Рішення № 78045492, 15.11.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/608/18

Провадження № 2/645/962/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого – судді Горпинич О.В.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

за участю представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення суми донарахування за використану електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АК «Харківобленерго» звернувся до суду з позовною заявою в якій, просив стягнути з відповідача на користь АК «Харківобленерго» суму донарахування за використану електричну енергію в розмірі 11436,58 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначає, що 16 лютого 2008 року між АК «Харківобленерго» та відповідачем укладено договір про користування електричною енергією. Відповідно до договору, АК «Харківобленерго» взяло на себе обов'язок постачати електроенергію відповідачу за адресою: АДРЕСА_1.

В свою чергу відповідно до п. 11 Договору та п. 42 Правила користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕн) ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

26 лютого 2014 року при перевірці електроустановки в квартирі АДРЕСА_2, в якій проживає вищевказаний абонент, представниками АК «Харківобленерго», електромонтерами Східного РВЕ установлений факт: монтажу схованої електропроводки, підключеної до електролічильника № 081416. при підключенні навантаження в вказану розетку диск електролічильника не обертався. Електроенергія споживалася, але електролічильником не враховувалась.

Представниками АК «Харківобленерго» на підставі п. 53 Правил користування електричної енергією для населення був складений акт № 202208 від 26 лютого 2014 року де зафіксовані, вищевказані порушення.

Акт був підписаний чотирма представниками АК «Харківобленерго», а також чоловіком відповідача по справі. Зауважень з боку чоловіка відповідача - ОСОБА_4 при виявленні порушення та складання акту не було.

Порушення ПКЕЕ(н), зафіксоване в акті № 202208 від 26.02.2014 року відповідає «ОСОБА_1 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562.

Відповідачу зроблено донарахування за спожиту енергію за 1096 діб на суму 17118 грн. 64 коп.

Згідно п. 9 акту, відповідач викликався на засідання комісії на 28.02.2014 року. На засіданні комісії від 28.02.2014 року відповідач був згоден з виставленим розрахунком на суму 17118,64 грн., отримала квитанції на оплату боргу та в той же день сплатила по акту суму в розмір 650,00 грн..

28.02.2014 року з відповідачем була укладена угода № 1465198 про порядок погашення боргу на суму 17118,64 грн.. Всього відповідачем погашено по акту 5682,06 грн. Залишок боргу складає 11436,58 грн.. В зв’язку з тим, що відповідач відмовляється погашати суму заборгованості, що залишилась, до суду було подано відповідний позов.

26 березня 2018 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, отримана в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.03.2018 року провадження по справі відкрито та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні пояснивши, що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_2 з 2003 року. Вказана квартира належить їй на праві власності. Проте, розетку. яку було виявлено працівниками АК «Харківобленерго» вона не встановлювала, навіть не знала, що в її квартирі є розетка, яка не підключена до лічильника, хто її встановив вона не знає. До неї раніше інші люди мешкали в цій квартирі, можливо хтось з них встановив дану розетку. Вона ніяк не могла виявити, що в неї є розетка, яка не обліковує електричну енергію.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15,16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Суди, відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 року, передбачено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить їй на праві власності в результаті приватизації, про що в судовому засіданні були надані для огляду відповідні документи, проте відповідачка не забажала долучити їх копії до матеріалів справи.

16 лютого 2008 року між позивачем АК «Харківобленерго» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір про користування електричною енергією. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе обов'язок постачати електроенергію відповідачу за адресою: АДРЕСА_3.

26 лютого 2014 року працівниками АК «Харківобленерго» за адресою: АДРЕСА_1, було проведено перевірку електроустановки та виявлено факт монтажу схованої електропроводки, підключеної до електролічильника № 081416. При підключенні навантаження в вказану розетку диск електролічильника не обертався. Електроенергія споживалася, але електролічильником не враховувалася, про що складено Акт про порушення № 202208 від 26.02.2014 року.

Згідно вказаного Акту, складеного співробітниками АК «Харківобленерго» за участю чоловіка споживача ОСОБА_4, було встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, порушила вимоги п. 48 ПКЕЕН, а саме, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України за № 1357 від 26 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 04 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 з наступними змінами та доповненнями (далі - ОСОБА_1).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо.

Відповідно до статті 26 цього ж Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Пунктом 48 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Пунктом 53 ПКЕЕН визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, акт № 202208 від 26 лютого 2014 року підписаний чотирма представниками енергопостачальника, а також чоловіком споживача ОСОБА_4, який зауважень не надав, у судовому порядку дії представників позивача ані він, ані відповідачка не оспорили.

Відповідно до вимог п. 53 Правил 28.02.2014 року було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕН.

Як вбачається з розрахунку позовної суми, збитки нанесені АК «Харківобленерго» внаслідок порушення ОСОБА_3 ПКЕЕН, складають 17118,64 гривні. На засіданні комісії від 28.02.2014 року відповідач ОСОБА_3 була згодна з виставленим розрахунком на суму 17118,64 грн., отримала квитанції на оплату боргу та в той же день сплатила по акту суму в розмір 650,00 грн..

28.02.2014 року з відповідачем була укладена угода № 1465198 про порядок погашення боргу на суму 17118,64 грн.. Згідно п. 1.2 Угоди споживач зобов’язується погашати заборгованість відповідно до наданого Енергопостачальною організацією додаткового платіжного документу суму за графіком, який встановлений в угоді. Згідно даного графіку останній платіж ОСОБА_3 повинна була сплатити 26.02.2017 року (а.с. 20). Всього відповідачем погашено по угоді 5682,06 грн., що підтверджується довідкою абонента (а.с. 72-77). Залишок боргу складає 11436,58 грн..

Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Тобто дані норми орієнтують власників на те, що кожен з них не лише має суб’єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав. Таким чином формується правосвідомість не лише самих власників, але й інших учасників правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, в судовому засіданні було встановлено факт порушення п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення», обставини розкрадання електричної енергії ОСОБА_3, внаслідок чого АК «Харківобленерго» завдано матеріальну шкоду, сума якої, з врахуванням сплачених коштів, складає 11436,58 грн..

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 78 ЦПК України) та допустимими (ст. 79 ЦПК України).

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Доказування, та як, слідство рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні опитаний в якості свідка з боку позивача ОСОБА_5 повідомив, що він є співробітником АТ «Харківобленерго». Він з іншими співробітниками проводив перевірку електроустановки в квартирі АДРЕСА_4. Зайшовши до квартири, вони попросили виключити всі прилади з електромережі. за для того щоб перевірити проводку. Перевіряючи проводку було виявлено, що одна розетка, яка розташована під умивальником не підключена до лічильника, хоча електроенергія споживається, після чого виявлене порушення було показано споживачу та зафіксовано в акті.

В судовому засіданні був допитаний свідок з боку позивача ОСОБА_6, який повідомив, що він працює електромонтером в АТ «Харківобленерго». В квартирі АДРЕСА_5 була виявлена розетка, яка не була підключена до лічильника, проте споживала електроенергію. Дане порушення було показано споживачу, це був чоловік та зафіксовано в акті. Жодних зауважень з боку споживача не було.

Суд приймає як доказ показання свідків, оскільки вони не протирічать фактичним обставинам справи та наявним письмовим доказам.

Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

В свою чергу, згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 11436 грн. 58 коп.

Крім того, враховуючи задоволення судом позовних вимог у повному обсязі, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України на користь АК «Харківобленерго» з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1762,00 грн., які позивач поніс при зверненні до суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 76-79, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 714 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги – задовольнити.

Стягнути ОСОБА_3 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» суму донарахування за використану електричну енергію в розмірі 11436,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Акціонерна компанія «Харківобленерго», ЄДРПОУ 00131954, місцезнаходження – м. Харків, вул. Плеханівська, 126/2.

Відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, серія та номер паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомі, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2018 року.

Суддя: