Рішення № 78047431, 20.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/125/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 Справа № 908/2571/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Лінчук А.В.

За участю представників:

представник позивача – ОСОБА_1, довіреність № 3660 від 23.07.2018 р.;

представники відповідача – ОСОБА_2, ордер № 61461 від 01.11.2018 р.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2571/17

за позовом: Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 97)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк” (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-а)

про стягнення 42990,01 грн.

СУТЬ СПОРУ:

15.12.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 8299 від 11.12.2017 р.) Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк” про стягнення 40140,74 грн., із яких 22453,12 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період: січень-листопад 2017 р. за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 224 від 01.06.2011 р.; 16391,22 грн. пені за період із 28.02.2017 р. по 11.12.2017 р. за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення; 286,70 грн. 3% річних за період із 28.02.2017 р. по 11.12.2017 р. за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення; 1009,70 грн. інфляційних витрат за період із березня по жовтень 2017 р. за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2017 р. справу № 908/2571/17 передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрите провадження по справі № 908/2571/17, присвоєно справі номер провадження 22/125/17, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.01.2018 р.

01.02.2018 р. від позивача надійшла письмова заява (вих. № 659 від 29.01.2018 р.) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 42990,01 грн., із яких 22453,12 грн. заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 224 від 01.06.2011 р. згідно рахунків № 1052121 від 31.01.2017 р., № 1052122 від 28.02.2017 р., № 1052123 від 17.03.2017 р., № 1052124 від 14.04.2017 р., № 1052125 від 16.05.2017 р., № 1052126 від 27.06.2017 р., № 1052127 від 25.07.2017 р., № 1052128 від 18.08.2017 р., № 1052129 від 19.09.2017 р., № 1052130 від 20.10.2017 р., № 1052131 від 17.11.2017 р.; 18943,66 грн. пені за прострочення оплати вказаних вище рахунків за період із 01.03.2017 р. по 26.01.2018 р.; 367,48 грн. 3% річних за період із 01.03.2017 р. по 26.01.2018 р. за прострочення оплати вказаних вище рахунків; 1225,75 грн. інфляційних витрат, нарахованих за період із березня по грудень 2017 р. за прострочення оплати вказаних вище рахунків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2018 р., на підставі ст. 46 ГПК України, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду; згідно з клопотанням відповідача, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжений строк підготовчого провадження до 19.03.2018 р.; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, згідно з клопотанням сторін, підготовче засідання відкладено на 26.02.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 р. у справі № 908/2571/17 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі № 908/2571/17, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, зупинено до отримання результатів судової економічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2018 р., у зв’язку з надходженням клопотання судового експерта, провадження у справі № 908/2571/17 поновлено з 27.04.2018 р., підготовче засідання призначено на 27.04.2018 р.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2018 р. задоволено клопотання судового експерта Дніпропетровського НДІСЕ про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, погоджено проведення судової експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів, провадження у справі зупинено до отримання результатів судової економічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

02.10.2018 р. матеріали справи № 908/2571/17 разом із висновком експерта № 1608/1609-18 від 12.09.2018 р. повернулись до суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 12.10.2018 р. поновлено провадження у справі № 908/2571/17 з 12.10.2018 р., підготовче засідання призначено на 22.10.2018 р.

Ухвалою суду від 22.10.2018 р. підготовче провадження закрите, справа № 908/2571/17 призначена до розгляду по суті у судовому засіданні 20.11.2018 р.

У судовому засіданні 20.11.2018 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

У судове засідання 20.11.2018 р. з’явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю. Позов обґрунтований ст. 625 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», умовами договору № 224 від 01.06.2011 р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідач у письмовому відзиві (а.с. 54-58 т. 1, а.с. 56-57 т. 5) проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ТОВ «Почерк» є підприємством харчової промисловості та у своїй діяльності використовує воду для виготовлення льоду. Вода, яка використовується на виготовлення льоду, та який використовується у складі продукції, у подальшому не може потрапити до каналізації, оскільки згідно з технологічною операцією технологічного процесу спрямовується зі складу збереження льоду на рибопромислове судно, де лід охолоджує рибу, тане та насосом викачується у море, а не у каналізацію. Згідно ТУ № 2969 від 05.02.2003 р. дозволяється отримувати води до 15 м.куб. та надати стоки до 14 м.куб., що не становить 100%. При складанні рахунків у період із січня по листопад 2017 р. позивач не взяв до уваги приписи п. 5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та розрахунки ТОВ «Почерк», в яких зазначено, який саме об’єм води потрапив до складу продукції та який саме об’єм води, як наслідок, не може потрапити до централізованих мереж водовідведення. Такі розрахунки були складені належним чином у порядку та на вимогу чинного законодавства та направлені позивачу. Згідно з вимогами санітарно-ветеринарних норм для ТОВ «Почерк», 50% води використовується на виготовлення льоду (саме про це вказано у розрахунках скидів до каналізації). Правомірність врахування даних розрахунків при складенні рахунків позивачем встановлено у рішенні господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 р. по справі № 908/3974/14. Отже, позивач неправомірно нараховував 100% стоків від обсягу спожитої води. Таким чином, рахунки, які покладені у підставу позову, здійснені без урахування актів та розрахунків відповідача. Крім того, відповідачем здійснено передоплату на рахунок позивача. За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Почерк», починаючи з 09.04.2012 р. по 17.11.2017 р. сальдо на користь відповідача складає 25588,56 грн. Тобто, маючи передоплату, вимагати здійснити додаткові платежі (гроші) не передбачено ані чинним законодавством, ані умовами договору № 224.

У письмовій відповіді на відзив (а.с. 1-2 т. 3) позивач зазначив, що сторони визначили спосіб перевірки кількості води, витраченої відповідачем на виготовлення льоду – на підставі встановленого водолічильника на беззворотнім водокористуванні. У порушення п. 3.6 договору відповідач не встановив водолічильник перед тим приміщенням, в якому він витрачає воду на виготовлення льоду, а тому у позивача немає можливості перевірити, яка саме кількість води витрачена відповідачем на виготовлення льоду. На підтвердження кількості витраченої на виготовлення льоду води відповідач надає лише односторонні розрахунки витрат води та первинні бухгалтерські документи ТОВ «Почерк». Такі розрахунки, без встановлення передбаченого договором водоміру, є неналежними доказами, а тому не повинні прийматися до уваги. Висновки судів у справах № 908/3974/14 та № 908/368/15-г не мають преюдиційного значення для даної справи, оскільки спір у тих справах стосувався інших періодів. У спірний період позивачем знімалися показання водоміру відповідача (зі складанням відповідного акту), та робилися нарахування плати за послуги шляхом направлення поштою рахунків. Усі рахунки відповідач отримав. Ні умовами договору, ні нормами законодавства не передбачене обов’язкове підписання відповідачем рахунків та узгодження ним даних у рахунках.

Позивачем подані до суду письмові пояснення, з урахуванням висновку експерта № 1608/1609-18. Зазначено, що згідно додатку № 1 до висновку експерта № 1608/1609-18 позивачем протягом червня 2011 р. – серпня 2014 р. надано ТОВ «Почерк» послуги на загальну суму 380999,69 грн.; ТОВ «Почерк» перераховано позивачу на послуги у період з червня 2011 р. по серпень 2014 р. включно 346124,9 грн. Таким чином, переплата у відповідача відсутня, а навпаки, є борг. Останній платіж відповідачем здійснений 17.03.2016 р., тобто до виникнення спірного періоду. Таким чином, у зв’язку з тим, що ТОВ «Почерк» не доведено наявності у нього переплати за період з червня 2011 р. по серпень 2014 р., з 24.12.2014 р. відповідач здійснює оплату послуг відповідно до здійснених ним розрахунків, а після 17.03.2016 р. ним взагалі не оплачено послуги водопостачання та водовідведення, вважає, що є підстави для стягнення з ТОВ «Почерк» суми боргу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 р. між Комунальним підприємством “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Почерк” (абонент, відповідач) укладений договір № 224 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

За умовами договору виконавець бере на себе зобов’язання забезпечувати об’єкти абонента питною водою, яка відповідає державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10) або дозволу Держспоживстандарту України, виданого на підставі висновку Міністерства охорони здоров’я України на відхилення від стандарту, згідно з Графіком водопостачання в об’ємі встановленого ліміту та в межах встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах. У випадках, визначених законодавством, виконавець надає вказані послуги із дотриманням тимчасових норм споживання, а також режиму надання, які затверджені уповноваженими органами (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, абонент бере на себе зобов’язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, виконувати усі приписи виконавця, направлені на поліпшення якості обліку наданих послуг, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.

Споживання питної води із міської централізованої мережі і скидання стічних вод в міську централізовану мережу допускається лише на основі договору між виконавцем та абонентом (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 7.1 договору № 224, цей договір укладений на строк до 31 грудня 2012 р. Він вступає в силу після його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 р. у справі № 908/3267/17, яке залишено без змін у цій частині постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2017 р. у справі № 908/3267/17, змінено з 24.11.2016 р. договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 224 від 01.06.2011 р., укладений між Комунальним підприємством “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 37622628) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Почерк” (код ЄДРПОУ 22138510), пункт 7.1 цього договору викладений у такій редакції: “7.1. Цей договір укладений на строк до 31 грудня 2012 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Договір може бути розірваний достроково у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови абонента від користування послугами виконавця; переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до іншої особи; невиконання умов договору сторонами договору”.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.09.2017 р. у справі № 908/820/17, яке набрало законної сили 17.10.2017 р., встановлено, що договір № 224 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 01.06.2011 р. є продовженим на 2017 рік.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.

Зобов'язання, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічний припис викладений у ст. 173 Господарського кодексу України, якою визначено поняття господарського зобов’язання.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Спір між сторонами виник з приводу наявності заборгованості за договором № 224 від 01.06.2011 р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення. При цьому, відповідач заперечує здійснення позивачем нарахування плати за водовідведення (стоків) за об’єми, які визначені у розмірі 100% від поставленої води.

Відповідно до п.п. 2.10, 2.11 договору, знімання показань водолічильників представником виконавця здійснюється 16 числа кожного місяця, про що складається акт у присутності представника абонента, який повинен сприяти представникові виконавця у цьому, а також в забезпеченні безперечного проведення робіт, а також підписати акт. У разі відсутності представника абонента при складанні акту, виконавець складає акт з будь-яким робітником абонента, зазначаючи у акті його прізвище та посаду. У цьому разі цей акт є дійсним. У разі відмови або відсутності представника абонента підписати акт, він підписується виконавцем у присутності не менш як двох осіб і робиться напис «Відмова від підпису». Оформлений таким чином акт є дійсним і тому є підставою для проведення взаєморозрахунків. Абонент має право оскаржити цей акт в адміністрацію виконавця або до суду у встановленому законодавством України порядку.

За умовами п. 2.15.4 виконавець зобов’язався не менше одного разу на місяць проводити нарахування абоненту за користування питною водою й послуги по прийому стоків у міську каналізацію. Абонент, відповідно до п. 2.17.3 зобов’язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання.

Згідно п. 3.1 договору, надання послуги централізованого водовідведення здійснюється виконавцем шляхом прийому від абонента стічних вод по його каналізаційних мережах в каналізаційні мережі виконавця через окремі випуски, з обов’язковим улаштуванням контрольних колодязів за межами свого підприємства.

У останньому абзаці п. 3.4 вказано, що кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих та власних джерел, згідно з показаннями водолічильників, а у разі відсутності останніх – за діючими нормами водоспоживання, або одним із методів, вказаних у п. 3.8 цього договору.

У пункті 3.6 договору сторони встановили, що на підставі витрати води на технологічні потреби (кількість стічних вод, відведених абонентом, приймається рівними кількості витраченої води - для населення та соцкультбуту - 100 %. Для підприємств згідно розрахунків з урахуванням встановлених водолічильників на беззворотнім водокористуванні).

Згідно п. 4.4, об’єми поданої води та об’єми прийнятих стоків щомісяця встановлюються підписаним сторонами договору актом. Порядок визначення об’ємів наданих послуг визначається цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Бердянська. Акт підписується уповноваженими особами виконавця та абонента. У разі відсутності уповноваженої особи абонента при складанні акту, виконавець складає акт у присутності будь-яких двох осіб, зазначаючи в акті «Відмова від підпису». Оформлений таким чином акт є дійсним і обов’язковим до взаєморозрахунків.

Згідно п.п. 4.5, 4.6 договору на підставі акту абоненту виставляється рахунок за надані йому послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі абонента за місцезнаходженням виконавця в період з 01 по 03 число місяця, наступного за звітним. Абонент протягом 10 календарних днів з початку звітного періоду сплачує виконавцю суму у розмірі 50% від фактично отриманих у попередньому місяці послуг. Остаточний рахунок за отримані послуги абонент здійснює протягом 5 банківських днів із моменту отримання рахунку.

Як слідує з матеріалів справи, позивач поштою направив відповідачу рахунки за спожиту воду та прийняті стоки та акти надання послуг: № 1052121 від 31.01.2017 р. на суму 4058,40 грн. (за січень 2017 р., обсяг води – 152,000 м3, обсяг стоків – 152,000 м3), отримані відповідачем 21.02.2017 р.; № 1052122 від 28.02.2017 р. на суму 774,30 грн. (за лютий 2017 р., обсяг води – 29,000 м3, обсяг стоків – 29,000 м3), отримані відповідачем 10.03.2017 р.; № 1052123 від 17.03.2017 р. на суму 2216,10 грн. (за березень 2017 р., обсяг води – 83,000 м3, обсяг стоків – 83,000 м3), отримані відповідачем 28.03.2017 р.; № 1052124 від 14.04.2017 р. на суму 2266,92 грн. (за квітень 2017 р., обсяг води – 73,000 м3, обсяг стоків – 73,000 м3), отримані відповідачем 27.04.2017 р.; № 1052125 від 16.05.2017 р. на суму 3497,70 грн. (за травень 2017 р., обсяг води – 131,000 м3, обсяг стоків – 131,000 м3), отримані відповідачем 25.05.2017 р.; № 1052126 від 27.06.2017 р. на суму 720,90 грн. (за червень 2017 р., обсяг води – 27,000 м3, обсяг стоків – 27,000 м3), отримані відповідачем 18.07.2017 р.; № 1052127 від 25.07.2017 р. на суму 1201,50 грн. (за липень 2017 р., обсяг води – 45,000 м3, обсяг стоків – 45,000 м3), отримані відповідачем 15.08.2017 р.; № 1052128 від 18.08.2017 р. на суму 801,00 грн. (за серпень 2017 р., обсяг води – 30,000 м3, обсяг стоків – 30,000 м3), отримані відповідачем 23.08.2017 р.; № 1052129 від 19.09.2017 р. на суму 1254,90 грн. (за вересень 2017 р., обсяг води – 47,000 м3, обсяг стоків – 47,000 м3), отримані відповідачем 27.09.2017 р.; № 1052130 від 20.10.2017 р. на суму 3097,20 грн. (за жовтень 2017 р., обсяг води – 116,000 м3, обсяг стоків – 116,000 м3), направлені 08.12.2017 р.; № 1052131 від 17.11.2017 р. на суму 2563,20 грн. (за листопад 2017 р., обсяг води – 96,000 м3, обсяг стоків – 96,000 м3), направлені 08.12.2017 р.

Усього позивач виставив відповідачу до оплати суму 22453,12 грн. за водопостачання та водовідведення, яку просив стягнути на його користь.

Відповідач зазначив, що позивачем неправильно визначається обсяг скинутих стоків у каналізацію (100% одержаної води) та, відповідно, неправильно нараховується плата, оскільки ТОВ «Почерк» є підприємством харчової промисловості та у своїй діяльності використовує воду для виготовлення льоду, яка у подальшому не скидається у каналізацію.

Взаємовідносини сторін з питань водопостачання та водовідведення регулюються приписами Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за № 936/15627 (далі – Правила № 190).

Відповідно до пункту 3.14 Правил № 190, у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Відповідно п. 5.29 даних Правил, у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Пунктом 5.30 Правил № 190 визначено, що у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Для споживачів харчової промисловості, де питна вода є не тільки напівфабрикатом, а й компонентом для виготовлення продукції, обсяг стічних вод, що надходить до централізованих мереж водовідведення, обчислюється як різниця між кількістю води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, та обсягом води, яка входить до складу продукції і не потрапляє до централізованої мережі водовідведення. Споживач надає відповідні розрахунки виробнику.

При розгляді справи № 908/369/15 (рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2015 р. у справі № 908/369/15, яке згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 23.06.2015 р.) за позовом Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк”, встановлено, що пункт 3.6 договору № 224 від 01.06.2011 р. викладений у договорі некоректно, тому суд звертається до нормативних актів, якими регулюються спірні правовідносини щодо водопостачання та водовідведення (п. 5.30 Правилам користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190). Даним рішенням у справі № 908/369/15-г встановлений факт щодо обов’язку абонента здійснювати розрахунок стічних вод.

Аналогічний висновок викладений у рішенні господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 р. у справі № 908/3974/14, яке згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 02.03.2015 р., за позовом Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк”.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заперечення позивача щодо того, що висновки суду у справах №№ 908/3974/14, 908/368/15-г не мають преюдиційного значення, оскільки спір стосувався інших періодів, судом до уваги не приймається, оскільки даними судовими рішеннями встановлені обставини, які досліджувалися стосовно договору № 224 від 01.06.2011 р., що покладений у підставу позову у дійсній справі та стосовно тих самих осіб.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ «Почерк» є морське рибальство, морське рибництво (аквакультура), перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Судом встановлено, що отримана відповідачем за умовами договору № 224 питна вода використовується у процесі його господарської діяльності для виготовлення льоду з метою охолодження риби, та згодом не потрапляє до централізованої мережі водовідведення.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2018 р. визнав ту обставину, що отримана вода використовується відповідачем для виготовлення льоду, а отже не може потрапляти до мережі водовідведення у об’ємі 100% від поставленої води.

Відтак, суд приходить до висновку, що у рахунках та актах за спірний період позивачем неправильно зазначалися об’єми скинутих вод (стоків) та, відповідно, неправильно визначалася сума, заявлена до сплати за стоки. Стосовно отриманого відповідачем об’єму води у спірний період відповідач при розгляді дійсної справи заперечень не висловив, представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2018 р. підтвердив, що об’єм поставленої води визначався за показами водолічильника.

Згідно письмових пояснень сторін (а.с. 69-75, а.с. 79-80 т. 5) обсяг послуг водопостачання за спірний період - 829 куб.м на суму 12862,78 грн.

При цьому представник відповідача заявив, що у нього відсутня будь-яка заборгованість (за поставлену воду та стоки) у зв’язку з наявною переплатою у сумі 25588,56 грн. станом на 17.11.2017 р. У письмовому поясненні (а.с. 79-80 т. 5) зазначив, що за період: 16.01.2017 р. – 16.11.2017 р. було скинуто стоків – 405,5 куб.м на суму 4533,34 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 р. у справі № 908/2571/17, згідно з письмовим клопотанням відповідача, оскільки для з’ясування обставин, що мають значення для справи (встановлення наявності переплати за договором) необхідні спеціальні знання, було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи були поставлені питання: 1) Який документально підтверджений об’єм водопостачання здійснений позивачем відповідачу у період із 01.06.2011 р. по листопад 2017 р. та на яку суму, із розбивкою щомісячно? 2) Які об’єми скинутих стічних вод відповідача у каналізацію позивача за період із 01.06.2011 р. по листопад 2017 р., з урахуванням здійснених ТОВ “Почерк” розрахунків (використання води для виготовлення льоду), підтверджено документально та на яку суму, із розбивкою щомісячно? 3) Яка документально підтверджена сума коштів перерахована відповідачем позивачу за договором № 224 від 01.06.2011 р. у період із червня 2011 р. (із дати укладення договору) по дату останнього платежу? 4) Яка документально підтверджена сума коштів перерахована відповідачем позивачу за договором № 224 від 01.06.2011 р. на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг у період із червня 2011 р. по серпень 2014 р. включно? 5) Яка загальна сума сплачених коштів ТОВ “Почерк” на користь КП “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради за водопостачання та водовідведення за період із 01.06.2011 р. по дату останнього платежу? 6) Яка різниця між сплаченою ТОВ “Почерк” сумою коштів на розрахунковий рахунок КП “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради та сумою наданих КП “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради ТОВ “Почерк” послуг за період із 01.06.2011 р. по 17.11.2017 р.?

02.10.2018 р. до суду надійшов висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової економічної експертизи № 1608/1609-18.

Згідно висновку судового експерта: 1) По першому питанню загальна сума послуг водопостачання та стоків за період з 01.06.2011 р. по 16.11.2017 р., з урахуванням ПДВ складає 495749,42 грн. (вода на суму 240053,36 грн. без ПДВ в об’ємі 26400,649 куб.м; стоки на суму 173071,28 грн. без ПДВ в об’ємі 26043,149 куб.м).

2) По другому питанню: за результатами дослідження наданих документів ТОВ «Почерк», з урахуванням розрахунків скидів за період з 01.06.2011р. по 16.11.2017 р., документально відображено об’єм скинутих стічних вод ТОВ «Почерк» у каналізацію КП «Бердянськводоканал» БМР в об’ємі 11997,5 куб.м на загальну суму 96129,53 грн. з ПДВ, у тому числі з 16.01.2017 р. по 16.11.2017 р. в об’ємі 405,5 куб.м на суму 4533,64 грн. При цьому, відповідно до розрахунків скидів за період з 01.06.2016 р. по 16.11.2017 р. документально відображено: об’єм переданої води на виготовлення льоду на виробництво в об’ємі 12834,52 куб.м; скинуто в каналізацію залишку води в об’ємі 12000,79 куб.м, розбіжність склала 833,73 куб.м.

3) По третьому питанню: документально підтверджується сума коштів перерахована відповідачем позивачу за договором № 224 від 01.06.2011 р. у період із червня 2011 р. (із дати укладання договору) по 2016 р. у розмірі 406689,33 грн. З урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог сума оплати складає в розмірі 418467,33 грн. (407689,33 грн. + 10778,00 грн.) за період із 01.06.2011 р. по 2017 р.

4) По четвертому питанню: документально підтверджується сума коштів перерахована відповідачем позивачу за договором № 224 від 01.06.2011 р. за послуги у період із червня 2011 р. по серпень 2014 р. включно у розмірі 346124,90 грн. Документально встановити суму коштів, перерахованих відповідачем позивачу за договором № 224 від 01.06.2011 р. на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг у період із червня 2011 р. по серпень 2014 р. включно не надається за можливе з таких причин: - відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні, зазначено № рахунку. Крім того, відповідач проводив оплату частково, відповідно до суми, зазначеної в рахунку виконавця послуг; - виписані зі сторони ТОВ «Почерк» акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) не містять підпису та печатки зі сторони виконавця; - зі сторони виконавця не в повному обсязі надані на дослідження акти надання послуг за 2011 рік. Крім того, аналітичні дані по оплаті в розрізі рахунків (актів надання послуг) виконавцем на дослідження не надані.

5) По п’ятому питанню: загальна сума сплачених коштів ТОВ «Почерк» на користь позивача за водопостачання та водовідведення за період із 01.06.2011 р. по 2016 рік у розмірі 407689,33 грн. З урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог сума оплати складає в розмірі 418467,33 грн. за період із 01.06.2011 р. по 2017 р. За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Почерк» документально підтверджується оплата на суму 418967,37 грн., розбіжність з даними дослідження склала 500,00 грн.

6) По шостому питанню: за результатами дослідження в об’ємі наданих документів не надається за можливе документально встановити різницю між сплаченою ТОВ «Почерк» сумою коштів на розрахунковий рахунок на користь КП «Бердянськводоканал» БМР та сумою наданих КП «Бердянськводоканал» БМР ТОВ «Почерк» послуг за період із 01.06.2011 р. по 17.11.2017 р., оскільки: надані сторонами акти надання послуг (акти здачі-прийняття виконаних робіт) неузгоджені сторонами; КП «Бердянськводоканал» БМР не надані облікові дані, які документально відображають господарські операції по наданню послуг та оплаті з зазначенням періоду та у розрізі кожного документа. Не у повному обсязі надані акти надання послуг, відсутні первинні документи, які підтверджують надходження оплати від замовника послуг. За результатами дослідження, в об’ємі наданих документів ТОВ «Почерк» відображені наступні господарські операції по послугам (вода, стоки) за період з 01.06.2011 р. по 16.11.2017 р.: по ТОВ «Почерк» за період з 01.06.2011 р. по 16.11.2017 р. на загальну суму 371207,34 грн. (у т.ч. ПДВ), у т.ч.: об’єм прийнятої питної води в розмірі 24829 куб.м на загальну суму 275077,81 грн. (у т.ч. ПДВ), об’єм скинутих стічних вод у каналізацію КП «Бердянськводоканал» БМР у розмірі 11997,5 куб.м на загальну суму 96129,53 грн. (у т.ч. ПДВ 82624,78 грн.). Документально підтверджується сума коштів, перерахована відповідачем позивачу за договором № 224 від 01.06.2011 р. у період із червня 2011 р. (із дати укладання договору) по 2016 рік у розмірі 407689,33 грн. З урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог сума оплати складає у розмірі 418467,33 грн. (407689,33 грн. + 10778,00 грн.) за період з 01.06.2011 р. по 2017 р. різниця між сумою наданих послуг та сплаченою сумою складає (-) 47259,99 грн. (371207,34 грн. – 418467,33 грн.), що підтверджується даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», за яким дебіторська заборгованість каналізацію КП «Бердянськводоканал» БМР перед ТОВ «Почерк» складає 47414,04 грн. За результатами дослідження, в об’ємі наданих документів по КП «Бердянськводоканал» БМР відображені наступні господарські операції по послугам за період з 01.06.2011 р. по 16.11.2017 р.: по ТОВ «Почерк» за період з 23.06.2011 р. по 17.11.2017 р. на загальну суму 495749,42 грн. (413124,64 грн. + ПДВ 82624,78 грн.): об’єм наданої послуги (питної води) в розмірі 26400,649 куб.м на загальну суму 240053,36 грн. без ПДВ, об’єм наданої послуги (стоки) у розмірі 26043,149 куб.м на загальну суму 173071,28 грн. без ПДВ.

За приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 р. у справі № 908/2664/15 за позовом ТОВ «Почерк» до КП «Бердянськводоканал» БМР, яке згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 18.07.2017 р., встановлено, що акти за договором № 224 від 01.06.2011 р. про знімання показників водолічильників та визначення фактичного скиду у каналізацію за 2012-2013 року і акти за січень-серпень 2014 року є підписаними Товариством з обмеженою відповідальністю “Почерк” та сплаченими без заперечень. Також, акти за вказаний період є підписаними і зі сторони КП «Бердянськводоканал» БМР.

Судовим рішенням у справі № 908/2664/15 було встановлено, що для визначення об’єму стічних вод, ТОВ «Почерк» були складені розрахунки скидів. Проте, такі розрахунки за 2012-2013 року і за січень-серпень 2014 року були складені ТОВ “Почерк” одноособово, без участі представників відповідача, та направлені відповідачеві лише 25.03.2015 р. ТОВ «Почерк» не було належним чином доведено, що впродовж 2012-2013 років і у січні-серпні 2014 року КП «Бердянськводоканал» БМР нараховано ТОВ «Почерк» завищені обсяги водовідведення, адже акти про знімання показників водолічильників та визначення фактичного скиду у каналізацію за зазначений період підписано ТОВ “Почерк” без зауважень. Розрахунки скидів за 2012-2013 року і за січень-серпень 2014 року були складені ТОВ «Почерк» та направлені для врахування КП «Бердянськводоканал» БМР несвоєчасно, тобто не кожного розрахункового місяця, як це вбачається з положень чинних нормативно-правових актів, а лише 25.03.2015 р.

Вказані обставини, при розгляді дійсної справи, суд вважає встановленими відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відповідач при розгляді дійсної справи заявив, що ним помилково підписувалися без заперечень акти з моменту укладення договору по серпень 2014 року включно, без урахування власних розрахунків скидів води у каналізацію.

Суд відхиляє дане заперечення відповідача, виходячи з встановлених судовим рішенням у справі № 908/2664/15 обставин.

Відповідач також посилається на висновок судової економічної експертизи № 4432/4433-15 від 29.02.2016 р., яка проводилась у рамках судової справи № 908/2664/15, яким, як зазначив відповідач, встановлено різницю між розміром сплачених грошових коштів ТОВ «Почерк» та вартістю надання КП «Бердянськводоканал» БМР послуг у період із 09.04.2012 р. по 16.03.2015 р. – 57050,68 грн. на користь ТОВ «Почерк».

Разом з тим, як вбачається з судового рішення у справі № 908/2664/15, за наданими до матеріалів справи документами неможливо встановити та документально підтвердити розмір надлишково сплачених ТОВ «Почерк» КП «Бердянськводоканал» БМР коштів за послуги з водовідведення, оскільки за висновком експерта № 4432/4433-15 від 29.02.2016 р. встановлено не суму таких коштів, а різницю між розміром сплачених грошових коштів ТОВ “Почерк”, та вартістю надання КП “Бердянськводоканал” БМР послуг як з водопостачання, так і з водовідведення.

Таким чином, при розгляді дійсної справи, з урахуванням судових рішень, про які зазначено вище, суд позбавлений можливості встановити наявність чи-то відсутність переплати збоку відповідача за договором № 224 від 01.06.2011 р.

Як зазначено судом вище, обов'язок здійснення розрахунку стічних вод у даному випадку покладений саме на абонента, тобто відповідача у дійсній справі.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 155-187 т. 2), що відповідач листами, починаючи з 16.01.2017 р. (за спірний період) вручав позивачу акти про знімання показників водолічильників та визначення фактичного скиду у каналізацію, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) надання питної води, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) прийняття стічних вод, розрахунки.

Дані акти не узгоджувалися позивачем. Позивач при розгляді дійсної справи заявив, що він не може погодитися з визначеним відповідачем об’ємом стоків, оскільки не має можливості перевірити таку кількість через відсутність відповідного водолічильника. У судовому засіданні 20.11.2018 р. представник позивача усно визнав ту обставину, що відповідачем у каналізацію може скидатися не 100% від обсягу отриманої води, оскільки частина води використовується на лід, разом із тим з даними, зазначеними в актах, що надавалися відповідачем та знаходяться у матеріалах справи, не погодився.

При цьому, відповідно до п. 5.31 Правил № 190 виробник має право шляхом обстеження на місці перевіряти подані споживачем дані про кількість та якість стічних вод, що скидаються до централізованих мереж водовідведення, відповідно до умов договору.

Матеріали справи не містять доказів здійснення перевірки позивачем поданих відповідачем даних про кількість стоків у спірний період.

Вищенаведеним спростовуються доводи позивача щодо невизнання складених абонентом (ТОВ “Почерк”) актів про об’єм стоків та розрахунків використаної води на технологічні потреби (додані до матеріалів справи відповідачем). Позивач не оспорив отримання за спірний період відповідних документів від ТОВ “Почерк”.

Відповідно до ст. 14 Господарськогопроцесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що акти стосовно об’ємів поданої води та стоків за спірний період (а.с. 144-252 т. 4) сторонами не узгоджені, на кожному акті містяться заперечення відповідача, зазначено, що акт не відповідає вимогам договору № 224, не узгоджується.

Разом із тим, згідно п. 4.4 договору, об’єми поданої води та об’єми прийнятих стоків щомісяця встановлюються підписаним сторонами договору актом. Та саме у відповідності до такого акту виставляється рахунок за надані послуги, який є підставою для оплати (п. 4.5 договору).

Оцінивши у сукупності письмові докази, наявні у матеріалах справи, пояснення представників сторін та встановлені обставини, суд вважає, що позивачем відповідно до приписів ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України не доведено в установленому законом порядку суму заборгованості. Суд вважає здійснений позивачем розрахунок боргу таким, що ґрунтується на рахунках, які визначені підставою для розрахунків за договором (п.п. 4.5, 4.6 договору) та актах наданих послуг, що не відповідають дійсності та умовам договору.

Оскільки у задоволенні вимог про стягнення 22453,12 грн. основного боргу (з якого розраховано інші заявлені до стягнення суми) відмовлено судом внаслідок їх недоведеності, судом відмовляється у задоволенні вимог про стягнення 18943,66 грн. пені, 367,48 грн. 3% річних, 1225,75 грн. втрат від інфляції.

У задоволенні позову судом відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, пов’язані з проведенням експертизи.

Згідно з матеріалами справи (а.с. 15 т. 6), відповідачем було здійснено оплату 13728,00 грн. за проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2018 р. у справі № 908/2571/17.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати по сплаті 1600,00 грн. судового збору та 13728,00 грн. за проведення судової економічної експертизи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк” відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Стягнути з Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 97, код ЄДРПОУ 37622628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк” (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-а, код ЄДРПОУ 22138510) 13728 (тринадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат за сплату судової експертизи.

Повне рішення складено та підписано 23.11.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко