Рішення № 78053637, 16.11.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3430/18

Провадження № 2/311/1297/2018

16.11.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 листопада 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання фізичних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі законного представника ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання фізичних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що їй на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про спадщину за законом від 16.06.1987 року належить житловий будинок №4 за адресою: вул.Стадіонна в м.Василівка Запорізької області. За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1, син - ОСОБА_2, невістка – ОСОБА_3, онука – ОСОБА_4, онука - ОСОБА_5, правнук – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Перебування відповідачів на реєстраційному обліку в належному їй житловому будинку створює перешкоди у здійсненні нею права власності, спричиняє збитки через необхідність сплати житлово-комунальних послуг, виходячи із кількості зареєстрованих осіб. Самостійно в добровільному порядку відповідачі не знялися з реєстраційного обліку не бажають, у зв’язку з чим вона не може розпоряджатися належним їй майном у повному обсязі. Тому вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, який розташований за адресою: вул.Стадіонна буд.4 м.Василівка Запорізької області.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження, з викликом та повідомленням сторін (а.с.36).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_7 не з’явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте представником позивача ОСОБА_7 надано суду письмову заяву, в якій остання просить розглянути справу у її відсутність та без участі її довірителя ОСОБА_1 Заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, наполягають на задоволенні позову за підставами, викладеними у позовній заяві. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечують (а.с.48,73).

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «інші причини» (а.с.42,68), та судова повістка про виклик до суду вручалася через органи місцевого самоврядування (а.с.62-63), також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.56-57). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 повторно не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «інші причини» (а.с.41,69), та судова повістка про виклик до суду вручалася через органи місцевого самоврядування (а.с.60-61), також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.56-57). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_6 повторно не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «інші причини» (а.с.43,70), та судова повістка про виклик до суду вручалася через органи місцевого самоврядування (а.с.64-65), також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.56-57). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 та як законний представник відповідача ОСОБА_6 повторно не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «інші причини» (а.с.44,72), та судова повістка про виклик до суду вручалася через органи місцевого самоврядування (а.с.66-67), також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.56-57). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі законного представника ОСОБА_4 повторно не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «інші причини» (а.с.43,70), та судова повістка про виклик до суду вручалася через органи місцевого самоврядування (а.с.64-65), також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.56-57). Однак, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

В судове засідання представник третьої особи Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте суду надано письмові пояснення, з яких вбачається про недоцільність їх залучення до участі у справах даної категорії в якості третіх осіб, оскільки за Законом України № 1382-ІY ними не здійснюється реєстрація, зняття з реєстрації місця проживання та просять розглядати дану справу без участі їх уповноваженого представника (а.с.45).

В судове засідання представник третьої особи Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте суду надано письмову заяву, в якій просять позов ОСОБА_1 розглядати за їх відсутності, при вирішенні справи просять прийняти рішення в інтересах дитини (а.с.47).

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цивільної справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що позивачу по справі, ОСОБА_1, на праві приватної власності належить житловий будинок № 2 «А» по вул.Стадіонній в м.Василівка Запорізької області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 16.06.1987 року державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, яке зареєстровано в реєстрі за № 1670 та копія вказаного Свідоцтва як правовстановлюючого документа міститься в матеріалах даної цивільної справи (а.с.8-9) та право власності на вказаний об?єкт нерухомого майна: житловий будинок №2а по вул.Стадіонна в м.Василівка Запорізької області зареєстровано Мелітопольським міжміським бюро технічної інвентаризації 21.06.1987 року за ОСОБА_1, про що зроблено запис в реєстрову книгу №16 (а.с.10).

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Василівської міської ради Запорізької області від 19.09.2018 року за №268, згідно рішення виконкому від 12.09.1989 року за №289 «Про упорядкування нумерації жилих будинків в м.Василівка» будинку № 2 «А» по вулиці Стадіонній присвоєно № 4 (а.с.13).

Згідно довідки про склад сім’ї від 19.09.2018 року за вих.№ 7195, виданої Василівською міською радою Запорізької області, за адресою: м.Василівка вул.Стадіонна буд.4, зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, невістка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, онука - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, онука – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, правнук – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

З Акту обстеження фактичного проживання ОСОБА_1 від 19.09.2018 року, складеного головою квартальної комісії м.Василівка ОСОБА_9, в присутності свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вбачається, що за адресою м.Василівка вул.Стадіонна буд.4 зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, син – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, невістка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, онука – ОСОБА_3 вікторія Михайлівна, ІНФОРМАЦІЯ_10, онука - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, правнук – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12. Фактично син ОСОБА_2 та невістка ОСОБА_3 не проживає за вказаною адресою на протязі семи років. Онуки – Вікторія, Євгенія та правнук ОСОБА_6 не проживають з липня 2016 року. Всі вони проживають за межами України без реєстрації (а.с.11).

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Виходячи з положень ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України щодо обов'язку доказування, обов'язок довести свої заперечення щодо наявності поважних причин відсутності на спірній житловій площі покладено на відповідача.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Стаття 47 Конституції України та ст.9 ЖК України передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користуванням інакше ніж з підстав і в порядку визначеним законом.

Право на повагу до житла гарантує і ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Відповідно до вимог ст.317 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпоряджання своїм майном. Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Права власника житлового приміщення визначені в статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до приписів ч.2 ст.405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням, відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 107, 116, 156 ЖК України).

Таким чином, при розгляді справи щодо визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням члена сім'ї власника житла, мають встановлюватися наступні факти: чи є спірне приміщення житлом, чи є воно власністю позивача, чи відсутній відповідач у спірному приміщені понад встановлені строки, чи є причини відсутності поважними та чи не було між власником та відповідачем будь якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності.

Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив судам, що у справах цієї категорії необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Згідно роз’яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року з подальшими змінами „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім’ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладання трудового договору на невизначений строк тощо).

Згідно положень п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється серед іншого, на підставі судового рішення ,яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення .про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі 6-57цс11, зазначено, що виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд вважає необхідним позов задовольнити та визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком № 4 по вул.Стадіонна в м.Василівка Запорізької області, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтвом про право на спадщину за законом, з тих підстав, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спірному будинку тривалий час (понад сім років), а відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5, малолітній ОСОБА_6 у спірному житловому будинку понад два роки і по теперішній час не проживають, що вбачається з Акту обстеження фактичного проживання ОСОБА_1 від 19.09.2018 року, складеного головою квартальної комісії м.Василівка ОСОБА_9 та участі в утриманні даного житлового будинку вищевказані відповідачі по справі не приймають, комунальні послуги не сплачують, та, будучи зареєстрованими у вищевказаному будинку, який належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності, але не проживаючи у ньому, відповідачі чинять позивачці, як власнику, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю. Крім того, на теперішній час позивачка не може у повному обсязі реалізувати своє право на розпорядження приватною власністю, оскільки у добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку відповідачі не бажають. Будь-яких підстав для збереження за відповідачами вказаного вище житлового приміщення судом не встановлено та в судовому засіданні відповідачами е доведено. Крім того, викладені у позові доводи позивача про відсутність відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у спірному житловому будинку тривалий час, з 2011 року, а відповідачів ОСОБА_1М, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у спірному житловому будинку з 2016 року без поважних причин підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться у справі, відповідачами під час розгляду справи не оспорені, відзив на позов ним не поданий, тому існують правові підстави, передбачені ст.ст.71,107 ЖК України, ст.405 ЦК України для задоволення позовних вимог про визнання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12 в особі законного представника ОСОБА_4 - такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком № 4 по вулиці Стадіонна в м.Василівка Запорізької області.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.

Керуючись ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.41,47 Конституції України, ст.ст.317,319,386,391,405 Цивільного Кодексу України, ст.71,107,156,163 Житлового кодексу України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", ст.ст.9, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та мешкає за адресою: вул.Стадіонна буд.4 м.Василівка Запорізька область, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5) в особі законного представника ОСОБА_4, треті особи: Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (місцезнаходження: вул.40 Років Радянської України буд.90 м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ - 37834773), Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (місце знаходження: бул.Центральний буд.4 м.Василівка Запорізької області, ЄДРПОУ - 34789346) про визнання фізичних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - житловим будинком № 4 по вулиці Стадіонна в місті Василівка Запорізької області.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - житловим будинком № 4 по вулиці Стадіонна в місті Василівка Запорізької області.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - житловим будинком № 4 по вулиці Стадіонна в місті Василівка Запорізької області.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - житловим будинком № 4 по вулиці Стадіонна в місті Василівка Запорізької області.

Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - житловим будинком № 4 по вулиці Стадіонна в місті Василівка Запорізької області.

Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_14