Рішення № 78039928, 15.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2562/18

Провадження № 2/522/5305/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який є законним представником ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-СИСТЕМА”, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, треті особи Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одесипро визнання особи такою, що має право проживання у житловому будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить зобов’язати Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариство з обмеженою відповідальністю „УВГП-СИСТЕМА” провести відселення неповнолітнього ОСОБА_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19, б. № 9 з одночасним наданням ОСОБА_2, в інтересах якого діє його законний представник - ОСОБА_1 іншого рівнозначного житла у м. Одеса; стягнути з відповідачів судовий збір на користь позивача.

При цьому посилається на те, що ОСОБА_1, який є законним представником ОСОБА_2 вселився до приміщення загальною площею 33,75 кв.м. будівлі № 9 в м.Одесі по проспекту Гагаріна, 19 у 2006 році на підставі дозволу Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси.

У 2012 році позивач звернувся з письмовим запитом до Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області про надання документів, що стали підставою для реєстрації місця проживання позивача.

Листом Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 29.02.2012 року за № 31/22-П01 позивача було повідомлено про те, що надати документи, що стали підставою реєстрації ОСОБА_1 за адресою м. Одеси, пр.-т. Гагаріна, 19, в/ч А-1785 не є можливим, так як вони були знищені по закінченню терміну зберігання.

Як вбачається зі змісту листа-відповіді в.о. завідуючого СГІРФО Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вих. N 31/22-П01 від 29.02.2012 р. реєстрація місця проживання позивача за адресою: м. Одеса, пр.-т Гагаріна, 19 (в/ч А- 1785) в березні 2006 року була проведена законно та на підставі усіх необхідних документів, які на той час вимагалися паспортною службою, але, в свою чергу, копії цих документів надати заявнику не можливо у зв'язку з їх знищенням за терміном зберігання.

Реєстрація позивача за адресою: м. Одеса, пр.-т Гагаріна, 19 (в/ч А-1785) ніким недійсною не визнана.

До досягнення дитиною 10 років її місце проживання може бути зареєстроване лише за місцем проживання батьків (або одного з них).

Починаючи з 2012 року по день звернення до суду з цим позовом неодноразово державні виконавці в супроводі працівників КП «Будова» та інших невідомих осіб регулярно прибувають до житлового будинку, де проживає позивач з метою його разом з його батьками виселення. Будь-яких дозвільних документів при цьому надано не було.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради за № 363 від 26.09.2013 року змінено статус гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19 на житловий будинок.

В зв’язку з викладеним вони звернулися до суду з вказаним позовом та просять його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнали, вважали його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, також надавали суду письмові відзиви на позов.

Представник третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси в судовому засіданні з позовом не погодився.

Представник третьої особи Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України є правокористувачем та замовником будівництва земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:44:001:0057 за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19 (військове містечко № 186 (в/ч А-1785) яка знаходиться у державній власності.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.03.2018 року, жодного гуртожитку та жодної житлової будівлі за адресою: м.Одеса проспект Гагаріна, 19 не зареєстровано.

09.09.2016 р. проведена реєстрація земельної ділянки кадастровий номер: 5110137500:44:001:0057 за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 (військове містечко № 18: (в/ч А-1785) за Державою.

(а.с. 47 – 50)

Всі будівлі які знаходяться на території військового містечка № 186 (в/ч А-1785), по проспекту Гагаріна, 19-21 в м. Одесі, в тому числі будівля № 9, яку займає ОСОБА_1 разом із своєю сім’єю, включаючи ОСОБА_2, є військовим майном, що належать державі в особі Міністерства оборони Україні та обліковуються в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеси.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 його батьками є батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_3.

(а.с. 12)

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 05.03.2012 року було виселено ОСОБА_4, ОСОБА_1 з двох приміщень загальною площею 33,75 кв.м. адміністративної будівлі № 9 військового містечка № 186, що знаходиться за адресою м.Одеса пр. Гагаріна, 19.

(а.с. 82 – 83)

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 01.07.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05.03.2012 року змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: „Зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні Міністерству оборони України та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси права користування та розпорядження двома приміщеннями площею 33,75 кв.м. адміністративної будівлі № 9 військового містечка № 186, що знаходиться за адресою м.Одеса пр. Гагаріна, 19, шляхом звільнення цього приміщення.

Як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення суду судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період проходження військової служби ОСОБА_4 разом з сім’єю ( дружина та син), у зв’язку з відсутністю в нього постійного житла в м. Одесі, було надано для тимчасового проживання два приміщення загальною площею 33,75 кв.м. адміністративної будівлі № 9 військового містечка № 186 в м.Одесі по проспекту Гагаріна, 19.

Згідно витягу з протоколу № 2 засідання житлової комісії штабу та управління Південного оперативного командування від 19.01.2005 року ОСОБА_4 був забезпечений житлом за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України (на склад сім’ї - він, дружина, син), а саме 3-х кімнатною квартирою в м.Одесі, по вулиці Щорса, буд.. 125/4 кв. 32.

Відповідача ОСОБА_4 знято з реєстраційного обліку зі спірного приміщення 21.04.2006 року та зареєстровано 05.05.2006р. за адресою: АДРЕСА_1. Однак спірне приміщення відповідачі ОСОБА_4 та його син ОСОБА_1 не звільнили. Військовослужбовцями вони не являються.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що приміщення, яке займають відповідачі не є гуртожитком, не зареєстровані у виконкомі як гуртожиток, займають дане приміщення без правових підстав, власник будівлі № 9 - Міністерство оборони України має право вимагати на підставі ст.391 ЦК України усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування приміщенням.

(а.с. 84 – 85)

11.07.2014 року незважаючи на рішення судів про виселення ОСОБА_1, останній здійснює реєстрацію місця проживання свого сина ОСОБА_2 2011 року народженні за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19.

Відповідно до списку мешканців, які проживають в будівлях, що використовуються для тимчасового проживання на території військового містечка № 186 Одеського гарнізону по КЕВ м.Одеси станом на 01.03.2017 р. ОСОБА_4 в черзі на забезпечення житлом не перебуває, ордер йому не надавався, був заселений командуванням в/ч А1785, та отримав квартиру від МОУ та звільнений з лав ЗСУ.

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном.

Згідно ст.ст. 3, 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про Збройні Сили України” майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 – батько ОСОБА_2, згідно рішення апеляційного суду Одеської області від 01.07.2013 року, не має права користування двома приміщеннями площею 33,75 кв.м. адміністративної будівлі № 9 військового містечка № 186, що знаходиться за адресою м.Одеса пр. Гагаріна, 19, тому його син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, також не має право на вказане приміщення, оскільки його право є похідним від права його батька ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, який є законним представником ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-СИСТЕМА”, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, треті особи Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одесипро визнання особи такою, що має право проживання у житловому будинку відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 21.11.2018 року.

Суддя:

15 листопада 2018 року