Рішення № 78037254, 14.11.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1316/18р

Провадження № 2/326/479/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Полтава-банк» звернувся до суду з позовом, який було уточнено та просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором № 20 від 27.04.2011 у розмірі 139 391,82 грн., та суму судових витрат в розмірі 1762 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 250 000 грн. строком на 60 місяців зі сплатою 20,5 % річних на умовах, визначених цим Договором. Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконав, кредит у строки передбачені кредитним договором не повернув. 11.01.2018 рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» було вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість у розмірі 139 391,82 грн. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області Банку відмовлено у видачі виконавчого документа на примусове виконання зазначеного рішення третейського суду. Тому 04.09.2018 АТ «Полтава-банк» звернувся до Приморського районного суду Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 на його користь заборгованості за кредитним договором № 20 від 27.04.2011 у розмірі 139 391,82 грн. Вказує на те, що банком не пропущений строк позовної давності, так як перебіг позовної давності до вимог договору закінчується 26 квітня 2019 року.

Представник відповідача проти позову заперечує повністю, просить застосувати позовну давність, оскільки відповідач останній платіж зробив у червні 2014, а потім перестав виконувати щомісячні зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим з 25.07.2014 у нього утворилась заборгованість за кредитним договором, банк звернувся до суду з позовом 04.09.2018.

Заслухавши сторони та вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27 квітня 2011 року ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_3, на підставі заяви-розпорядження ОСОБА_3 (а.с.9), уклали кредитний договір № 20, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит одним платежем у сумі 250 000 грн. строком на 60 місяців з 27.04.2011 по 26.04.2016, зі сплатою 20,50 % процентів річних, що підтверджується меморіальним ордером №4105321 (а.с.10).

Умовами Договору передбачено наступне: позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 25 числа кожного місяця. Нарахування процентів за користування кредитом проводиться банком щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником щомісячно в період з моменту нарахування по останній робочий день кожного місяця (п.1.2). Обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків та штрафних санкцій по договору здійснюється за число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році (п.2.3). При надходженні від позичальника коштів, погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: сплата пені на прострочені відсотки за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата пені на прострочену суму боргу за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата прострочених відсотків за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата простроченої заборгованості за кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата нарахованих строкових відсотків за користування кредитом; сплата строкової заборгованості за кредитом; витрати пов`язані з отриманням виконання (п.2.4.).

Зобов`язання позичальника по даному договору забезпечується іпотекою майна: двокімнатною квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, іпотечною вартістю 300 000 грн., що належить ОСОБА_3 (п.2.5.1); двокімнатною квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, іпотечною вартістю 300 000 грн., ? її частина належить ОСОБА_3 (п.2.5.2). Банк має у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту або прострочення сплати відсотків, стягувати пеню згідно умов п.6.3 цього Договору, або достроково стягнути заборгованість за кредитом, письмово попередивши про це позичальника за 10 днів (п.5.2.4). Позичальник зобов`язався використовувати кредит на зазначені у договорі цілі, забезпечити повернення одержаного кредиту та плати за користування кредитом відповідно до умов даного договору. Сплату кредиту, відсотків, за користування ним проводити щомісячно, згідно Графіку оплати кредитної заборгованості. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі кредитної заборгованості (5.3.1). Сплатити банку суму пені, штрафу, а також суму збитків, у випадках, передбачених п.п.6.2, 6.3 цього договору відповідно до черговості платежів (5.3.2). Сплатити кредит, плату за кредит, пені, штрафи і неустойки за період з дати отримання кредиту до його повного погашення (п.5.3.10). При порушенні строків погашення основної суми кредиту або при неповній сплаті позичкової заборгованості, при порушенні строків погашення нарахованих процентів або при неповній сплаті нарахованих процентів, Банк має право нарахувати та стягнути суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п.6.2). При порушенні строків погашення основної суми кредиту або при неповній сплаті позичкової заборгованості, при порушенні строків погашення нарахованих процентів або при неповній сплаті нарахованих процентів, Банк має право нарахувати та стягнути пеню в розмірі до 1 відсотка від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення але не нижче подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (п.6.3). За користування кредитними коштами понад встановлений графіком термін оплати кредитної заборгованості до настання 26 квітня 2016 року (або після дати встановленої вимогою банку про дострокове погашення кредиту) банк автоматично нараховує прострочені проценти за прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі вказаному в п.1.1 та пеню за кожний день прострочки прострочених: тіла кредиту, відсотків в розмірі встановлений банком, але не більше розміру вказаного в п.6.3 цього договору до моменту погашення такої заборгованості (п.8.1). У разі якщо позичальник погашає кредит з простроченням після 26 квітня 2016 року, нарахування процентів за користування кредитом проводиться банком в день отримання коштів на погашення кредитної заборгованості (п.8.2) (а.с.4-8).

Згідно з випискою по особовому рахунку за період з 27.04.2011 по 26.04.2016 ОСОБА_3 сплачував щомісячні зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом до липня 2014 року (а.с.11-46).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10.04.2018 голові Правління Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» відмовлено у видачі виконавчого документа на примусове виконання зазначеного рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» (а.с.55-57).

АТ «Полтава-банк» є юридичною особою, має статут (а.с.61-63).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 20 від 27.04.2011 станом на 29.08.2018 відповідач ОСОБА_3 має заборгованість у розмірі 139 391,82 грн., з яких: 122 530,17 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту; 16 861,65 грн. – прострочена заборгованість за процентами за період з 25.06.2014 по 24.02.2015 (а.с.111-116).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Визначення поняття «зобов'язання» міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов’язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення - невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття - як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов’язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними (п.8.1.8.2.8.3 кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту - до 26.04.2016, так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісяця до 25 числа включно кожного календарного місяця для основної заборгованості (п.1.2 кредитного договору) і для процентів за користування кредитом (п.1.2 кредитного договору).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов’язання боржником йдеться також у ч. 1 ст. 611, ч.ч. 2-4 ст. 612 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 220 ЦК, які передбачають відповідальність боржника.

Сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов’язань, так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 26.04.2016.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання, згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються, загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з умовами кредитного договору (п.п.1.2) позичальник зобов’язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування права позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст. 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавцю до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_4 Верхового Суду № 444/9519/12 від 28.03.2018 року.

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов’язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати відсотків до 26 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (60 місяців), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Оскільки відповідач останній платіж зробив у червні 2014, а потім перестав виконувати щомісячні зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим з 26.07.2014 у нього утворилась заборгованість за кредитним договором і саме з цього часу починається перебіг позовної давності для стягнення заборгованості щомісячного платежу. Проте позивач звернувся до суду тільки 04.09.2018 року, в порушення загального строку позовної давності за останнім щомісячним платежем, тому стягненню підлягає заборгованість за кредитом та процентів за користування кредитом з вересня 2015 року по 26 квітня 2016 року, що складає 50 485,50 коп. згідно розрахунку (а.с.111-116).

Позивачем при подачі до суду даного позову сплачено судовий збір в сумі 1762 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме заявлено позовних вимог на загальну суму 139 391,82 грн., задоволено позовних вимог на загальну суму 50 485,50 грн., тобто сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 792,90 грн.

На підставі ст. ст. 261, 266, 267, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 141, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого без реєстрації за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Банівка, вул. Маяковського, буд.70а (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії ВС номер 796265) на користь АТ «Полтава-банк» (36000, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика,40а, р/р № 29096410 в АТ «Полтава-банк» м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 09807595) заборгованість за кредитним договором № 20 від 27 квітня 2011 року у розмірі 50 485 (п`ятдесят тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 50 коп. та судові витрати в розмірі 792 (сімсот дев`яносто дві ) грн. 90 коп.

В іншій частині вимог позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2018 року.

Суддя: Д.О. Каряка

Копія вірна: суддя Д.О. Каряка

14.11.18