Вирок № 78059490, 16.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4815/18

1-кп/415/692/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2018 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.

секретаря судового засідання Нестеренка С.М.

номер кримінального провадження 12018130240000634, внесеного 15.03.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, судимого 20.11.2009 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із іспитовим строком – 1 рік; 29.11.2010 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20.11.2009 р. і остаточно призначено покарання – 2 роки 3 місяці позбавлення волі, звільнений 21.02.2012 р. умовно-достроково постановою Первомайського районного суду Харківської області на невідбутий строк 1 рік 15 днів; 12.03.2014 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 191 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком – 1 рік з позбавленням права займати посади, пов’язані з розпорядженням довіреним йому майном строком на 1 рік; 25.02.2015 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з розпорядженням довіреним йому майном строком на 1 рік, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 12.03.2014 р. та остаточно призначене покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі; 02.06.2015 р. вироком Апеляційного суду Луганської області вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 25.02.2015 р. скасовано в частині призначення покарання та остаточно на підставі ст. 71 КК України призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з розпорядженням майном стоком на 1 рік; 25.06.2018 р. Лисичанським міським судом Луганської області до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із іспитовим строком – 2 роки; зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Панасенка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, суд, -

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2018 року, близько 11-00 годин, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, 32/11, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_2 майно, а саме: десять яєць, вартістю 28 грн., один килограмм 212 г сала, вартістю 109,08 грн. та прилад для вимірювання артеріального тиску виробництва м. Саранськ, вартістю відповідно до висновку експерта № 19/113/9/967-105е від 03.05.2018 р. 273,33 грн., тим самим спричинивши потерпілому шкоду на загальну суму 410,41 грн.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Оскільки викладені обставини обвинувачений не оспорював, повністю їх визнав, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, роз’яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує, що вчинений ОСОБА_1 злочин є злочином середньої тяжкості; особу винного, який має не зняті й не погашені в установленому законом порядку судимості, за місцем проживання характеризується задовільно; не працює; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття; обставини, які обтяжують покарання – вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину. З огляду на зазначене суд дійшов переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідальність та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки за умови його ізоляції від суспільства, та при визначені строку покарання враховуює думку потерпілого, яку він висловив в заяві та не наполягав на тяжкому покаранні, обставини справи, відсутність істотних наслідків від скоєного, так як майно було повернено потерпілому і саме таке покарання, на думку суду, виходячи із положень ст. 50 КК України буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та буде сприяти запобіганню вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Разом з тим, відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Тому суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку положень ч. 4 ст. 70 КК України, а вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 25.06.2018 р., за яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі, із застосування ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із встановленням строку випробування – 2 роки, слід виконувати самостійно.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили обирати суд підстав не вбачає.

Початок відбування покарання слід обчислювати з дня фактичного затримання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме: прилад для вимірювання тиску, виробництва м. Саранськ, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області та продукти харчування: сало та яйця, передані під розписку потерпілому, слід повернути законному володільцю, тобто потерпілому ОСОБА_2

Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/697-105е від 03.05.2018 р., що згідно довідки № 19/113/9-559д від 03.05.2018 р. (а.с. 36) становлять 572,00 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, ч. 2 ст. 185 КК України, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Початок відбування покарання слід обчислювати з дня фактичного затримання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: прилад для вимірювання тиску, виробництва м. Саранськ, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області та продукти харчування: сало та яйця, передані під розписку потерпілому – повернути ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/697-105е від 03.05.2018 р в сумі 572 (п’ятсот сімдесят дві ) гривні на користь держави (отримувач УК у м.Лисичанську (м.Лисичанськ) 24060300 код ЄДРПОУ 37800278 банк Казначейство України (ЕАП) рахунок 31112115012051 МФО 899998 код класифікації доходів бюджету 24060300) .

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 25.06.2018 року виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова