Рішення № 78047094, 22.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3982/18За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у сумі 901 539,72 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №Ц/3-04/100-18 від 14 лютого 2018 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№46364 від 25.10.2018) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр" штрафні санкції у сумі 901 539,72 грн. за невиконання зобов'язань за договором поставки від 12.06.2017 №ЦВЗ-03-02517-01. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати пов'язані із розглядом справи у розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки № ЦВЗ-03-02517-01 в частині взятих на себе зобов'язань із відвантаження продукції за рознарядкою позивача.

25 жовтня 2018 року до господарського суду надійшли додаткові пояснення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" мотивовані тим, що ТОВ "ВБК Центр" неналежно виконало свої зобов'язання за договором, чим і порушило вимоги пунктів 1.1 та 5.2 договору.

25 жовтня 2018 року до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "ВБК Центр" про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що товариством з 10.10.2018 було розірвано договір про надання юридичних послуг з адвокатом ОСОБА_2 та документи були повернені адвокатом 15.10.2018.

Також, відповідач зазначає, що для надання відзиву по справі та необхідних доказів, підготовки своєї правової позиції ТОВ "ВБК Центр" потрібен додатковий час, просить перенести судове засідання на іншу дату.

05.11.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр" надійшла зустрічна позовна заява відповідно до якої просить прийняти зустрічну позовну заяву для розгляду разом з первісною позовною заявою та стягнути з Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафні санкції у розмірі 4 918,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018 повернуто зустрічну позовну заяву, оскільки її подано з порушенням вимог частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що йому потрібен час для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 05.11.2018.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою суду від 05.11.2018 суд призначив справу до судового розгляду по суті, а відтак подання зустрічного позову на даній стадії судового процесу є неможливим. Суд звертає увагу, що зустрічну позовну заяву було повернуто у зв'язку із пропуском строку для подання зустрічного позову, а відтак є незрозумілим яким чином відповідач прагне усувати вказані в ухвалі недоліки.

Крім того, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, та у зв'язку із призначенням справи до судового розгляду по суті, суд обмежений 30-ти денним терміном розгляду даної справи. Разом з цим, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній доказами та відповідач мав достатньо часу для подання своїх заперечень.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2018, 26.09.2018, 17.10.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2018 відкрито провадження у справі №904/3982/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.09.2018. З 26.09.2018 підготовче засідання відкладено на 17.10.2018, з 17.10.2018 на 25.10.2018, з 25.10.2018 на 05.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2018.

У судовому засіданні 22.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2017 року між Філією "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр" (постачальник) укладено договір поставки №ЦЗВ-03-02517-01, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно з п. 1.2 договору найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (Запасні частини до пасажирських вагонів).

Виробник продукції: ТОВ "ВБК Центр", м. Дніпро, Україна – п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній та конструкторській документації, зазначеній в Специфікації №1 до даного договору. Підтвердженням якості продукції з постачальника є наступні документи: паспорт; копія сертифікату відповідності на бланку Державної системи сертифікації УкрСепро за № UA1.182.0004607-17.

Загальна сума даного договору на момент його підписання складає – 3 228 858,80 грн., крім того ПДВ 20% - 645 773,76 грн., що разом становить – 3 874 642,56 грн. (п.4.3 договору).

У відповідності з п.5.1 договору постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010р.).

Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена постачальником.

Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направленням сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (Е-mail). Після отримання рознарядки по електронній пошті (Е-mail) постачальник повинен протягом доби направити замовнику лист на електронну пошту (Е-mail) замовника, що підтверджує отримання рознарядки, та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначені терміни.

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника.

Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі) якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.

За необхідності, рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов’язково повідомляється постачальнику (п.5.2 договору).

Згідно з п.5.3 договору датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.

Після готовності продукції до відвантаження, постачальник направляє замовнику факсом наступні документи: рахунок-фактуру; документи, що підтверджують якість продукції, зазначені у п.2.2 даного договору (п.5.4 договору).

Відповідно до п.5.5 договору приймання продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, здійснюється при наявності документів, зазначених в п.2.2. даного договору.

Оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2. та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України (п.6.1 договору).

Після приймання продукції вантажоодержувачем – кінцевим одержувачем, замовнику надаються наступні документи: рахунок – фактура; копія товарно-транспортної накладної або накладної (залізничної); акт прийому-передачі в чотирьох екземплярах, підписаний представником постачальника, вантажоодержувача – кінцевого одержувача та затверджується керівництвом служби вантажоодержувача, який замовник і зобов'язується підписати та повернути постачальнику після підтвердження поставки продукції; податкова накладна, оформлена та зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства України; копії документів, що підтверджують якість продукції, зазначених у п.2.2 договору; копії пакувальних аркушів (при наявності).

Відвантажувальні і платіжні документи повинні надаватись замовнику протягом 5 днів з моменту відвантаження продукції, але не пізніше другого числа місяця, наступного за місяцем в якому проводилось відвантаження продукції.

Постачальник відшкодовує замовнику всі збитки, понесені останнім у зв'язку з несвоєчасним представленням вищеназваних документів, або з приводу їх неправильного оформлення (п.7.1 договору).

Згідно з п.10.1 договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п.5.2 даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2018 проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов'язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання (п.13.7 договору в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2017).

Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору на суму 3 874 642,56 грн. та Специфікацію №2 на суму 26 201 607, 30 грн.

29.12.2017 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору поставки ЦЗВ-03-02517-01 від 16.06.2017, згідно з п.1 якої сторони вирішили включити специфікацію №2 до договору поставки №ЦЗВ-03-02517 від 16.06.2017 на суму 645 383,8075 грн., крім того ПДВ 20% - 129 076,76 грн., що разом становить 774 460,56 грн.

У п.2 додаткової угоди сторонами обумовлено пункт 4.3 договору поставки ЦЗВ-03-02517-01 від 16.06.2017 викласти в наступній редакції: загальна сума договору складає: 3 874 252,60 грн. крім того ПДВ 20% - 774 850,52 грн., що разом становить 4 649 103,12 грн.

31.08.2017 позивачем направлено відповідачеві рознарядку №ЦЗВ-20/3535 від 30.08.2017, згідно з якою повідомляв про готовність прийняти запасні частини до пасажирських вагонів (в обсязі КВР) на загальну суму 701 928,00 грн. (перелік продукції зазначений у рознарядці) (а.с.32, т.1).

11.10.2017 направлено рознарядку від 10.10.2017 про готовність прийняти запасні частини до пасажирських вагонів (в обсязі КВР) на загальну суму 1 169 880,00 грн. (перелік продукції зазначений у рознарядці) (а.с.39, т.1).

03.01.2018 направлено рознарядку від 30.12.2017 про готовність прийняти запасні частини до пасажирських вагонів (в обсязі КВР) на загальну суму 1 534 882,56 грн. (перелік продукції зазначений у рознарядці), яка відкоригована листом від 30.03.2018 №ЦЗВ-20/1463 на суму 889 108,80 грн. (а.с.46, т.1).

21.02.2018 направлено рознарядку від 29.01.2018 про готовність прийняти запасні частини до пасажирських вагонів (в обсязі КВР) на загальну суму 774 460,56 грн. (перелік продукції зазначений у рознарядці) (а.с.51, т.1).

03.04.2018 направлено рознарядку від 30.03.2018 про готовність прийняти запасні частини до пасажирських вагонів (в обсязі КВР) на загальну суму 889 108,80 грн. (перелік продукції зазначений у рознарядці) (а.с.57-59, т.1).

Позивач зазначає, що частину обумовленої Специфікаціями продукцію відповідачем не поставлено, а частину поставлено з порушенням визначених у договорі та рознарядках термінів поставки, у зв’язку з чим позивачем нараховано пеню та штраф, проти яких заперечує відповідача, що і є причиною виникнення спору.

Відносини, що склалися між сторонами за своєю правовою природою регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вказано вище, кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом терміну дії рознарядки від 30.08.2017 №ЦЗВ-20/3535 (з 30.08.2017 по 28.09.2017 включно (30 днів)) постачальником відвантажено продукцію на суму 477 311,04 грн., що підтверджується актами приймання-передачі продукції від 04.09.2017 №13 на суму 56 154,24 грн.; від 05.09.2017 № 25 на суму 224 616,96 грн.; від 20.09.2017 №51 на суму 56 154,24 грн.; від 25.09.2017 №47 на суму 84 231,36 грн.; від 25.09.2018 №46 на суму 56 154,24 грн.

За вказаною рознарядкою з порушенням термінів поставки 02.10.2017 відвантажено продукцію на суму 105 289,20 грн. (а.с.79, т.1), що підтверджується актом приймання-передачі продукції від 02.10.2017 №52, а продукцію на суму 119 327,79 грн. за цією рознарядкою не поставлено взагалі (зворотного відповідачем не доведено).

Протягом терміну дії рознарядки від 10.10.2017 №ЦЗВ-20/4268 (з 10.10.2017 по 08.11.2017 включно (30 днів) постачальником продукцію поставлено з порушенням терміну дії поставки, що вбачається з актів приймання передачі продукції№104 від 16.11.2017 на суму 65 513,28 грн.; №20 від 01.12.2017 на суму 196 539,84 грн., №13 від 11.12.2017 на суму 56 154,24 грн., №22 від 28.12.2017 на суму 84 231,36 грн. (а.с.80-83, т.1). Продукцію на суму 767 441,28 грн. за цією рознарядкою – не поставлено взагалі (зворотного відповідачем не доведено).

За рознарядкою від 30.12.2017 №ЦЗВ-20/6420 (термін дії з 30.12.2017 по 28.01.2018 включно (30 днів)) постачальником продукцію не відвантажено (зворотного відповідачем не доведено).

Протягом терміну дії рознарядки від 29.01.2018 №ЦЗВ-20/563 (з 29.01.2018 по 31.03.2018 включно (30 днів)) постачальником відвантажено продукцію на суму 430 515,84 грн., що підтверджується актами приймання-передачі №13 від 02.03.2018 на суму 140 385,60 грн., №9 від 06.03.2018 на суму 49 134,96 грн. (а.с. 84-85, т.1). Також, з порушенням термінів поставки за вказаною рознарядкою позивачем поставлено продукцію за актом №8 від 02.04.2018 на суму 100 609,69 грн., №7 від 02.04.2018 на суму 140 385,60 грн. (а.с.86-87, т.1). Продукцію на суму 343 944,72 грн. за цією рознарядкою відповідачем не поставлено (зворотного відповідачем не доведено).

25.07.2018 позивач звертався до відповідача із претензією №ЦЗВ-20/2795 у якій зазначає про порушення відповідачем строків поставки продукції та просив сплатити штрафні санкції за порушення термін постачання продукції у сумі 873 705,94 грн. (а.с.62-66, т.1).

Доказів здійснення поставки продукції у визначені договором та рознарядками строк відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, суд доходить висновку про допущення відповідачем прострочення обумовлених договором строків відвантаження продукції.

У зв’язку із порушенням строків поставки продукції, позивач нарахував пеню у розмірі 436 161,68 грн. за загальний період з 29.09.2017 по 30.09.2018 (з урахуванням часткових поставок) та штраф за прострочку понад 15 календарних днів у розмірі 465 378,04 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.10.1 договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п.5.2 даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Так, позивач просить стягнути пеню у розмірі 436 161,68 грн. за загальний період з 29.09.2017 по 30.09.2018. При цьому позивач, відраховуючи 30-ти денний строк для поставки товару враховує день, яким датована рознарядку, посилаючись на п. 5.2 договору.

Однак, у відповідності до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відтак, 30-ти денний строк поставки товару, слід рахувати з наступного дня, після дати письмової рознарядки.

Таким чином, прострочка виконання зобов'язання, виникає на 31 день після дати письмової рознарядки.

Таким чином, прострочка виконання зобов'язання за рознарядкою від 30.08.2017 виникає з 30.09.2017, за рознарядкою від 10.10.2017 з 10.11.2017, за рознарядкою від 30.12.2017 з 30.01.2018, тобто періоди нарахування пені за цими рознарядками зменшується 1 день по кожній, за рознарядкою від 29.01.2018 з 01.03.2018 (за цією рознарядкою позивач рахує прострочку з 01.04.2018, що є його правом).

Пунктом 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Так, як вказано вище, прострочка за рознарядкою від 29.01.2018 виникає з 01.03.2018, а відтак шести місячний термін для нарахування пені закінчується 30.08.2018 (183 дні).

Таким чином, за цією рознарядкою нарахування пені слід припинити 30.08.2018.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню за загальний період з 30.09.2017 по 30.08.2018 у розмірі 422 570,01 грн.

Перевіркою правильності нарахування штрафу помилок не виявлено, нарахування штрафу є обґрунтованим, у з зв’язку з чим вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі.

За викладеного з відповідача підлягають стягнення штрафні санкції у розмірі 887 948,05грн., з яких 422 570,01 грн. – пеня та 465 378,04 грн. – штраф.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на у розмірі 13 319,22 грн.

Стосовно вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 6 000,00 грн. суд зазначає, що станом на день прийняття рішення, доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних із розглядом даної справи матеріали справи не містять.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, 25.09.2018 позивачем подано заяву про стягнення з відповідача судових витрат, відповідно до якої заявляє, що кінцевий розрахунок судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи, буде наданий протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у разі неподання доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, заява про відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом справи буде залишена судом без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр" про стягнення штрафних санкцій у сумі 901 539,72 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 41, корпус А, офіс 214, ідентифікаційний код 33806480) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) пеню у розмірі 422 570 (чотириста двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 01коп., штраф у розмірі 465 378 (чотириста шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 04 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 13 319 (тринадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 22 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.11.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва