Рішення № 78039209, 19.11.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 19.11.2018

Справа № 501/491/18

2/501/822/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2,

предмет та підстави позову: про стягнення штрафних санкцій за договором позики грошей

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

1. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. До Іллічівського міського суду Одеської області 28 лютого 2018 року звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій за договором позики грошей, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за договором позики грошей в розмірі 20 800 636,48 грн., з яких:

- інфляційне збільшення суми боргу за договором складає 414 944,00 грн.;

- сума процентів за договором складає 3 144 369,49 грн.;

- пені за договором складає 17 237 322,98 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь судові витрати у розмірі 9162,40 грн.

2. Позов обґрунтував тим, що 28 липня 2016 року між ним та відповідачкою був укладений договір позики грошей, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстровано в реєстрі за №1691.

Позивач зазначає в позові, що згідно п.1 Договору позики грошей, позикодавець передав, а позичальник прийняв у приватну власність грошову суму в розмірі 2 800 000 гривень, що в еквіваленті, за домовленістю сторін складає 112 000 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцю в строк та на умовах, передбачених цих договором, позику у вищезазначеному розмірі.

Згідно п.3 договору позики грошей, сторони домовились, що позичальник зобов'язаний повернути (погасити) суму грошових коштів, зазначену в п.1 цього договору, в повному обсязі до 28.01.2017 року включно, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

Крім того, позивач вказує в позові, що пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що у випадку зміни курсу гривні до долара США, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики (частини позики) відповідав доларовому еквівалентові за курсом доларів США, встановленим Національним банком України на дату повернення позики (частини позики).

В позові вказано, що відповідно до п.3.2 договору позики грошей, повернення позиченої суми грошей повинно вчинятися за наступним графіком: до 28 числа кожного місця, починаючи з 28.07.2016 року по 28.12.2016 року у гривні, що в еквіваленті, за домовленістю сторін, становитиме 2 000 доларів США, а решту суми у гривні, що в еквіваленті, за домовленістю сторін, становитиме 100 000 доларів США - по 28.01.2017 року. У разі, якщо позивальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у встановлений строк, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 100 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі 1,5 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення та за кожне відповідне неналежне виконання умов цього договору.

Позивач стверджує в позові, що відповідачка отриману позику не повернула та внаслідок порушення договірних зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі простроченої заборгованості за позикою в сумі 2 939 015,00 грн., що в еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 28.01.2017 року (27,2131 грн. за 1 долар США) становить 108 000 доларів США.

Також, позивач навів в позові розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який складає 414 944,00 грн., розрахунок процентів за договором у розмірі 3 148 369,49 грн., розрахунок суми пені у розмірі 17 237 322,98 грн.

3. Відповідачка надала до суду відзив на позов (а.с.71-73), просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, мотивуючи тим, що вона була власником нежилого приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 97,1 кв.м. на підставі договору дарування від 27.03.2012 року та нежитлових приміщень першого поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які в цілому складаються з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 88,9 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2012 року.

28 липня 2016 року між нею (відповідачкою) та позивачем по справі ОСОБА_1 був укладений договір позики грошей, відповідно до якого останні передав їй грошову суму у розмірі 2 800 000,00 грн. що в еквіваленті становить 112 000 доларів США, вона, в свою чергу, була зобов'язана повернути позичену суму у повному обсязі до 28.01.2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, між нею та позивачем був укладений іпотечний договір (без випуску заставної) р/н 1693 від 28 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. Відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку було передано вищезазначене майно - обидва нежилових приміщення.

Також, відповідачка вказує у відзиві, що між нею та ОСОБА_1 28.06.2016 року був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого було визначено спосіб та порядок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог іпотекодержателя за договором позики.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням договору позики, ОСОБА_1 задовольнив свої вимоги згідно застреження у договорі іпотеки та їй стало відомо про існування рішень про державну реєстрацію прав №34180250 від 07.03.2017 року та №34180251 від 07.03.2017 року, згідно яких державні реєстратори Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» ОСОБА_4 та Антоненко О.С. провели державну реєстрацію прав власності на вказане вище нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог №1696 від 28.07.2016 року та іпотечного договору №1693 від 28.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.

Відповідачка стверджує у відзиві, що її стало відомо про те, що через місяць ОСОБА_1 продав ? частини обох приміщень ОСОБА_6 та уклав з моменту перереєстрації прав власності договори оренди, отримує дохід з цих приміщень.

На підставі викладеного, відповідачка вважає, що викладені обставини у позові про стягнення з неї штрафних санкцій не відповідають дійсності, є сфальсифікованими та направлені на введення в оману суд, оскільки з 07.03.2017 року власником приміщень є саме ОСОБА_1, тобто з того моменту, з якого вимагає сплатити штрафні санкції.

4. Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 05.06.2018 року надала до суду відповідь на відзив (а.с.107-108), просила суд позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що дійсно ОСОБА_1 задовольнив свої вимоги згідно застреження у договорі іпотеки та рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» №34180250 від 07.03.2017 року та №34180251 від 07.03.2017 року набув право власності на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Проте, як вказує представник позивача у відповіді на відзив, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено та визнано протиправним і скасовано рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» №34180250 від 07.03.2017 року та №34180251 від 07.03.2017 року, якими зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.

Також, у відповіді на відзив зазначається, що договори оренди були укладені у той час коли право власності на об'єкти нерухомості були зареєстровані за ОСОБА_1, однак до цього часу ОСОБА_2 не повернула позику, внаслідок чого утворилась заборгованість за позикою, тому відповідачка повинна сплатити штрафні санкції за договором позики в розмірі 20 800 636,48 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали позов в повному обсязі з підстав, викладених в позові.

6. В судовому засіданні відповідач заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Максимович Г.В. від 05.03.2018 року відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.23-25).

8. У зв'язку із відстороненням судді Іллічівського міського суду Одеської області Максимович Г.В. від здійснення правосуддя, відповідно до наказу голови суду №21-ос від 03.08.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ (а.с.133).

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 15.08.2018 року, справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.132).

10. Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 15 серпня 2018 року прийнято до свого провадження дану цивільну справу в порядку загального позовного провадження зі стадії судового розгляду (а.с.134-135).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

11. Судом встановлено, що 28 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошей, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстровано в реєстрі за №1691 (а.с.8-9).

12. Згідно п.1 Договору позики грошей, позикодавець передав, а позичальник прийняв у приватну власність грошову суму в розмірі 2 800 000 гривень, що в еквіваленті. За домовленістю сторін складає 112 000 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцю в строк та на умовах, передбачених цих договором, позику у вищезазначеному розмірі.

13. Згідно п.3 договору позики грошей, сторони домовились, що позичальник зобов'язаний повернути (погасити) суму грошових коштів, зазначену в п.1 цього договору, в повному обсязі до 28.01.2017 року включно, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

14. Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що у випадку зміни курсу гривні до долара США, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики (частини позики) відповідав доларовому еквівалентові за курсом доларів США, встановленим Національним банком України на дату повернення позики (частини позики).

15. Відповідно до п.3.2 договору позики грошей, повернення позиченої суми грошей повинно вчинятися за наступним графіком: до 28 числа кожного місця, починаючи з 28.07.2016 року по 28.12.2016 року у гривні, що в еквіваленті, за домовленістю сторін, становитиме 2 000 доларів США, а решту суми у гривні, що в еквіваленті, за домовленістю сторін, становитиме 100 000 доларів США - по 28.01.2017 року.

16. Згідно п.8 договору позики грошей, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у встановлений строк, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 100 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі 1,5 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення та за кожне відповідне неналежне виконання умов цього договору.

17. Позивачем надано разом з позовом розгорнутий розрахунок відшкодування матеріальних втрат та санкцій (а.с.14).

18. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.15-18, ) вбачається, що ОСОБА_2 була власником нежилого приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 97,1 кв.м. на підставі договору дарування від 27.03.2012 року та нежитлових приміщень першого поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які в цілому складаються з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 88,9 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2018 року.

19. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.38-47, 49-53, 75-85), рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» №34180250 від 07.03.2017 року та №34180251 від 07.03.2017 року ОСОБА_1 набув право власності на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

20. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.75-84), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер:34701485) від 10.04.2017 року за ОСОБА_6 зареєстровано право спільної часткової власності на нежилові приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 97,1 кв.м. та нежитлових приміщень першого поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (підстава виникнення: договір купівлі продажу №325 від 07.04.2017 року та договір купівлі продажу №334 від 07.04.2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8

21. ОСОБА_1, 12.03.2017 року та 11.01.2017 року уклав договори оренди вказаних приміщень з фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 та ПП «ЛЕОЛА» (а.с.87-95).

22. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року визнано протиправним і скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради ОСОБА_4 за індексним номером 34180250 від 07.03.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності ОСОБА_1 на обєкт нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 97,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.110-113).

Також вказаною постановою визнано протиправним і скасувано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради ОСОБА_3 за індексним номером 34180251 від 07.03.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності ОСОБА_4 на обєкт нерухомого майна: нежилі приміщення першого поверху загальною площею 88,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

23. Згідно мотивуючої частини вказаної вище постанови зазначається, що:

«Відповідно до п.12 Договору позики з метою забезпечення обов'язків за цим договором, Сторони домовились укласти іпотечний договір, з накладенням заборони відчуження, та здійсненням державної реєстрації обтяжень прав на нерухоме майно: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та нежилі приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Героїв прикордонників, будинок 3 (три), приміщення № 501 (пятсот один), що будуть предметом іпотеки.

На виконання наведеного пункту Договору позики, 28.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір, посвідчений 28.07.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №1693, а також Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений 28.07.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №1696.

Згідно п.6.2, та п.6.3 Іпотечного договору, передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Основного зобов'язання, тобто вищевказаного Договору позики грошей, Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки, а саме: нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та нежилих приміщень першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Пунктом 6.2 Договору іпотеки встановлено, що Документом, що підтверджує безспірну заборгованість Позичальника та встановлює прострочення виконання зобовязання, за домовленістю сторін, буде вважатися заява, передана Іпотекодержателем Позичальнику у порядку, встановленому ст.84 Закону України «Про нотаріат».

Позивач отриману позику не повернула, чим порушила взяті за Договором позики зобовязання. У наслідок порушення Позивачем договірних зобов'язань за Договором позики утворилась заборгованість у розмірі простроченої заборгованості за позикою в сумі 2915838 (два мільйона девятсот п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 00 копійок, що в еквіваленті, за курсом, встановленим Національним банком України станом на 02.02.2017 року, становить 108000 (сто вісім тисяч) доларів США».

24. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року без змін (а.с.114-118).

25. Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_10 про відмову у скасуванні за №40246596 від 22.03.2018 року та державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_11 за №40248240 від 22.03.2018 року ОСОБА_2 відмовлено у проведенні державної реєстрації скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірні нежилі приміщення (а.с.85-86).

V. Оцінка Суду.

26. Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

27. Виходячи із частини другої статті 1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Укладений договір позики грошових коштів від 28.07.2016 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст.207, 1047 ЦК України, підписаний сторонами власноручно, підписи яких засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотарільного округу Чужовською Н.Ю. та встановлено строк повернення позики - до 28.01.2017 року (а.с.8-9).

Таким чином, між сторонами виникли відносини позики, як один із видів зобов'язальних відносин.

28. Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

29. Так, по справі встановлено, що в п.3.1 договору позики грошей сторони дійшли згоди, що у випадку зміни курсу гривні до долара США, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики (частини позики) відповідав доларовому еквівалентові за курсом доларів США, встановленим Національним банком України на дату повернення позики (частини позики).

Також, сторони погодили в п.3.2 договору позики грошей, що повернення позиченої суми грошей повинно вчинятися за наступним графіком: до 28 числа кожного місця, починаючи з 28.07.2016 року по 28.12.2016 року у гривні, що в еквіваленті, за домовленістю сторін, становитиме 2 000 доларів США, а решту суми у гривні, що в еквіваленті, за домовленістю сторін, становитиме 100 000 доларів США - по 28.01.2017 року.

Крім того, пунктом п.8 договору позики грошей, сторони погодилися, що якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у становлений строк, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 100 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі 1,5 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення та за кожне відповідне неналежне виконання умов цього договору.

30. Отже, суд доходить до висновку, що сторони в договорі позики грошей встановили строк повернення позики та домовились про відповідальність боржника, у разі невиконання (несвоєчасного) виконання боргових зобов'язань.

31. В свою чергу, згідно із статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

32. Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

33. На підставі статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

34. Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

35. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

36. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону та договору позики грошей, відповідачем не було повернуто борг, в строк вказаний договорі (до 28.01.2017 року), що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за договором позики є обґрунтованими.

37. Як визначено нормами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

38. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

39. Як встановлено судом, сторони погодили п.8 договору позики грошей, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у становлений строк, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 100 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі 1,5 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення та за кожне відповідне неналежне виконання умов цього договору.

40. Таким чином, договором передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою).

41. Як стверджує позивач в позові, відповідачка отриману позику не повернула та внаслідок порушення договірних зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі простроченої заборгованості за позикою в сумі 2 939 015,00 грн., що в еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 28.01.2017 року (27,2131 грн. за 1 долар США) становить 108 000 доларів США.

Також, позивач навів в позові розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який складає 414 944,00 грн., розрахунок процентів за договором у розмірі 3 148 369,49 грн., розрахунок суми пені у розмірі 17 237 322,98 грн.

42. Однак, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штрафних санкції за договором позики грошей в розмірі 2 097 300,51 грн., з яких:

- інфляційне збільшення суми боргу за договором складає 116 091,09 грн.;

- сума процентів за договором складає 305 979,42 грн.;

- пені за договором складає 1 675 230,00 грн. з наступних підстав.

43. Щодо вимог про стягнення інфляційного збільшення суми боргу за договором у розмірі 116 091,09 грн., суд виходить з наступного.

44. Так, як встановлено судом в судовому засіданні при дослідженні матеріалів справи, у зв'язку з несвоєчасним виконанням договору позики, ОСОБА_1 задовольнив свої вимоги згідно застреження у договорі іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав №34180250 від 07.03.2017 року та №34180251 від 07.03.2017 року, згідно яких державні реєстратори Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Тулба О.О. та Антоненко О.С. провели державну реєстрацію прав власності на вказане вище нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог №1696 від 28.07.2016 року та іпотечного договору №1693 від 28.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.

45. Отже, ОСОБА_1 07.03.2017 року задовольнив свої вимоги щодо стягнення основного боргу за рахунок Предмета іпотеки, а саме: нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та нежилих приміщень першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

46. Таким чином, кількість днів прострочення виконання основого зобов'язання за період з 29.01.2017 року (наступної дати повернення позики, що встановлена в договорі) по 07 березня 2017 року (дата задоволення основої вииог вимоги за рахунок предмета іпотеки) складає 38 днів.

47. Сукупний індекс інфляції за вказаний період розраховується за формулою: сукупний індекс інфляції = ІІ1хІІ2хІІ3, де ІІ1- індекс інфляції за перший місяць заборгованості, ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць заборгованості, ІІ3 - індекс інфляції за третій місяць заборгованості.

48. За повідомленням Державного комітету статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні 2017 року складав 101,1%, у лютому 2017 року - 101,0%, у березні 2017 року - 101,8%.

49. Отже, сукупний індекс інфляції за період з 29.01.2017 року по 07 березня 2017 року становить: 101,1%х101,0%х101,8%=103,9%.

50. Таким чином, інфляційне збільшення суми боргу за договором складає 116 091,09 грн. = ((2 939 015,00 грн. х 103,9%) - 2 939 015,00 грн.

51. При розрахунку процентів за несвоєчасне повернення позики суд виходив з наступної формули: 8052,09 (сума одноденного розміру основного зобов'язання від суми 2 939 015,00/365) х 38 (кількість днів прострочення) = 305 979,42 грн.

52. При розрахунку пені у розмірі 1,5 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення суд виходив з наступної формули: 44085 (1,5 % від суми невиконаного зобов'язання 2 939 015,00 грн. в день) х 38 (кількість днів прострочення) = 1 675 230,00 грн.

53. Згідно зі статтею 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

54. Розрахунки інфляційного збільшення суми боргу за договором, процентів за несвоєчасне повернення позики та розрахунок пені у розмірі 1,5 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення, які надано позивачем, суд не примає до уваги, оскільки позивач вказує кількість днів прострочення за основним зобов'язанням - 391, з чим суд не погоджується, з підстав наведених вище.

55. Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

56. Статтями 15, 16, 20 ЦК передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення.

57. В порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, заборговану суму не повернув.

58. Згідно із статтями 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

59. Надані позивачем та відповідачем докази, Суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за договором позики.

60. В свою чергу, відповідачкою не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею своїх зобов'язань і які б були підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, або звільнення від її сплати. Натомість, відповідач в своєму відзиві на позов та в судовому засіданні визнала, що вона не повернула суму позики до 28.01.2017 року.

61. Виходячи з викладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

62. Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

63. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

64. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

65. Так, позивачем при подачі позову до суду та заяви про забезпечення позову сплачено 9162,40 грн. судового збору (а.с.3-4), який підлягає стягненню з відповідача.

З цих підстав, керуючись ст.ст.533, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільно-процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій за договором позики грошей - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2, (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) штрафні санкції за договором позики грошей в розмірі 2 097 300,51 грн., з яких:

- інфляційне збільшення суми боргу за договором складає 116 091,09 грн.;

- сума процентів за договором складає 305 979,42 грн.;

- пені за договором складає 1 675 230,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2, (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судові витрати в сумі 9162,40 грн.

4. В задоволенні решти вимог - відмовити.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Іллічівський міський суд Одеської області.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

9. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

10. Повний текст виготовлено 19 листопада 2018 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко