Вирок № 78045604, 22.11.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4376/18

Провадження № 1-кп/645/610/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

прокурора - Мосейко Л.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12018220460001472 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, що має середню - спеціальну освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 28 червня 2018 року, приблизно о 04 годині, знаходився біля кафе, яке розташоване за адресою: м. Харкова, бульвар Юр'єва, 12/21. На землі неподалік від зазначеного кафе ОСОБА_2 помітив раніше невідомого ОСОБА_3, який лежав на спині обличчям до гори та спав. ОСОБА_2 підійшов до нього та виявивши те, що він знаходиться у стані сильного алкогольного сп'яніння, помітив у потерпілого в кишені штанів мобільний телефон «Lenovo А269і», на шиї у потерпілого знаходився ланцюг з підвіскою у виді хреста, виготовлені з металу білого кольору. У ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_3 а саме мобільного телефону марки «Lenovo А269і» та ланцюга з підвіскою у виді хреста. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_3 знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, та не може спостерігати за його діями, а також, що за його діями інші особи не спостерігають, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, дістав з кишені штанів ОСОБА_3 телефон марки «Lenovo А269і», вартість якого, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 2918 від 24.07.2018 року складає 327 грн. 50 коп., та зняв з шиї потерпілого ланцюг з підвіскою у виді хреста, виготовлений з металу білого кольору, який матеріальної цінності для ОСОБА_3 не представляє. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 327 грн. 50 коп..

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що дійсно 28 червня 2018 року, приблизно о 04 годині на бульварі Юр'єва у м. Харкові біля кафе побачив п'яного чоловіка, який лежав на землі, та у якого в кармані був мобільний телефон та помітив ланцюг з підвіскою, якими вирішив заволодіти. Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 не мав заробітку, він вирішив з метою збагачення викрасти речі потерпілого. Скориставшись тим, що ОСОБА_3 знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, та не міг спостерігати за його діями, а також, що за його діями інші особи не спостерігали, ОСОБА_2 дістав з кишені штанів ОСОБА_3 телефон марки «Lenovo А269і», та зняв з шиї потерпілого ланцюг з підвіскою у виді хреста, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, у тому числі потерпілий ОСОБА_3, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутності сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_2 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліках у КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» та КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносить до злочинів середньої тяжкості, особа винного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, обставину, визнану судом такою, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховуючи досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - середній, та вважають, що його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб), суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк та згідно зі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язки відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження щодо ОСОБА_2 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, запобіжний захід не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, не надходило, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, а також звільнення від відбування покарання, підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не має.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів та стягнення витрат за проведення експертиз суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 122 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373,374, 394,395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Харківського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 2918 від 24.07.2018 року у кримінальному провадженні № 12018220460001472 від 28.06.2018 року в сумі 429 грн. (код доходів 24060300, п/рахунок 31419544020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, отримувач платежі УК Слобісь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначество України, стягувач держава).

Речовий доказ - ланцюг з підвіскою у виді хреста та мобільний телефон «Lenovo А269і» імеі 862863020609655, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили, вважати повернутими останньому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Горпинич