Рішення № 78052499, 21.09.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.09.2018 Єдиний унікальний номер 205/1074/18

Провадження №2/205/1461/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Сербена О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпровська міська рада, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

16 лютого 2018 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.2-6).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 лютого 2017 року померла її мати – ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина до складу якої входить домоволодіння та земельна ділянка розташовані за адресою: м. Дніпро, смт Таромське, вул.. Тельмана, буд.№63. Спадкоємцями першої черги є позивач та її сестра – ОСОБА_2.

У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, у зв’язку із скрутним матеріальним становищем та тривалою хворобою.

На підставі викладеного позивач просить суд, визначити йому додатковий строк, який дорівнює двом місяцям з дня набрання чинності рішенням суду, для звернення до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 23.02.2017 року.

Учасники справи про день, час та місце судового розгляду повідомлялись, відповідно до ст.ст.128-129 ЦПК України.

В судове засідання позивач надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі (а.с.96).

Відповідач – ОСОБА_2 до суду не з’явилась. Надала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї участі та відзив на позов, в якому посилаючись на викладені обставини, не заперечує проти задоволенні позову (а.с.61,62-64).

Відповідач – Дніпровська міська рада в особі свого представника у судове засідання не з’явився. Про причини неявки свого представника не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи без участі представника не надсилала.

Третя особа – приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_3 до суду надала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї участі (а.с.92).

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Згідно ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Підставою звернення позивача із позовом до суду є захист його особистих прав та майнових інтересів, пов’язаних із правом спадкування, у зв’язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Суд з’ясувавши обставини спору, дослідивши їх наданими доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась 11 грудня 1976 року у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.8).

23 лютого 2017 року ОСОБА_4 померла (а.с.7). Після її смерті відкрилась спадщина на домоволодіння №63 по вул.. Тельмана в смт Таромське у м. Дніпрі та земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, смт Таромське, вул.. Тельмана, буд.63, що належали померлій.

Зареєстрованою та проживала померла за адресою: м. Дніпро, смт Таромське, вул.. Ріжкова (колишня назва вул.. Тельмана), буд.63.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст.. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №5/2018 відкритої після смерті ОСОБА_4 (а.с.80-90), 25 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини, але отримала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із пропуском встановленого строку для прийняття спадщини (а.с.14,81).

Відповідно до ст.. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Також встановлено, що позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54,69), що свідчить про те, що на момент смерті ОСОБА_4 не проживала разом із нею.

У відповідності до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати протягом шести місяців з часу відкриття спадщини заяву до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Крім того, позивач тривалий час хворіла та перебувала на лікуванні, у зв’язку із чим, можна зробити висновок про те, що всі ці обставини призвели до того, що вона не змогла вчасно звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті матері.

Таким чином суд, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, з позиції належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв’язку у сукупності надані позивачем у підтвердження викладених доводів докази, приходить до висновку щодо доведеності поважності причин, за яких позивач дійсно пропустив строк для прийняття спадщини, тому вважає за можливе визначити додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для звернення нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 23.02.2017 року, строком рівний двом календарним місяцям з часу набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до ст.. 141 ЦПК України, суд приходить висновку про необхідність стягнути в рівних частках із відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1269, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, ст.ст. 4, 6, 10, 12-13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпровська міська рада, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, – задовольнити.

Надати ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, додатковий строк для звернення до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 23.02.2017 року, рівний 2 (двом) календарним місяцям з часу набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, Дніпровська міська рада на користь ОСОБА_1, в рівних частках судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01 жовтня 2018 року.

Суддя В. С. Шавула