Рішення № 78052750, 19.11.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.11.2018 Єдиний унікальний номер 205/4233/18

Єдиний унікальний номер 205/4233/2018

Провадження № 2/205/2370/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення мешканців, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 червня 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення мешканців.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2018 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача було залучено Управління-службу у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради.

17 вересня 2018 року позивачем було подано уточнену позовну заяву до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення мешканців.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2018 року представнику ОСОБА_5. І.М. у зупиненні провадження у вказаній цивільній справі було відмовлено.

Позивач у позовній заяві, його представник у ході судового розгляду посилалися на те, що 19 грудня 2017 року між позивачем та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_6 та зареєстровано у реєстрі за № 5541. Право власності у встановлено законом порядку було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 24034509. Згідно з довідкою про склад сім’ї та зареєстрованих осіб від 08 грудня 2017 року № 1759, у спірній квартирі зареєстрованих осіб немає. У день укладання договору представники продавця повідомили позивача, що наразі у квартирі проживають відповідачі, проте за два тижні вони звільнять житлове приміщення, тому позивач підписав акт приймання-передачі квартири. Проте відповідачі займану спірну квартиру не звільнили. 04 січня 2018 року позивач звернувся до третьої особи з вимогою про звільнення належної йому квартири від речей та передачу ключів, проте з’ясувалося, що у спірному житловому приміщенні без реєстрації та будь-яких правових підстав мешкають відповідачі. Договір найму (оренди) квартири з відповідачами не укладався, добровільно звільнити квартиру мешканці відмовляються, комунальні послуги не сплачують, тим самим чинять перешкоди позивачеві у користуванні власністю. Позивач та його представник просили суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення та будь-яких інших осіб, які будуть знаходитися у спірній квартирі на момент виконання рішення суду, судові витрати стягнути з відповідачів.

Представник відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позов та ході судового засідання посилалася на те, що відповідачами було отримано кредит в банківській установі, спірну квартиру було передано в іпотеку. 08 грудня 2017 року право власності було зареєстровано за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а 19 грудня 2017 року було укладено договір купівлі-продажу між позивачем та третьою особою. Таким чином, до позивача при переході права власності на квартиру перейшли обов’язки щодо виселення попередніх власників з наданням іншого житлового приміщення. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, відзив на позов суду надано не було.

Третя особа ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» свого представника у судове засідання не направила, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала заяву про розгляд справи за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримала.

Представник третьої особи УССД Новокодацької районної у м. Дніпрі ради у судовому зсіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначила, що виселення неможливо відповідно до чинного законодавства, а для виселення малолітньої дитини необхідний дозвіл ООП, який може бути наданий на підставі заяви батьків, з якою батьки малолітнього ОСОБА_4 не зверталися.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, який було укладено 19 грудня 2017 року між позивачем і ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_6 та зареєстровано за реєстровим № 5541, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5-7), право власності у встановленому законом порядку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 24034509 (а.с. 8).

Згідно з довідкою про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 26 лютого 2018 року № 3556, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані особи відсутні (а.с. 9).

У зв’язку з тим, що у квартирі продовжували проживати відповідачі і з власної волі її не звільняли, 04 січня 2018 року позивач звернувся до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» з вимогою про виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності (а.с. 10), але протягом місячного строку вимога виконана не була.

Відповідачі, будучи колишніми власниками квартири, чинять позивачеві перешкоди у її користуванні, володінні, самовільно займаючи житлове приміщення, через що позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися належною йому на праві власності квартирою.

На підставі ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власниками своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не є членами сім’ї позивача – власника спірної квартири, зареєстрованого місця проживання у спірному житловому приміщенні не мають, право власності на зазначене спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку за відповідачами не зареєстровано, договір оренди житлового приміщення з власником квартири відповідачами не укладався, тому відсутні правові підстави для проживання відповідачів у вказаній квартирі.

За таких обставин, суд вважає порушеними права позивача як власника спірної квартири, тому ОСОБА_1 слід усунути перешкоди в користуванні квартирою № 25 у будинку № 2 по вул. Моніторній у м. Дніпрі шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з вказаної квартири.

Щодо позовних вимог у частині виселення будь-яких інших осіб, які будуть знаходитися у вищезазначеній квартирі на момент виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Позивачем у цій частині позовних вимог не визначено осіб, які порушують його права, тому суд позбавлений можливості ідентифікувати осіб, які можуть здійснювати позивачеві перешкоди у здійсненні ним свого права власності. Окрім того, позивач просить виселити осіб, які будуть знаходитись у квартирі, що суперечить вимогам законодавства України, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тобто після порушення прав позивач має право звернутися до суду за захистом своїх прав з самостійним позовом, а наразі заявлені вимоги в цій частині є передчасними, тому суд приходить до висновку, що у їх задоволенні слід відмовити.

Судом не приймаються до уваги заперечення представника ОСОБА_3 проти заявлених позивачем вимог, оскільки до правовідносин, що виникли між сторонами по справі, не можуть бути застосовані положення Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до іпотечних зобов’язань відповідачів, а право власності на квартиру він набув на підставі договору купівлі-продажу, який було укладено відповідно до ст.ст. 655-657 ЦК України.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_1 при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 704 гривні 80 коп. (а.с. ), який з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача по 352 гривні 40 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150 ЖК України, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Амурська, буд. 11) перешкоди в користуванні квартирою 25 в будинку 2 на вул. Моніторній у м. Дніпрі шляхом виселення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, проживає за адресою: 49018, АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, проживає за адресою: 49018, АДРЕСА_3) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: 49018, АДРЕСА_3) без надання іншого житлового приміщення.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

ОСОБА_5 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, проживає за адресою: 49018, АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Амурська, буд. 11) судовий збір у розмірі 352 гривень 40 коп.

ОСОБА_5 (ОСОБА_2) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3, проживає за адресою: 49018, АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Амурська, буд. 11) судовий збір у розмірі 352 гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя