Ухвала суду № 78045571, 22.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20578/18

н/п 1-кс/640/12991/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Коптєва Я.Ю.,

слідчого - Білоножко Ю.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 12018220490004325 від 12.10.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який неодружений, має середньо – спеціальну освіту, не працює, раніше судимий: вироком Харківського районного суду Харківської області від 28.12.2015 за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: Харківська обл., с. Вільшани, провулок Південний, 16,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківський установі «Харківський слідчий ізолятор» Управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області, строком на 62 доби, тобто до 21.01.2019; визначити заставу на розгляд суду, для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, а саме: 28.12.2015 Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, в період іспитового строку, повторно, вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин:

Так, 15.07.2018 близько 23.00 год., ОСОБА_1, знаходячись біля магазину «АТБ» ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 2, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном малознайомого йому ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного особистого збагачення, суб’єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, під приводом привітання схопив останнього за праву руку та відразу ж почав сильно стискати її, чим спричинив потерпілому фізичний біль та в ході розмови почав вимагати від останнього грошові кошти.

Після чого, зрозумівши, що у ОСОБА_3 не має при собі грошових коштів, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння майном потерпілого, продовжуючи стискати праву руку потерпілого та погрожуючи застосуванням фізичної насильства, що не є небезпечне для життя та здоров’я ОСОБА_3, дав останньому вказівку самостійно дістати з кишені одягу мобільний телефон марки «Meizu» моделі «M5C 2/16GB Gold», на що потерпілий ОСОБА_3 погодився, сприймаючи погрозу ОСОБА_1 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень як реальну, дістав з кишені одягу вищевказаний мобільний телефон та передав його ОСОБА_1

Далі, отримавши мобільний телефон, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи що відкрите заволодіння мобільним телефоном є явним для потерпілого, не маючи наміру повертати вказане майно, сказав останньому, що поверне йому мобільний телефон через тиждень, однак зникнувши з місця скоєння злочину, в подальшому розпорядився мобільним телефоном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДЕКЦ №4147 від 13.11.2018 – 1171,67 грн.

21.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав вину частково та дав пояснення стосовно пред’явленої підозри.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

Підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Сторона обвинувачення зазначає, що є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти вищезазначеним (ризикам) можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12018220490004325 від 12.10.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

21.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене повторно.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується: заявою потерпілого ОСОБА_3; показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; проколом пред’явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_3 від 21.11.2018; висновком судово–товарознавчої експертизи № 4147 від 13.11.2018; заявою ОСОБА_4 про добровільну видачу мобільного телефону марки «Meizu 5Mc»; протоколом огляду місця події від 21.11.2018.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконний вплив на потерпілого, свідка; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити, у зв’язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п’яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має середньо – спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: Харківська обл., с. Вільшани, провулок Південний, 16.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 не затриманий, до Київського районного суду на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього з’явився самостійно, з пояснень слідчого та прокурора в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до органу досудового розслідування з’являється за першою вимогою. Більш того, подія мала місце 15.07.2018, однак потерпілий звернувся до чергової частини Київського ВП ГУ НП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення лише 11.10.2018.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених слідчим та прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурор, слідчий не довели недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_1 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до нього більш м’який запобіжний захід, а саме, - домашній арешт цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 28 днів, до 20.01.2019 включно, з покладанням обов’язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

Прийшовши до висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: Харківська обл., с. Вільшани, провулок Південний, 16, а саме, заборонити підозрюваному залишати житло – будинок № 16 по провулку Південний у селищі Вільшани Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду – цілодобово, в межах строку досудового розслідування на 1 (один) місяць 28 (двадцять вісім) днів - до 20 січня 2019 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту в якому він мешкає – Харківська обл., с. Вільшани, провулок Південний, 16, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Ухвалу направити для виконання органів поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 22 листопада 2018 року до 20 січня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав “____”____2018 р. ___год.____хв. ____

ОСОБА_1