Ухвала суду № 78063254, 22.10.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18221/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2018 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Тимощук О.Я., перевіривши виконання вимог ст. 175, ст. 177 ЦПК України по справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Рівнеазот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати частини доходів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ПрАТ «Рівнеазот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати частини доходів.

Зазначена позовна заява подана з порушенням вимог ЦПК України.

Крім того, копії доказів, які долучені до матеріалів справи не всі завірені у встановленому законом порядку, згідно вимоги ст. 95 ЦПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Зокрема, не завірений наказ № 984-ВК від 31 березня 2017 року.

ОСОБА_1 заявлено 2 (дві) позовні вимоги майнового характеру, а саме:

-стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 29 344 грн. 70 коп.;

-стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини доходів в розмірі 625 грн. 80 коп.

ОСОБА_1 в позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 136 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідні зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон № 484-VІІІ набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року( та станом на 17 травня 2017 року), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Відповідно до частини четвертої статті 3 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Зазначене правило, закріплене і в статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, звертаючись до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивачем заявлена позовна вимога, яка має бути оплачена судовим збором, згідно до Закону України «Про судовий збір», чинного на час подання позову до суду, зокрема ст. 5 цього Закону.

Враховуючи викладене, за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору із зазначених вище підстав.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В даному випадку до сплати підлягає 704,80 грн. судового збору.

Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в дохід державного бюджету у розмірі 704,80 грн. та усунути недоліки зазначені в ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для виправлення недоліків.

Керуючись ст.ст.185,260,261,353 ЦПК України, -

У Х В АЛ И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «Рівнеазот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати частини доходів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз»яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_2