Рішення № 78036068, 20.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2845/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що 02.02.2005 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) (первинний кредитор) та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 02-05/004-Ф, згідно з умовами якого первинний кредитор зобов’язується надати відповідачеві (позичальникові) кредит у сумі 50000 грн. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов’язується в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього – графіком платежів.

Зазначає, що 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (виступає правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов’язувалося передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов’язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до договору відступлення. Таким чином, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02-05/004-Ф ТОВ «Кредитні ініціативи». Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов’язання повністю виконали, ТОВ «Кредитні ініціативи» передало грошові кошти, а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до договору відступлення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказує, що первинний кредитор свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 50000 грн. В свою чергу боржник неналежно виконує взяті на себе зобов’язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.02.2018 року має загальну заборгованість – 124291,61 грн., а саме: по відсотках – 26399,10 грн.; по пені – 97892,51 грн.

Представник позивача зауважує, що згідно з рішенням № 308/7433/14-ц Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2015 року за кредитним договором № 02-05/004-Ф від 02.02.2005 року було стягнуто заборгованість у розмірі 64732,64 грн., а саме: за кредитом – 30000 грн.; по відсотках – 29992,78 грн.; по пені – 4739,86 грн.

Таким чином, за твердженням представника позивача, станом на 01.02.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 02-05/04-Ф від 02.02.2005 року в розмірі 124291,61 грн., а саме по відсотках – 26399,10 грн.

Крім того, представник позивача зазначає, що у зв’язку з систематичним порушенням боржником своїх обов’язків зі сплати кредиту відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому була нарахована неустойка (пеня/штраф), а саме пеня складає 97892,51 грн.

З посиланням на положення ч. 2 ст. 258, ст. 266 ЦК України представник позивача вказує, що аналіз даних норм дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Відтак, розмір неустойки становить: пеня – 18066,18 грн.

Також представник позивача зазначає, що відповідно до умов кредитного договору в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем будь-яких зобов’язань, прийнятих на себе згідно з умовами кредитного договору, в тому числі щодо сплати щомісячних платежів згідно з умовами кредитного договору незалежно від настання кінцевого терміну повернення кредиту, позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості, в тому числі суми кредиту (або її відповідної частини) та/або процентів за користування кредитом, та/або комісії за надання кредиту, та/або комісії за управління кредитом, та/або суми неустойки чи інших грошових зобов’язань за кредитним договором. Для захисту своїх кредиторських прав, на виконання умов кредитного договору відповідачу була направлена письмова вимога про усунення порушень, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Відповідно до положень кредитного договору кредитодавець має право вимагати задоволення позичальником вимоги про дострокову сплату заборгованості в судовому порядку. Таким чином, за твердженням представника позивача, зважаючи на невиконання відповідачем зобов’язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованість за відсотками та комісією, неустойку за невиконання умов договору (штраф).

На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 44465,28 грн., а саме: по відсотках – 26399,10 грн.; пеня за рік – 18066,18 грн., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Ухвалою судді від 27.04.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, при цьому подав через канцелярію суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки не повідомлено, відзив протягом строку, встановленого судом відповідно до положень ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач не подав, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.02.2005 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02-05/004-Ф, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у сумі 50000 грн. зі сплатою 22 % річних за користування кредитом з датою повернення кредиту, що визначається відповідно до графіку (додаток № 1), який є невід’ємною частиною цього договору, а саме до 01.02.2010 року.

17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор) передало (відступило) ТОВ «Кредитні ініціативи» (новий кредитор) кредитний портфель, а саме: сукупність усіх прав вимоги (прав вимоги за кредитами, включаючи основні права вимоги за кредитами та додаткові права вимоги за кредитами, а також права вимоги за забезпечення, існуючих та майбутніх, наявних та умовних), які передаються (відступаються) первісним кредитором новому кредитору, за умови підписання реєстру позичальників.

Доданим до матеріалів справи витягом з реєстру позичальників (додаток № 1) до договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року підтверджується, що до переліку кредитних договорів, які включені до додатку № 1, увійшов кредитний договір від 02.02.2005 року № 02-05/004-Ф, укладений з відповідачем ОСОБА_1

Враховуючи положення ст. ст. 514, 516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором № 02-05/004-Ф від 02.02.2005 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що станом на 01.02.2018 року відповідач ОСОБА_1 має загальну заборгованість в розмірі 124291,61 грн., з яких: по відсотках – 26399,10 грн.; по пені – 97892,51 грн.

Матеріалами справи встановлено, що у жовтні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2015 року (справа № 308/7433/14-ц), що набрало законно сили, вказаний позов задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 21,0 кв.м., що належить ОСОБА_1 на підставі права власності, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 02-05/004-Ф від 02.02.2005 року, яка станом на 01.11.2013 року складається із заборгованості: 30000 грн. – по кредиту; 29992,78 грн. – відсотків; 4739,86 грн. – пені, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності – незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Представник позивача вказує, що станом на 01.02.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 02-05/04-Ф від 02.02.2005 року в розмірі 124291,61 грн., а саме: по відсотках – 26399,10 грн.; по пені – 97892,51 грн., та просить стягнути з відповідача пеню за один рік – 18066,18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, сторони договору обумовили дату погашення кредиту – 01.02.2010 року. При цьому, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2015 року (справа № 308/7433/14-ц) звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 на підставі права власності, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 02-05/004-Ф від 02.02.2005 року, яка станом на 01.11.2013 року складається із заборгованості: 30000 грн. – по кредиту; 29992,78 грн. – відсотків; 4739,86 грн. – пені.

Відтак, у такий спосіб, звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки кредитор (позивач) на власний розсуд змінив умови основного зобов’язання щодо строку дії договору, періодичності платежів та порядку сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, положення абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Згідно з правовим висновком ОСОБА_2 Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

ОСОБА_2 Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року (справа № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18) висловила думку про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред’явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Таким чином, в даному випадку позивач помилково та всупереч вказаному правовому висновку ОСОБА_2 Верховного Суду нарахував до стягнення з відповідача проценти, визначені кредитним договором, після виставлення вимоги про повне дострокове погашення кредитної заборгованості у порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Питання про нарахування на заборгованість позичальника платежів згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач перед судом не порушує.

Крім того, оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, суд приходить до переконання про необґрунтованість позовної вимоги позивача про стягнення нарахованої пені за один рік, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок нарахування пені поза межами строку дії договору.

За приписами ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України), а згідно з ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки у кредитному договорі був встановлений строк його дії (до 01.02.2010 року), проте позивачем заявлено вимоги до відповідача про стягнення відсотків та пені за межами цього строку, а тому такі вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в даній справі, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 526, 598, 599, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», код ЄДРПОУ 35326253, що знаходиться за адресою: вул. Вікентія Хвойки, 21, м. Київ

Відповідач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів » від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Дата складення повного судового рішення 20 листопада 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик