-к

н/п 1-кп/640/241/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2018 Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

суддів - Зуб Г.А., Золотарьова Л.І.,

за участю секретаря - Кострової О.В.,

прокурора - Ільєнкова О.О.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3

захисника - Попенко Д.В.

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12012220490000463 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина України, уродженця Полтавської області, Полтавського району, с. Зорівка, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

в скоєні злочину, передбаченому пунктами 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, -

встановив:

ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів за наступних обставин.

ОСОБА_5 в ніч з 29 квітня 2012 по 30 квітня 2012 року, в час близько з 23 години до 01 години (більш точний час в ході судового розгляду не встановлено), вступив із двома невстановленими особами (відомості щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження) в злочинну змову, спрямовану на незаконне заволодіння майном ОСОБА_7 та умисного вбивства останньої, розподіливши ролі, згідно з якими ОСОБА_5 повинен вказати, де проживає ОСОБА_7 (АДРЕСА_2), забезпечити безперешкодний доступ до приміщення домоволодіння останньої, при цьому спостерігати за навколишньою обстановкою для забезпечення конспірації дій співучасників та в подальшому, діючи спільно, забезпечити приховування слідів кримінального правопорушення, а невстановлені особи повинні проникнути на територію домоволодіння ОСОБА_7, відшукати грошові кошти останньої та подолати опір останньої шляхом вбивства.

Так, маючи спільний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, переслідуючи корисливу мету - викрадення грошових коштів, ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою та у групі із невстановленими особами, з метою спільного незаконного збагачення, в ніч з 29 квітня 2012 по 30 квітня 2012 року, в час близько з 23 години до 01 години(більш точний час не встановлено), ОСОБА_5, реалізуючи свою злочинну участь у спільному вчиненні кримінального правопорушення вказав на місце проживання ОСОБА_7, використовуючи довірительні стосунки з останньою, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння, забезпечивши невстановленим особам безперешкодний доступ до території домоволодіння через відчинені двері, а сам почав спостерігати за навколишньою обстановкою для забезпечення конспірації вчинених дій співучасників. В цей час, невстановлені особи, реалізуючи заздалегідь виниклий спільний умисел на заволодіння майном ОСОБА_7, усвідомлюючи можливий опір з боку останньої та маючи намір спричинення смерті останній, діючи умисно, спільно та за попередньою змовою зі ОСОБА_5 проникли на територію домоволодіння ОСОБА_7, де, діючи з корисливих мотивів, з метою спільного незаконного збагачення, перебуваючи в одній з кімнат буднику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, усвідомлюючи при цьому суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді смерті, та бажаючи їх настання, умисно закрили отвори носа і рота ОСОБА_7, чим спричинили останній, згідно висновку судово-медичної експертизи №91/1407-ДМ/12 від 26.06.2012 - механічну асфіксію від закриття отворів носа і рота невстановленим компактним предметом, що призвело до утворення екхимотичної маски на обличчі, садни в щічних та скулових областей, крововиливу в слизові оболонки внутрішніх поверхонь верхньої та нижньої губи, а також перелому правого та лівого верхніх рогів щитовидного хряща гортані, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, що стало причиною смерті ОСОБА_7

Після цього, невстановлені особи, діючи спільно та за попередньою змовою зі ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію раніше запланованого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, заволоділи належним ОСОБА_7 майном, а саме: грошовими коштами в сумі 20 000 гривень, а також приховали труп ОСОБА_7. закопавши його в підвалі гаражу. Після чого з викраденими грошовими коштами зникли з місця вчинення злочину, обернувши викрадене на спільну користь, розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин передбачений п.6, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення в пред'явленому обвинуваченні не визнав повністю, заперечував фактичні обставини справи та пояснив, що впродовж першої половини 2012 року він працював в родині ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2, займався засолом риби, допомагав в здійсненні підприємницької діяльності, виконував різного роду роботу на подвір'ї вказаного домоволодіння, за що отримував заробітну платню 1500 грн. на місяць. Знав про наявність на території домоволодіння двох льохів, в одному зберігались овочі, в іншому він брав перегній для огороду. Пропрацював два с половиною місяці. Через значну відстань до постійного місця проживання йому була надана кімната для тимчасового проживання в вищезазначеному будинку, де постійно проживала ОСОБА_7, з якою вони мали довірливі стосунки. Остання доглядала за ним, пригощала їжею, ніяких конфліктних ситуації з членами сім'ї ОСОБА_7 в нього не було. Зазначив, що 29.04.2012 року на передодні травневих свят зі згоди ОСОБА_1 близько 11 год. ранку він поїхав до своєї сестри ОСОБА_8 на декілька днів, яка проживала по АДРЕСА_3. Відзначив, що разом з його сестрою проживав ОСОБА_6, який декілька разів його забирав від домоволодіння та підвозив його на роботу за адресою: АДРЕСА_2, заходив на подвір'я, якому з його слів було відомо де він та ким працював. Зазначив, що з 29.04.2012 року на 30.04.2012р., він був в у сестри. 30.04.2012р. прийшов ОСОБА_6 (він проживав на двій сім'ї) він зайняв у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2000 грн. на особисті потреби, після чого близько 09 ранку поїхав до ОСОБА_9, віддав йому борг в сумі 500 грн., потім повернувся до сестри пішов з нею на ринок, придбав їй одяг на суму 500 грн., після чого вони гуляли в парку ОСОБА_10. На наступний день 01.05.2012р. він разом із дівчиною приїхав до ОСОБА_9 , побув у нього, у вечорі вони разом гуляли у парку ОСОБА_10, потім повернувся до сестри. 02.05.2012 року вранці йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив приїхати на роботу, по приїзду розпитував його де він був, чим займався, він повідомив, що був у сестри. ОСОБА_1 залишив його на декілька хвилин, в цей час він зателефонував сестрі, ОСОБА_1 повідомила, що дзвонив ОСОБА_1 якому вона сказала, що його не було з нею. Також ОСОБА_1 повідомив, що зникла ОСОБА_7 Потім приїхала міліція, яка доставила його до відділення для з'ясування обставин його місцезнаходження протягом останніх днів. Вийшовши звідти він попрямував до сестри додому, біля під'їзду його зустрів ОСОБА_6, повідомив що бабушки ОСОБА_7 вже не має, якщо він піде до міліції або потерпілих, то йому із сестрою не жити, щоб він збирався та виїжджав за межі України. Він піднявся до квартири сестри, вона допомогла йому зібрати речі, він разом із сестрою вийшли, вона в ломбарді заклала своє золото на ці гроші купила йому квиток до м.Моски і він уїхав. Під час дороги сестра йому повідомила, що внаслідок тиску на неї ОСОБА_6 вона скала ОСОБА_1, що його із нею не було. В м.Москві знаходився більше року, де був затриманий міліцією та його було доставлено в м. Харків, під час досудового розслідування під тиском працівників поліції давав визнавальні показання. Будучі в м.Москва телефонував сестрі та ОСОБА_6, вони йому повідомили, що знайшли бабушку ОСОБА_7. ОСОБА_6 йому сказав, що п'ять років побуде Росії, після чого справу закриють за спливом строку.

Просив виправдати його в інкримінованому злочині.

Вина обвинуваченого у скоєні злочину підтверджується наступними дослідженими судом, належними та допустимими, доказами.

Показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідно до яких померла ОСОБА_7 є їх матір'ю, яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2. Проживала сама, вони мешкають окремо. За адресою: АДРЕСА_2, вони займаються підприємницькою діяльністю, зокрема засолом риби. Вказане домоволодіння огороджене парканом, має подвір'я на якому розташований житловий будинок з гаражем, мається собака, яка агресивно реагує на незнайомих людей, у ночі собака перебувала у дворі . На вулиці біля калитки встановлено кодовий замок, у іншій калітці встановлений домофон із відеокамерою, для відчинення вхідних дверей. Чужих вона в будинок на подвір'я не пускала.

Для виконання вказаної роботи через знайомих був знайдений ОСОБА_5, який протягом певного періоду часу десь 2-3 місця 2012 року займався засолом риби, додатково виконуючи інші підсобні роботи на подвір'ї. Йому у будинку було виділено кімнату для проживання, щоб не витрачати час та кошти на проїзд додому. Їх мати доброзичливо ставилася до ОСОБА_5, готувала йому їжу, прала одяг, довіряла йому. Вони залишали матері кошти за рибу яку привозили, ОСОБА_5 бачив кошти, декілька разів розраховувався залишеними коштами за товар, вони усі довіряли ОСОБА_5 Останній міг безперешкодно заходити в будинок, на подвір'я, на город у зв'язку з виконанням покладеної роботи та допомогу по господарству ОСОБА_7, йому відомо було розташування побутових предметів, садового інструменту, місцезнаходження певних речей на подвір'ї та в будинку, знаходження підвалів, відомі особливості входу до будинку, відчинення вхідних дверей, особливості входу через хвіртку на огород, собака вважала його своїм . Пояснили, що у вечері 29.04.2012 року в останнє бачили мати за адресою її постійного місця проживання. ОСОБА_2 в ніч 30.04.2012 р. близько 01 години ночі, ставив в гаражі, який розташований на подвір'ї матері, свій автомобіль (проживає неподалік, інколи ставив своє авто там), при цьому оглядова яма , яка є в гаражі та слугує в тому числі входом до підвалу, була закрита дошками. На наступний день, близько 08 ранку ОСОБА_2 забрав автомобіль з гаражу, до матері не заходив, собаки у дворі не було. 30.04.2012р. ОСОБА_1 зайшов до матері у будинок, двері не були закриті, її не було, він зателефонував брату ОСОБА_2, почали її пошук. При цьому, на подвір'ї та в дома у матері був порядок, нічого не розкидано, не було лише її босоніжок, сумочки, а також зникли із шафи гроші в сумі 20000 грн. Допускали, що вона могла вийти до когось по якимось терміновим справам, проте через деякий час пошуку було зрозуміло про її зникнення. Зазначили, що 02.05.2012 року під час зустрічі зі ОСОБА_5 з приводу встановлення можливого місцезнаходження ОСОБА_7 та з'ясування його перебування впродовж останніх днів зателефонувала його сестра ОСОБА_8, яка повідомила, що її брат не спроможний навіть муху скривдити, що здалося дуже дивним в тій ситуації, також повідомила, що її брат у ці дні був із своєю дівчиною. Ними було прийнято рішення про виклик поліції для з'ясування цих обставин, перевірки його справжнього місцезнаходженя. 04 травня 2012 року тіло матері було знайдено в підвалі гаражу, розташованого в подвір'ї домоволодіння, проведено невідкладні слідчо-розшукові дії. У підвалі підлога із глини. Зазначили, що під час пошуку ОСОБА_7 ними було знайдена в городі штикова лопата, яка взагалі ніколи не зберігалася в тому місці, на кінці якої залишилися залишки глини, знайдено кучу землі, а 30.04.2012 року незрозуміло з яких підстав собака вільно бігала по городу, а не по подвір'ю як завжди, при цьому будь-яких слідів на подвір'ї не було. Через деякий час було з'ясовано відсутність ОСОБА_5 за місце його проживання, у зв'язку з чим через власні зв'язки було ініційовано його пошук правоохоронними органами в РФ, якого було знайдено та доставлено до м. Харкова для проведення досудового розслідування. Відзначили, що будь-якого тиску на ОСОБА_5 не вчиняли, жодним чином не погрожували йому, з цивільними позовами до нього не зверталися, оскільки в цій ситуації найголовнішим є встановлення істини та обставин смерті їх матері - ОСОБА_7 та покарання відповідно до закону.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який є сусідом та проживає за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до яких бачив як у квітні 2012р. ОСОБА_5 допомагав по господарству та на городі ОСОБА_7 Також вказав, що в будинку у ОСОБА_7 встановлений домофон, у дворі є собака, чужих ОСОБА_7 додому не пускала. Крім того, ОСОБА_7 скаржилась, що самостійно не може відчини хвіртку між подвір'ям та городом, у зв'язку із якимось неполадками.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, відповідно до яких він знав ОСОБА_7, оскільки був її сусідом, його будинок розташований навпроти будинку ОСОБА_7 У 2012р. на прохання ОСОБА_8 він запропонував своєму знайомому ОСОБА_1 працевлаштувати ОСОБА_5, який би допомагав йому в підприємницькій діяльності та поратися по господарству його матері ОСОБА_7 Декілька разів заходив до них на подвір'я, бачив ОСОБА_5, коли заходив на подвір'я собаку закривали, оскільки сильно лаялася на нього. Зазначив, що напередодні зникнення ОСОБА_7 (на наступний день почали її шукати), перед травневими святами, приблизно о 23-00 години перебуваючи в себе в будинку (чекав свою дочку ) почув стук калитки, підійшовши до вікна він побачив ОСОБА_5, який виходив з подвір'я ОСОБА_7, в руках у нього нічого не було. Потім через приблизно 10 хвилив, вийшов на вулицю (хотів зустріти дочку), на вулиці вже нікого не було.

Показаннями свідка ОСОБА_13, яка зазначила, що живе навпроти домоволодіння ОСОБА_7, останню знає як сусідку, спілкувалися. ОСОБА_7 чужих до себе не пускала, остерігалась, вхід у домоволодіння був на кодовому замку, у дворі була собака, просто так чужий не зайде. У 2012 році у ОСОБА_7 став проживати ОСОБА_5, допомагав їй по господарству, вона його годувала . Перед травневими святами у 2012 році спілкувалася із ОСОБА_7, остання повідомила, що ОСОБА_5 поїхав на свята, в цей день ОСОБА_7 стало погано, вона відвела її до калітки у двір не заходила, боялась собаки. Також зазначила, що вона проживає разом із дочкою, зятем ОСОБА_12 та двома онукачками. Зять часто зустрічав дочку у вечорі, хвилювався за неї. В день зникнення ОСОБА_7 вона чула як зять пізно у вечорі виходив зустрічати дочку. На наступний день почула про зникнення ОСОБА_7

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, відповідно до яких він знає сім'ю ОСОБА_7, вони є друзями. В квітні, у неділю 2012 року у вечері (було вже темно), точну дату та час не пам'ятає, однак на наступний день дізнався про зникнення ОСОБА_7, він проїжджав біля будинку АДРЕСА_2 (їхав з бані, яку відвідує по неділям) побачив ОСОБА_5 , який нестійкою ходою шов по дорозі йому на зустріч. Потім він подився, ОСОБА_5 зайшов у двір до ОСОБА_7, сильно стукнув дверима. Раніше він бачив ОСОБА_5 на території цього домоволодіння, оскільки у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності заїжджав до ОСОБА_1, планував в подальшому взяти ОСОБА_5 на роботу до себе, ОСОБА_1 добре про нього відгукувався, казав що той не вживає спиртних напоїв.

Показаннями свідка ОСОБА_15, відповідно до яких він знає обвинуваченого ОСОБА_5, у 2012 році вони разом працювали та знімали квартиру. Зароблені гроші складали у шохляду (на харчування, плату за квартиру). Одного разу він прийшов додому та виявив відсутність коштів у шохляді, також зник і ОСОБА_5 Потім ОСОБА_5 йому зателефонував повідомив, що він з'їхав, кошти віддасть пізніше. Останній раз бачив ОСОБА_5 у травні 2012р., в той час він працював у парку Горького, ОСОБА_5 десь після обіду приїхав до нього і відав кошти близько 500 грн., потім чув що ОСОБА_5 поїхав до Росії. Також вказав, що він прізвисько «ОСОБА_33».

За показаннями матері ОСОБА_5 - ОСОБА_34, вона зазначила, що знала що її син працював у ОСОБА_1. В подальшому дізналась від дочки ОСОБА_16, що син поїхав до Росії, від когось переховувався. ОСОБА_5 може охарактеризувати як тихого, спокійного за характером, працездатного, не проживав із нею через існування конфліктних ситуації з вітчимом.

За показами батька обвинуваченого - ОСОБА_17, сина охарактеризував як спокійну, не агресивну людину.

За показаннями допитаними в судовому засіданні свідків та потерпілих повністю підтверджують дані про час, місце, спосіб та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, оскільки вказані показання логічні, послідовні, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими доказами по справі. При цьому суд вважає за необхідним визнати достовірними показання потерпілих та зазначених свідків і покласти їх свідчення, поряд з іншими доказами, перевіреними в судовому засіданні, поклавши їх в основу цього вироку, оскільки ці показання відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а саме:

- заявою ОСОБА_2, зареєстрованої в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються до Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області в якій він просить орган внутрішніх справ вжити заходи до пошуку його матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, зникла 30.04.2012 року (т.1 арк. справи 152);

- протоколами огляду місця події від 01.05.2012 року, від 04.05.2012 року, від 04.05.2012 року від 05.05.2012 року, складеними слідчими СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за участю спеціаліста НДІСЕ, понятих, потерпілого ОСОБА_2, якими детально оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, зокрема житловий будинок, подвір'я, гараж, підвал, вилучені одяг, лопата, ковдра, подушки, наволочка, відбитки пальців рук (т.1 а.с. 155-160);

- протоколами додаткового огляду місця події від 04.05.2012 року, складеними слідчими СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за участю спеціаліста НДІСЕ, понятих, потерпілого ОСОБА_2, якими детально оглянуто гараж домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, в підвалі якого було знайдено закопаний труп ОСОБА_7 (а.с. 161-166);

- протоколами виїмки від 07.05.2012 року, від 20.05.2012 року складеного слідчим Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за участю понятих, потерпілого ОСОБА_1, згідно якого вилучено в якості речових доказів особисті речі ОСОБА_5, в тому числі дві сім карт операторів мобільного зв'язку, а також специфікація до договору № 1825 від 02.05.2012 року укладеним між ОСОБА_5 та ПТ «Ломбард статус С.В. Коритін та компанія» (арк. справи 191, 194)

-даними висновку криміналістичних експертиз №№577-И/12, 574-И/12, відповідно до яких на підодіяльнику, наволочці, вилученими з домоволодіння по АДРЕСА_2, виявлені сліди поту і слини, які могли утворитися в тому числі від ОСОБА_7 . (т. 2 а.с. 4-6, 28-31, 32-35)

- протоколом огляду предметів від 20.05.2012 року, складеного слідчим Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за участю понятих, яким проведено огляд двох сім карт операторів мобільного зв'язку, а також специфікація до договору № 1825 від 02.05.2012 року укладеним між ОСОБА_5 та ПТ «Ломбард статус С.В. Коритін та компанія»

- протоколом огляду предметів від 20.05.2012 року, складеного слідчим Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за участю понятих, яким проведено огляд особистих речей ОСОБА_5 (арк. справи 196);

- протоколом огляду предметів від 20.05.2012 року, складеного слідчим Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за участю понятих, яким проведено огляд подушок, простирадла, покривала, вилучені з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (арк. справи 197);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.04.2016 року, з відеозаписом, за участю обвинуваченого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_20, спеціаліста ОСОБА_21, понятих ОСОБА_10, ОСОБА_35, потерпілого ОСОБА_1, представник потерпілого ОСОБА_3, згідно якого обвинувачений ОСОБА_5 розказав та показав, як в ніч з 29 на 30 квітня 2012р. він разом із двома чоловіками - ОСОБА_6 та ОСОБА_21 приїхали до домоволодіння АДРЕСА_2, що б забрати гроші. ОСОБА_5 зайшов у двір набравши код, який йому був відомий, потім постукав у вікно, ОСОБА_7 його побачила та відкрила двері дому, сама пішла до себе в кімнату. ОСОБА_5 переконавшись, що в будинку є лише ОСОБА_7, вийшов та впустив в дім ОСОБА_6 та ОСОБА_21, а сам залишився за воротами будинку слідкувати, щоб не приїхав син ОСОБА_7 Через приблизно годину вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_21, поділились зі ОСОБА_5 грошима давши йому 5000 грн. (т.2 арк. справи 109-124). Будучи допитаним у якості свідка ОСОБА_10, який був понятим при проведенні вказаної слідчої дії підтвердив обставини проведення слідчого експерименту, вказавши, що був присутній ще один понятий. Будь-якого психічного або фізичного тиску при проведенні слідчого експерименту на ОСОБА_5 не здійснювалось.

- висновком експерта № 91/1407-Дм/12 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, згідно якого на підставі об'єктивних судово-медичних даних, отриманих в ході судово-медичного дослідження трупа громадянки ОСОБА_7, 1939 р.н., з урахуванням результатів додаткових методів дослідження, на підставі судово-медичних даних, отриманих при судово-медичному дослідженні трупа громадянки ОСОБА_7, 1939 р.н., причиною її смерті є механічна асфіксія від закриття отворів носа і рота компактним предметом, індивідуальні особливості поверхні яка впливала, в пошкоджень не відобразилися. Про це свідчить наявність як загальноасфіктичних ознак смерті (гостре венозне повнокров'я внутрішніх органів, переповнення кров'ю правої половини серця, крововиливи на поверхні серця і легенів, недокрів'я селезінки та ін.), так і наявність екхімотичної маски на обличчі, саден в щічних і виличні областях, крововиливів в слизові оболонки внутрішніх поверхонь верхньої і нижньої губи. Крім цього, згідно з результатами медико-криміналістичного дослідження, виявлені переломи правого і лівого верхніх рогів щитовидного хряща гортані, які могли утворитися при бічному здавленні тупими твердими предметами (предметом). Садна на обличчі, крововиливи в слизові оболонки верхньої і нижньої губи з асфіктичними ознаками, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя .Між настанням смерті від механічної асфіксії і наявністю вищевказаних тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_23, є причинний зв'язок. Об'єктивних судово-медичних даних, за якими можна було б судити про взаєморозташування постраждалої і нападника (нападників), а також про стан постраждалої в момент нанесення тілесних ушкоджень, немає. Будь-яких тілесних ушкоджень на трупі потерпілої, характерних утворення їх в ході самооборони, при судово-медичному дослідженні трупа не виявлено. З огляду на динаміку розвитку трупних явищ (згідно з поданою копії протоколу огляду місця події, 04.05.2012г. о 16 годині 50 хвилин забарвлення трупних плям при натисканні на них не змінювалася, за відсутності гнильних змін, а також при дослідженні трупа в секційному залі - 05.05.2012 року, вираженість гнильних змін у вигляді відторгнення епідермісу на обличчі, грудній клітці, верхніх і нижніх кінцівках), можна вважати, що смерть потерпілої могла наступити в період часу приблизно за три доби до дослідження трупа в секційному залі. При механічної асфіксії від закриття отворів носа і рота - асфіксія, втрата свідомості і смерть наступають швидко, в строк, який обчислюється першими хвилинами, тому постраждала могла вчиняти будь-які самостійні дії, в тому числі чинити опір, до втрати свідомості. Положення постраждалої, під час заподіяння їй тілесних ушкоджень могло змінюватися. Згідно з результатами судово-імунологічного дослідження крові від трупа, встановлена приналежність її до групи 0 з ізогемагглютінінов анти-А і анти-В. Згідно з результатами судово-токсикологічного дослідження крові від трупа, метиловий, етиловий, ізопропіловий, ізоаміловий спирти не виявлені (т.1 арк. справи 202-207);

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1407-Дм/12 від 25.06.2012 року згідно якого на підставі судово-медичних даних, отриманих при судово-медичному дослідженні трупа громадянки ОСОБА_7, 1935г.р., приймаючи до уваги дані лабораторних методів досліджень, причиною смерті її з'явилася механічна асфіксія від закриття отворів носа і рота. Про це свідчить наявність як загальноасфктічечних ознак смерті (гостре венозне повнокров'я внутрішніх органів, переповнення кров'ю правої половини серця, крововиливи на поверхні серця і легенів, недокрів'я селезінки та ін.), так і наявність екхімотіческой маски на обличчі, саден в щічних і виличні областях, крововиливів в слизові оболонки внутрішніх поверхонь верхньої і нижньої губи. Крім цього, згідно з результатами медико-криміналістичного дослідження, виявлені переломи правого і лівого верхніх рогів щитовидного хряща гортані, які могли утворитися при бічному здавленні тупими твердими предметами (предметом). З огляду на динаміку розвитку трупних явищ (згідно представленої копії протоколу огляду місця події, 04.05.2012г. о 16 годині 50 хвилин забарвлення трупних плям при натисканні на них не змінювалася, за відсутності гнильних змін, а також при дослідженні трупа в секційному залі - 05.05.2012г. вираженість гнильних змін у вигляді відторгнення епідермісу на обличчі, грудній клітці, верхніх і нижніх кінцівках), можна вважати, що смерть потерпілої могла наступити в період часу приблизно за три доби до дослідження трупа в секційному залі. Садна на обличчі, крововиливи в слизові оболонки верхньої і нижньої губи з асфіктичному ознаками, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п.2.1.1.а., п.2.1.2., П.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.). При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа на предмет наявності спиртів, метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутіловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. При судово-токсикологічному дослідженні тканини головного мозку, і внутрішніх органів трупа В тканини головного мозку, шлунку з вмістом, тонкому кишечнику, печінки, нирці барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверин, промедол, стрихнін, атропін, гіосціанін, скополамін, кокаїн, пахикарпин , кофеїн, димедрол, ефедра, ефедрин, опій, похідні піразолону та 1,4 бенздіазепіну не виявлені. У шлунку з вмістом і тканини головного мозку похідні фенотіазину не виявлені (т.1 арк. справи 211-215);

- згідно довідки Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 05.05.2012 року вбачається, що причино смерті ОСОБА_24, 1939 року народження є механічна асфіксія від закриття отворів носа та рота (т.1 арк. справи 150);

- постановою слідчого Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 17.05.2012 року зупинення досудового розслідування кримінальної справи та оголошено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 у розшук (арк. справи 193);

- зі змісту копії протоколу про затримання підозрюваного від 05.05.2015 року вбачається, що підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 затримано ОМВС Росії по Пресненському району м. Москви 05.05.2015 року о 18-00 годині (арк. справи 182-185),

- згідно акту судово-наркологічної експертизи № 210 від 02.06.20165 року у ОСОБА_5 психічних розладів внаслідок вживання алкоголю не виявлено (т.2 арк. справи 163);

- згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 370 від 16.05.2016 року ОСОБА_5 ознак психозу, слабоумства та інших хворобливих психічних розладів не виявляє. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, що відноситься до правопорушення, в якому він підозрюється, знаходився поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні заходів медичного характеру за своїм психічним станом ОСОБА_5 в даний час не потребує (т.2 справи арк.166-170);

- згідно відомостей КП «Харківське міське БТІ» житловий будинок по АДРЕСА_2 зареєстровано на ОСОБА_7 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину від 27.7.1989 року (арк. справи 198).

Обставини вчиненого злочину свідчить про те, що особи добре орієнтувалися на місцевості, в подвір'ї, на місці пригоди, відсутні пошкодження дверей, знали місце знаходження особистих речей, розташування кімнат, місце зберігання грошей, обізнані в наявності підвалу в гаражі, можливість використання ґрунту та перегною для закопування з метою приховування тіла вбитої, заволодіння не тільки грошима, а ще і взуття в якому ходила ОСОБА_7 та її сумочки, з метою як найдовшого приховування злочину та пошуків ОСОБА_7, що підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не побачили нічого незвичайного в її будинку та зазначили, що дійсно в них склалось враження, що їх мати ОСОБА_7 кудись зібралась та вийшла з дому.

Так, за показаннями потерпілих, які узгоджуються із показаннями свідків - ОСОБА_13, ОСОБА_11 (сусіди), ОСОБА_7 чужих у будинок не пускала, остерігалась чужих, при цьому домоволодіння ОСОБА_7, з усіх сторін було обнесено парканом, вхід до двору був облаштований кодовим замком та електронним замком із відеокамерою, у дворі була собака. ОСОБА_7 проживала одна , однак останні два місці із нею проживав найнятий робітник - обвинувачений ОСОБА_5, який вільно пересувався по дому та усьому домоволодінню, знав про наявність у ОСОБА_7 грошових коштів та взагалі майновий стан родини ОСОБА_7, які займались підприємницькою діяльністю. За показаннями потерпілих після зникнення ОСОБА_7, яке було встановлено ними 30.04.2012р., у будинку порядок був не порушений, якихось слідів злому не було, що також узгоджується із протоколами огляду місця події. Згідно даних протоколу слідчого експерименту обвинувачений розказав та показав, як прийшов 29.04.2012р. близько 11 год. до домоволодіння , разом із двома чоловіками, зайшов у двір через калітку із кодовим замком, далі постукав у вікно його побачила ОСОБА_7 і відчинила йому двері будинку. Потрапивши до будинку він впустив двох чоловіків, а сам залишився біля калітки спостерігати щоб не приїхав ОСОБА_2 та не викрив їх. Вказані обставин, узгоджуються із показанням свідків- ОСОБА_12 і ОСОБА_14, які бачили обвинуваченого 29.04.2012р. близько 23:00 год. біля домоволодіння ОСОБА_7 Зазначені докази у їх сукупності свідчать, що ОСОБА_7 впустила у будинок знайому людину, яку знала та довіряла - ОСОБА_5, який в свою чергу був обізнаний про місце зберігання грошових коштів ОСОБА_7, внаслідок чого відсутні в будинку сліди їх пошуку.

Антропометричні дані ОСОБА_7 (згідно фотознімків наданих потерпілими та їх показанням про вагу близько 70-90 кг., ріст 155 см.) та антропометричні дані обвинуваченого (згідно фотознімку та вигляду обвинуваченого під час розгляду справи - ріст 175см. худорлявої статури), місце та спосіб приховування трупу, свідчать про достовірність даних протоколу слідчого експерименту за яким обвинувачений повідомляє про участь у злочині ще двох осіб, оскільки самостійно вчинити вказаний злочин, зокрема перенести тіло померлої на значну відстань з кімнати будинку спустивши його у підвал гаражу, не залишивши при цьому жодних слідів ані в будинку, ані в дворі, ані в гаражі, ані в підвалі, тобто об'єктивно самостійно він не міг без сторонньої допомоги, враховуючи фізіологічну перевагу померлої з огляду на фактичні обставини справи.

Обставини приховування трупу ОСОБА_7, в темноті у підвалі з глиняною підлогою, де знаходився перегній, про який знав обвинувачений, свідчать про участь обвинуваченого у приховуванні наслідків вчинення злочину.

Також поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема що він спочатку не приховувався, а приїхав 02.05.2012р. на прохання ОСОБА_1 до домоволодіння АДРЕСА_2, достеменно знаючи, що ОСОБА_7 мертва та не може на нього вказати, як на особу яка впустила незнайомих які заволоділи грошима, спростовує його твердження на слідчому експерименті, що він із двома чоловіками приїхав 29.04.2012р. до ОСОБА_7 за грошима та про вбивство нічого не знав. При цьому, ОСОБА_5 втік до Російської Федерації, 02.05.2012р. після його допиту у міліції, до того як знайшли труп ОСОБА_7 (04.05.2012р.), тобто тоді коли окрім осіб які вбили ОСОБА_7 ніхто не знав, що вона мертва.

За таких обставин, у сукупності з показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілих та свідків, з урахуванням поведінки обвинуваченого, який переховувався до моменту затримання його у РФ, суд приходить до висновку про наявність домовленості між ОСОБА_5 та іншими двома чоловіками ( матеріали у відношенні яких виділені в окреме провадження), до вчинення злочину, на спільне вчинення вбивства , із розподіленням ролей, з метою заволодіння грошовими коштами.

При визначені дати та часу смерті ОСОБА_7, суд враховує висновки експерта, показання свідків які бачили ОСОБА_5 біля домоволодіння ОСОБА_7 29.04.2012р. близько 23:00 год., а також показання потерпілих, які 29.04.2012р. бачили матір, зникнення її встановили 30.04.2012р., при цьому ОСОБА_2 близько 01 години ночі 30.04.2018р. поставив свій автомобіль в гараж над входом до підвалу, де в подальшому знайшли труп ОСОБА_7.

Оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, по за розумним сумнівом, та вірну кваліфікацію вчиненого ним злочину за п.6, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

При цьому, виходить із меж пред'явленого обвинувачення та положень ст. 576 КПК України, відповідно до якої видана в Україну особа, може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише за ті злочини, за які здійснена екстрадиція.

Відеозапис опитування ОСОБА_5 у РФ, суд визнає неналежним та недопустимим доказом, в розумінні ст.ст.85,86 КПК України, тому не враховує.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу покладання відповідальності за вчинення кримінального правопорушення лише на ОСОБА_6, який, як йому стало відомо, на час розгляду справи в суді помер є прогнозованими та сприймаються як тактика захисту, спосіб ухилення від кримінальної відповідальності за конкретно визначену його роль та участь у вчиненні кримінального правопорушення.

Також під час судового розгляду не підтвердились покази обвинуваченого в тій частині, що на слідчому експерименті він розказував та показував обставини вчинення злочину, внаслідок психічного та фізичного тиску на нього зі сторони оперативних співробітників міліції Київського РВ. Так слідча дія проводилась із її фіксацією на відео, з якого вбачається, що ОСОБА_5 в присутності свого захисника, розказує та показує обставини вчинення злочину самостійно, ніхто його не примушує, тиск не здійснює, пошкодження на ньому відсутні. Допитаний під час судового розгляд у якості свідка понятий ОСОБА_10, підтвердив відсутність фізичного або психічного тиску на ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту. Більш того, на час слідчого експерименту ОСОБА_5 приймав участь у слідчій дії як підозрюваний у вчинені вбивства, тоді як винним себе у вбивстві не визнав, що спростовує його свідчення в частині того, що він розказував та показував як вчинив злочин, внаслідок психічного та фізичного примусу та свідчить про безпідставність його тверджень.

При цьому, суд вжив заходів щодо направлення до прокуратури повідомлення про психічний та фізичний тиск на обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування та перевірки вказаних фактів. Обвинувальний вирок суду у відношенні співробітників міліції по вказаним обставинам, який би підтверджував достовірність тверджень обвинуваченого та з урахуванням положення ст. 62 КУ є належним доказом вчинення тиску міліцією на ОСОБА_5, до суду не надходив.

При цьому, суд наголошує, що у відповідності до ч.1, ч.2, ч.6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Виходячи з наведеного положення закону, суд не збирає доказі у справі, а зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що в даному випадку було дотримано судом.

Таким чином, з урахуванням наданих суду та досліджених доказів, суд приходить до висновків про належність та допустимість протоколу слідчого експерименту із відеозаписом.

Доводи захисника про те, що протоколи огляду місця події є неналежними та недопустимими доказом, оскільки не було дозволу суду на огляд житла, є неспроможними. Ця слідча дія проведена у відповідності до вимог закону, оскільки проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла, як на це вказує захисник на що дозвіл суду не потрібен. Крім того, вказані огляд проводився із дозволу потерпілих.

Показання сестри ОСОБА_8, яка підтвердила алібі обвинуваченого, зокрема, що з 29.04.2012р. по 30.04.2012р. її брат ОСОБА_5 знаходився разом із нею та її співмешканцем ОСОБА_6 в квартирі по АДРЕСА_2, суд вважає неправдивими, надані з метою уникнення братом відповідальності.

Так, за показами ОСОБА_8 до неї 29.04.2012р. приїхав додому її брат ОСОБА_5 і вона, разом із братом та співмешканцем ОСОБА_6 були вдома вживали спиртні напої. На наступний день в ранці, вона з братом пішли на ринок, брат їй купив одяг і вони повернулися, додому. Після цього близько в 11-12 год. приїхав друг брата ОСОБА_5 (має прізвисько «ОСОБА_33») і брат з ним уїхав, повернувся через три години. Потім брат був з нею вдома, у вівторок поїхав на роботу. Також повідомила, що ОСОБА_6 з нею проживав не увесь час, оскільки у нього була родина, однак кошти із ОСОБА_6 у них були спільні. Вона не бачила щоб ОСОБА_6 у описані дні займав брату грошові кошти.

Разом з тим, за показами самого обвинуваченого він приїхав до сестри 29.04.2012р. та лише 30.04.2012р. до сестри додому прийшов ОСОБА_6 у якого він зайняв кошти, які витратив в тому числі на сестру, що не узгоджується із показаннями про спільний бюджет сестри та ОСОБА_6 30.04.2012 в ранці поїхав до друга - ОСОБА_5, віддав йому борг, після цього повернувся і з сестрою пішли на ринок, у вечорі в парк. Тобто покази між ними різняться. Більш того, ОСОБА_8 не могла пригадати коли з братом бачилась до 29.04.2012р., достеменно не пам'ятала коли брат від неї поїхав до ОСОБА_7, зазначаючи, що це було у вівторок, тоді як за показаннями самого обвинуваченого та потерпілих , ОСОБА_5 приїхав до ОСОБА_7 02.05.2012р., що було середою, що свідчить про суперечливість та неправдивість показань свідка ОСОБА_8 Також відсутність достовірності у свідченнях ОСОБА_8 свідчать ті обставини, що вона змінила свої покази порівняно із досудовим слідством, так даючи їх в міліції 05.05.2012р., зазначала, що її брат в ніч з 29.04.2012р. по 30.04.2012р. у неї не був. При цьому, суд не гуртує свій ворок на показах ОСОБА_8 наданих на досудовому розслідуванні, а лише оцінює її поведінку з точки зору послідовності її дій.

Більш того, свідчення ОСОБА_8, яка за її показами не хоче щоб брата посадили за вбивство, спростовуються свідченнями не зацікавлених свідків - ОСОБА_12 та ОСОБА_14, які в нічний час 29.04.2012р. бачили ОСОБА_5 біля домоволодіння ОСОБА_7, які є узгодженими та послідовними та підтверджуються протоколом слідчого експерименту.

Від допиту свідків - ОСОБА_25, ОСОБА_26, прокурор відмовився, у зв'язку із неможливістю встановлення їх місцезнаходження, потерпілі та представник заперечень не висловили, захисник та обвинувачений клопотань про виклик вказаних свідків не заявляли, проти відмови прокурора у їх допиті не заперечували.

Від заявленого потерпілими свідка ОСОБА_27, сторона відмовилась, у зв'язку із хворою вказаного свідка, прокурор та інші сторони проти цього не заперечували.

Згідно наданого свідоцтва про смерть свідок - ОСОБА_28, померла ІНФОРМАЦІЯ_12., згідно актового запису про смерть №6130 свідок ОСОБА_29 також помер - ІНФОРМАЦІЯ_13 року. Враховуючи наявність достовірних доказів про смерть вказаних свідків , вони судом не допитувались.

Також, судом не допитувався свідок ОСОБА_22, яка була понятою при проведенні слідчого експерименту, оскільки за даними прокурора вона закінчила педагогічний університет де навчалась, встановити її місцезнаходження не представляється можливим.

Враховуючи неможливість встановлення місцезнаходження свідка ОСОБА_30, відсутність клопотань зі сторони захисту та потерпілих про виклик та допит вказаного свідка, допит судом іншого понятого, який був присутній під час слідчого експерименту, враховуючи засади змагальності сторін, судом вказаний свідок не допитувався.

У зв'язку із відмовою від допиту свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26 ОСОБА_27, які безпосередніми свідками злочину не були, судом був зменшений обсяг дослідження доказів та вказані свідки не допитувались

Як особа ОСОБА_5: має місце реєстрації, за яким характеризується задовільно, за показами батьків характеризується позитивно, раніше не судимий, не одружений, згідно довідки з місця реєстрації зареєстрований разом із матір'ю, батьком, сестрами, братом та іншими особами, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Наявність у матері ОСОБА_5 онуків із захворюванням та встановлення ОСОБА_31 групи інвалідності до особи обвинуваченого відношення не має.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини вчинення злочину, ступінь його участі у вчинені злочину, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне для попередження нових злочинів та виправлення ОСОБА_5, призначити йому показання в межах санкції передбаченої ч.2 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі.

З метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне запобіжний захід, який продовжений ухвалою суду від 20.11.2018р. , до 18.01.2019р. залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5, необхідно рахувати з 05.05.2015р. - з моменту його затримання в РФ.

За положеннями ч.5 ст. 72 КК України, в редакції Закону №838-VІІ від 26.11.2015р., зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 5 КК України та позиції ВП ВС викладеній у постанові № 663/537/17 від 29.08.2018р., строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 за період з 05.05.2015р. до набрання вироком законної сили, підлягає зарахуванню в строк відбуття обвинуваченим покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України , в редакції Закону №838-VІІ, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Долю речових доказів суд, вважає за необхідне вирішити у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів в загальній сумі 2940,65 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені злочину передбаченого п.6, п.12 ч.2 статті 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 13 (тринядцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 05 травня 2015 року. Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення за період з 05.05.2015р. до набрання вироком законної сили, на підставі ч.5 ст. 72 КК України , із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5, який продовжений ухвалою суду до 18.01.2019р., залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 245 від 20.05.2012 в сумі 953,72 грн., судово-дактилоскопічної експертизи № 246 від 20.05.2012 в сумі 1192,16 грн., судово-дактилоскопічної експертизи № 248 від 22.05.2012 в сумі 794,77 грн., всього на суму 2940,65 грн.

Речові докази по справі, які знаходять в камері схову речових доказів ГУМВС України в Харківській області згідно квитанції № 02258 від 19.02.2013 року, № 02164 від 25.05.2012 року, № 02173 від 21.05.2012 року, № 02175 від 31.12.2012 року, № 02163 від 25.05.2012 року - після набрання вироком законної чинності, згідно п. 4 ч.6 ст. 100 КПК України - знищити.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційного скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя Бородіна Н.М.

Судді: Зуб Г.А.

Золотарьова Л.І.