Рішення № 78050619, 14.11.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2343/17

Провадження № 2-а/210/27/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"14" листопада 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Тузничої А.Р.

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12-ЮР від 19.05.2017 року, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12-ЮР від 19.05.2017 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.05.2017 року заступником начальника відділу з питань державного архітектурно - будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_5 було винесено постанову № 12-ЮР про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого абз. 3, п. 4, ч. 2, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відносно фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60624,00 гривень.

Вказану постанову № 12-ЮР про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з того, що під час винесення оскаржуваної постанови було допущено ряд грубих процесуальних порушень, крім того, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого абз. 3, п. 4, ч. 2, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

14.11.2017 року позивач подав до суду заяву про зміну предмету адміністративного позову, згідно якої просить суд визнати неправомірним та скасувати Постанову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №12-ЮР від 19.05.2017 року про визнання ФОП ОСОБА_2 винним в чиненні правопорушення, передбаченого абз. 3, п. 4, ч. 2, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 60624,00 гривень, а також Припис Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.05.2017 р. №20.

В судовому засіданні позивач та його представник, кожен окремо, позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в ньому, позов просили задовольнити.

Присутній представник відповідача щодо позовних вимог заперечував з мотивів, викладених в письмових запереченнях, просив в позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Згідно пп.10 п.1 Розділу VIІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, розгляд справи продовжено за нормами КАС в редакції від 15.12.2017 року.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Судом встановлено, що 19.05.2017 року постановою №12-ЮР про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визнано винним ФОП ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3, п. 4, ч. 2, ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 60624,00 гривень (а.с. 17-18).

Згідно з направленням для проведення позапланової перевірки №372 від 25.04.2017 року направлено спеціалістів відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому КМР для здійснення позапланової перевірки дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті будівництва: «Встановлення споруд за адресою: пр. Перемоги, буд. 37 В, 37 Г, м. Кривий Ріг» ФОП ОСОБА_2 на підставі наказу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому КМР від 25.04.2017 р. №44, та звернення громадської спілки «СПІЛЬНА МЕТА» (а.с. 10).

В зазначеному вище направленні встановлено строк проведення позапланової перевірки з 26.04.2017 року по 04.05.2017 року (а.с. 10, зворот).

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі Порядок №553) (в редакції на момент проведення перевірки) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Отже, суд спростовує доводи позивача щодо порушення строку проведення позапланової перевірки, оскільки 26, 27, 28 квітня – робочі дні, 29 та 30 квітня – вихідні дні, 01 та 02 травня – святкові дні згідно з Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року №850-р, 03 та 04 травня – робочі дні, що свідчить про п’ятиденний строк позапланової перевірки.

Згідно з п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, завтердженого Постановою Кабінету Міністрів від 06.04.1995 року №244 (далі Порядок №244) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією. Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.

З оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена заступником начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради – ОСОБА_5. Жодної інформації про те, що заступник начальника ОСОБА_5 тимчасово виконує обов'язки начальника відділу в протоколі не відображено.

Крім того, Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.05.2017 року (а.с. 11-12), Припис №20 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконують без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 04.05.2017 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.05.2017 року, а також постанова №12-ЮР від 19.04.2017 року свідчать про те, що споруди позивача не відносяться до тимчасових споруд та відсутність в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Пунктом 3.2 Технічного висновку з обстеження будівельних конструкцій тимчасової споруди, розташованої біля будівлі центру розваг та дозвілля з прибудовами торгівельних приміщень по проспекту перемоги, 37в в м. Кривий Ріг, для визначення капітальності (далі Технічний висновок) визначено, що споруда виконана без фундаменту. Конструкції каркасу спираються на існуюче покриття вимощення прилеглої території навколо сусідньої будівлі (а.с. 26).

Згідно з п. 4.4 Технічного висновку визначено, що обстежена споруда відноситься до складу тимчасових, не капітальних (а.с. 28).

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції на момент проведення перевірки) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Частиною 4 ст. 28 вказаного вище Закону передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 22.11.2011 року (зі змінами) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що споруда за адресою пр. Перемоги, 37В, 37Г не є тимчасовою спорудою, оскільки перевищує встановлену площу до 30 кв.м., у зв’язку з тим, що таке твердження не ґрунтується на вимогах закону та є власним тлумаченням норми закону представником відповідача, адже в законодавстві передбачено розмір тимчасової споруди до 30 кв.м. саме для перебування людей.

Згідно з п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 22.11.2011 року (зі змінами) підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки тимчасової споруди.

Розділом 3 Паспорту прив’язки по пр. Перемоги, 37В передбачено розміщення групи тимчасових споруд, фундаменти – бетонна стяжка (а.с. 58-60), що також спростовує доводи представника відповідача щодо порушень, зазначених в постанові №12-ЮР від 19.05.2017 року.

Відтак, оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем – суб’єктом владних повноважень правомірності своїх рішень, невідповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак судовий збір у розмірі 3924,00 грн., з яких 3284,00 грн. – судовий збір за подання адміністративного позову, 640,00 грн. – судовий збір за подання клопотання про забезпечення позову підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12-ЮР від 19.05.2017 року задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати Постанову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №12-ЮР від 19.05.2017 року про визнання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 винним в чиненні правопорушення, передбаченого абз. 3, п. 4, ч. 2, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 60624,00 гривень.

Скасувати Припис Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.05.2017 р. №20.

Судовий збір у розмірі 3924,00 /три тисячі дев’ятсот двадцять чотири/ гривень стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2018 року.

Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.

Суддя: О. В. Хлистуненко