Ухвала суду № 78051290, 25.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11548/18

Провадження № 1-кс/201/6663/2018

УХВАЛА

іменем України

25 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Федоріщев С.С.,

секретаря

судового засідання – ОСОБА_1,

за участю:

прокурора – Наконечного В.В.,

адвоката – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000430 від 17 листопада 2017 року клопотання старшого слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, стрільця санітара 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що наказом №32 командира військової частини польова пошта В2830 від 11 лютого 2015 року солдата ОСОБА_3 було зараховано до списків особового складу частини, яка дислокується смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, того ж дня солдата ОСОБА_3 відповідно до наказу 22-к, командира військової частини польова пошта В2830 від 11 лютого 2015 року, було призначено на посаду стрільця санітара 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини польова пошта В2830.

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 121, 122 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов’язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов’язку.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини» опублікованої у журналі Голос України від 04.03.2015 — № 39, вчинив злочин в умовах особливого періоду.

Однак, 25 травня 2016 року солдат ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині польова пошта В2830, самовільно залишив військову частину, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, свої службові обов’язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини польова пошта В2830, яка розташовється в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

23 жовтня 2018 року солдат ОСОБА_3, прибув до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону та заявив про себе, в наслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.

Таким чином, 25 травня 2016 року солдат ОСОБА_3, самовільно залишив військову частину польова пошта В2830 без поважних причин, та незаконно перебував за її межами по 23 жовтня 2018 року в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Враховуючи викладене, дії солдата ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких.

23 жовтня 2018 року о 16 годині 57 хвилин ОСОБА_3 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

24 жовтня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_3. у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін та дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, відомостей про його особу наданих органом досудового розслідування, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики, з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Східного Територіального Управління Військової служби правопорядку.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_3, є 21 грудня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 35 240 гривень ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти та в такому разі покласти на нього наступні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини А1302, яка дислокується за адресою: смт. Черкаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області в якій проходить військову службу ОСОБА_3М;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в’їзд в України;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя С.С. Федоріщев