Постанова № 78062441, 21.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4918/18

Номер справи місцевого суду: 523/966/18

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

за участю секретаря Ковязіної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Теличко Н.Б., за участю заінтересованої особи ОСОБА_3, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року (суддя Малиновський О.М.),

встановив:

У січні 2018 року представник ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із вказаною заявою, просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №52678220, скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 18 грудня 2017 року по вказаному виконавчому провадженню, зобов'язати державного виконавця вирішити питання про продовження виконавчих дій.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем при виконанні рішення суду, яким на користь АТ «Родовід Банк» зі ОСОБА_3 була стягнута сума боргу у розмірі 100 701,65 грн., не було здійснено заходів з примусового виконання у повному обсязі, а було здійснено лише формальну відписку.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року скаргу ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Теличко Н.Б. залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції посилався на те, що державним виконавцем були здійснені всі заходи щодо розшуку майна боржника, на яке може бути здійснено стягнення. Оскільки такого майна не виявилось, державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ стягувачу.

Зазначену ухвалу суду оскаржує в апеляційному порядку ПАТ «Родовід Банк».

В скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали суду та постановку нової ухвали про задоволення скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Основними доводами апеляційної скарги є посилання на те, що державним виконавцем не були здійснені усі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом правильно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 28.06.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист №2-908/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Родовід Банк» боргу у розмірі 100 701,65 грн.

18 грудня 2017 року державним виконавцем з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 52678220, якою виконавчий лист був повернутий стягувачу.

Підставою для повернення виконавчого документа державний виконавець зазначив відсутність належного боржнику майна, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем під час виконання виконавчого листа вживалися заходи розшуку майна боржника.

Згідно акту від 05.10.2017 року державним виконавцем не виявлено майно за місцем проживання боржника, на яке можливо звернути стягнення.

З довідки ПФУ України вбачається, що боржник ОСОБА_3 на обліку не перебуває та пенсію не отримує.

За відомостями ДПІ України на ім'я боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки. Відсутні зареєстровані на ім'я боржника транспортні засоби (довідка Територіального сервісного центру 5152 РСЦ МВС в Одеській області).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстроване нерухоме майно - 1/5 частина квартири АДРЕСА_1.

Проте, вказана частка квартири перебуває в іпотеці за договором іпотеки від 04.12.2012 року, іпотекодержателем якої є ПАТ «Дельта Банк», яке має переважне право на звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки, що унеможливлює примусове звернення стягнення на іпотечне майно у виконавчому провадженні ВП №52678220 на користь АТ «Родовід Банк».

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець, ухвалюючи постанову від 18.12.2017 року, мав достатньо правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, в зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, тому підстави для її скасування відсутні. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем не були здійснені усі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, апелянтом до суду апеляційної інстанції не надані.

Одночасно, докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Інших доводів про неправильність судового рішення апелянтом в скарзі не зазначено.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, всупереч твердженню скарги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому у відповідності зі ст. 375 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст Постанови складено 22 листопада 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець