Рішення № 78036732, 13.11.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3697/17

Пр. № 2/333/1959/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання Кунець В.В.,

представника позивача Пархоменко Є.О.,

представника відповідача ОСОБА_5.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісною позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»про захист прав споживача, розірвання договору та зобов'язання перерахувати заборгованість за договором,

ВСТАНОВИВ

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 12116,72 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 16.02.2013 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором. Однак відповідач ОСОБА_4 порушує вимоги кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 18.06.2017 року утворилась заборгованість у сумі 12116,72 грн., яка складається з: 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4063,54 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 553,18 грн. штраф (процентна складова), тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2017 року позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволений повністю.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2018 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення суду задоволено, заочне рішення скасовано, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

11.07.2018 року представником відповідача подана зустрічна позовна ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»про захист прав споживачів, зобов'язання перерахувати заборгованість за договором та розірвання кредитного договору б/н від 16.02.2013року укладений між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4. В позовній заяві вказує на порушення його прав як споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». З огляду на те, що кредитний договір укладено шляхом підписання лише Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, самі Умови та правила надання банківських послуг не підписувались, отже вони не можуть бути складовою частиною кредитного договору. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в односторонньому порядку неодноразово змінював розмір кредитного ліміту та процентну ставку за користування кредитом, і про такі зміни ОСОБА_4 не було повідомлено належним чином. У зв'язку з істотним порушенням зі сторони банку прав ОСОБА_4, кредитний договір № б/н від 16.02.2013року підлягає розірванню.

Ухвалою суду від 20.09.2019 року зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»про захист права споживачів, зобов'язання перерахувати заборгованість за договором та розірвання кредитного договору б/н від 16.02.2013 року, об'єднано в одне провадження з первісними вимогами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором для їх спільного розгляду (т.2 а.с.43) та розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження (т.2 а.с.44).

Представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5. надано відзив на позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якому він просив відмовити в задоволенні первісного позову з мотивів що дублюють вимоги зустрічної позовної заяви. (т.1. а.с. 152-154); відповідь на відзив (т.2. а.с. 84-87), письмові пояснення (т. 2 а.с. 20-27, та т.2. а.с. 93-102).

Представником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_4, в якому просить відмовити в задоволенні зустрічного позову (т. 2 а.с. 73-81), відповідь на відзив (т.2 а.с. 1 -18, т. 2 а.с. 59-67), відповідь на пояснення (т.2. а.с. 48-56).

У судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Пархоменко Є.О. дав пояснення, аналогічні вказаним у письмових заявах, просив задовольнити первісний позов в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5. просив задовольнити зустрічний позов в повному обсязі, у задоволенні первісного позову відмовити.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, надані докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.5).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

З викладеного вище вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним.

В зв'язку з цим, станом на 18.06.2017 року виникла заборгованість по кредитному договору, а саме: заборгованість за кредитом - 7000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 4063,54 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (а.с. 3-4), та банківською випискою по рахунку відповідача (т. 1 а.с.92 -96), а тому вказана сума на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, Банком за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором нараховано:

- штраф - 500 грн. ( фіксована частина) та 553.18 грн. ( процентна складова).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 по цивільній справі №6-2003цс15 та в силу положень ст.360-7 ЦПК України є обов'язком для судів при застосуванні цих норм права.

Одночасне застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов'язань за договором є неприпустимим.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафів.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід зазначити наступне.

При оформленні кредиту - заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1ст. 30 ЦК України), яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.

При цьому, укладання Договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України), а тому, підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1 ст. 89 ЦПК України), виходячи з чого, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів не укладення ним кредитного договору.

На думку суду, розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Однак, банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.12 № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи, повідомлення банків, виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок. Отже банківська виписка про стан рахунку (т. 1 а.с. 92-96) є належним та допустимим доказом в даній справі, який підтверджує як факт користування кредитними коштами, так і сплату заборгованості та процентів за кредитом.

Користуючись кредитними коштами більше чотирьох років, та періодично сплачуючи заборгованість за кредитом та проценти, на думку суду, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо незнання тарифів, умов та правил - не відповідають дійсним обставинам справи.

Тобто Правила та Умови банку - є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Таким чином, клієнт, в даному випадку відповідач - отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку відповідно до п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов та Правил.

При чому, у даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою складають - договір банківського обслуговування.

Також, відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заяві відповідача про приєднання, підписавши яку, банк та клієнт (відповідач) приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, анкета-заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку, складають договір про надання банківських послуг.

На думку суду, банк забезпечив відповідачу реальну можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП пароль.

З моменту оформлення кредитного договору минуло більше 4 років, протягом яких ОСОБА_4 до Банку жодного разу не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків чи несправедливих умов кредитування, що свідчить про те, що він був добре обізнаний про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування, кредитування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював згідно з банківською випискою (т.1 а.с. 92-96). Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості відповідачем є розрахунок заборгованості.

Для встановлення всіх обставин справи, судом було роз'яснено учасникам процесу право звернутися до суду з клопотанням про проведення судової економічної експертизи, що підтверджується протоколом судового засідання від 13 листопада 2018 року (т.2,а.с.112). Сторони не скористалися даним правом. Відповідачем не надано конррозрахунку.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Пунктом 2.1.1.2.4 Умов та Правил встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів та розраховані банком згідно ст. 1056-1 ЦК України, і на думку суду відповідає діючому законодавству України.

Відповідно до п. 4 ст. ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу ОСОБА_4 було направлено 01.09.2014 та 01.04.2015 року (т. 1 а.с. 174-175). Як свідчить виписка про стан рахунку, ОСОБА_4 продовжував користуватися кредитними коштами і після підвищення процентної ставки, заяв про розірвання кредитного договору після підвищення процентної ставки до банку не подавав.

Суд звертає увагу на те, що виконання умов кредитного договору відповідачем засвідчує його волю до настання відповідних правових наслідків, передбачених кредитним договором, що підтверджується зокрема банківською випискою по рахунку відповідача (т. 1 а.с.92 -96).

Доводи представника позивача за зустрічним позовом про те, що кредитний договір укладено з порушенням вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», так як перед його укладенням позичальнику не було повідомлено в письмовому вигляді щодо умов укладення кредиту, його сукупної вартості, порядку повернення кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються встановленими судом обставинами.

При укладенні оспорюваного кредитного договору з боку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконано вимоги ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанови Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та істотного порушення умов договору зі сторони банку судом не встановлено.

Також у зв'язку з вищевикладеним не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.03.2013 року. Станом на дату винесення рішення, доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано і відповідно у суду вони відсутні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, вивчивши надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є обґрунтованими, доведеними документально, які найшли своє підтвердження в судовому засіданні та такими, що підлягають до часткового задоволення, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 слід відмовити як у безпідставному, не підтвердженому документально належними та допустимими доказами по справі.

Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13,81,141, 258, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 256, 264, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610, 623, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 16.02.2013 року у розмірі 11063,54 грн. (одинадцять тисяч шістдесят три гривні 54 коп.), яка складається з: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4063,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судові витрати в сумі 1460 грн. 93 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»- відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, розірвання договору та зобов'язання перерахувати заборгованість за договором - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 22.11.2018 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова