Рішення № 78031047, 19.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р.

м. Київ

справа № 755/14287/2018

провадження № 2/755/5830/18

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить визнати припиненими зобов'язання за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1, та позивач просить суд зобов'язати ПАТ «Універсал Банк» припинити обтяження шляхом подання на протязі десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили реєстратору Державного реєстру обтяжень нерухомого майна заяву про припинення обтяження з подальшим вилученням (скасуванням) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 6908755) та з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 6908888) щодо трикімнатної квартири загальною площею 72,00 кв.м. жилою площею 47,80 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1, тобто предмета іпотеки за договором іпотеки/нерухомого майна - квартири/, який укладено 31.03.2008 року, між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О. та зареєстрований в реєстрі за № 615, заборона № 616.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 31.03.2008 року позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» було укладено кредитний договір №010-2008-961. В забезпечення виконання зобов'язання між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки (нерухомого майна - квартири) від 31.03.2008 року, предметом якого є трикімнатна квартира загальною площею 72,00 кв.м. жилою площею 47,80 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1. Згідно п. 1.1. Кредитного договору відповідач надав позивачу кредит у розмірі 188 000,00 доларів США зі сплатою 12,75% річних за користування кредитними коштами, строком дії кредитного договору до 15.03.2023 року. 31.03.2008 року відповідно до п. 6.2 та 6.3 договору іпотеки було проведено реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою та накладено заборону його відчуження. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем, в силу тимчасового погіршення матеріального стану, виникла заборгованість, тому відповідач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості з позивача, у подальшому зменшивши суму позову до 16 758,99 доларів США. Після проведення судово-економічної експертизи у цивільній справі № 755/9384/15-ц позивачем було заявлено зустрічний позов до ПАТ «Універсал Банк» про стягнення надмірно сплачених коштів на суму 48 495,80 доларів США. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2017 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2017 року в частині первісного позову по справі № 755/9384/15-ц рішення суду першої інстанції залишено без змін, а в частині зустрічного позову скасовано та ухвалено нове про задоволення зустрічного позову та стягнення з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 48 495,80 доларів США. 13.06.2018 року Верховним Судом винесено постанову у цивільній справі № 755/9384/15-ц, якою рішення Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2017 року в частині вирішення зустрічного позову скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2017 року в частині первісного позову ПАТ «Універсал Банк», яке залишено без змін апеляційною інстанцією, Верховним Судом не переглядалося, тому в цій частині рішення суду набрало законної сили, та оскільки цим рішенням суду відмовлено ПАТ «Універсал Банк» у стягненні заборгованості з позивача ОСОБА_1 у зв'язку з її відсутністю, то позивач вважає кредитне зобов'язання припиненим, що є підставою звернення з даним позовом до суду.

02 жовтня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30 жовтня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києвазаяву представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» Іващенко Ірини Олександрівни про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про зупинення провадження у справі, заявлену в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження,- залишено без задоволення.

Представник відповідача ПАТ «Універсал Банк» скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року строк, заперечив проти позову в повному обсязі та просив в позові відмовити в повному обсязі, вказуючи на те, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2017 року у цивільній справі № 755/9384/15-ц в частині відмови у первісному позові ПАТ «Універсал Банк» категорично не погоджується, але у зв'язку із пропуском строку не мав можливість його оскаржити, при цьому відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції не можна брати за підставу звільнення від доказування фактів, які були об'єктом дослідження суду. (а.с. 71-77)

Позивач ОСОБА_1 скористалась процесуальним правом подачі відповіді на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач заперечує проти тверджень відповідача в повному обсязі, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що зобов'язання за кредитним договором позивачем залишаються не виконаними, а борг - не сплаченим, однак відповідачем не вказано грошового виразу цього боргу. Крім того, позивачем зауважено, що відповідача не було обмежено у праві апеляційного та касаційного оскарження рішення суду в частині відмови у позові про стягнення заборгованості. (а.с. 99-100)

Відповідно до положень ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

31.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на придбання майна № 010-2008-961, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 188 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,75 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Строк кредитування за цим Договором становить період з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 15 березня 2023 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Цільовим призначенням кредиту є придбання майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1. (а.с. 5-10)

31.03.2008 року між громадянином США ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 611, відповідно до якого ОСОБА_1 придбано у власність трикімнатну квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 15-16; 17)

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. (стаття 4 Закону України «Про іпотеку»)

В забезпечення виконання зобов'язань за договором на придбання майна № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 615, відповідно до умов якого іпотеко держателем передано в іпотеку трикімнатну квартиру загальною площею 72,00 кв.м., житловою площею 47,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу предмету іпотеки від 31.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О., зареєстрованого в реєстрі за № 611. (а.с. 11-14)

Відповідно до частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

20.03.2017 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва по цивільній справі № 755/9384/15-ц в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено та в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення надмірно сплачених грошових коштів - відмовлено. (а.с. 18-23)

Як убачається зі змісту рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року, по даній справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якою доручено експертам КНДІСЕ. Згідно висновку експерта від 29.06.2016 року за № 3013/16-45 за результатами проведення судово-економічної експертизи, встановлено, що у розрахунку Банку не враховано та не відображено суму 65 254.79 доларів США (268 447,81 доларів США-203193,02долари США), документально підтверджену, як внесену Позичальником та його Поручителями в рахунок погашення грошових зобов'язань за кредитним договором. В даному випадку сума 268 447.81 доларів США це - загальна сума сплачена Позивачами 1, 2, 3 за період користування кредитом, яка підтверджена документально, а сума 203 193,02 долари США це - сума, яка сплачена Позичальником та його поручителями і підтверджена розрахунком заборгованості. (а.с. 21)

Крім того, судом встановлено та зроблено наступні висновки: «В судовому засіданні представник позивача за первинним позовом в своїх поясненнях спростовуючи висновок судово-бухгалтерської експертизи не ставив питання щодо призначення в рамках розгляду даної справи повторної чи додаткової експертизи та додаткових документів в обґрунтування своїх пояснень не надавав.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають, оскільки суд не має можливості встановити дійсну суму заборгованості за кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року та як сторона позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом не надала належні докази заборгованості та доказів, щодо розподілу сум направлених на погашення кредиту, що і встановлено у висновку експерта від 29.06.2016 року за № 3013/16-45 за результатами проведення судово-економічної експертизи.» (а.с. 22)

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2017 року по цивільній справі № 755/9384/15-ц рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2017 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_7 скасовано, а в частині первісного позову ПАТ «Універсал Банк» - залишено без змін. (а.с. 24-35)

Відповідно до ч. 1 ст. 417 Цивільного процесуального кодексу України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 року по цивільній справі № 755/9384/15-ц касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2017 року в частині вирішення позову ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. (а.с. 36-45)

Згідно Постанови від 13.06.2018 року Верховним Судом встановлено, що: «ПАТ «Універсал Банк» не оскаржив рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні власного позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що свідчить про визнання банком висновків експертизи, а також визнання того факту, що правовідносини сторін за кредитним договором припинилися.» (а.с. 38)

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка кореспондується із положенням ч. 1, 2 ст. 593 Цивільного кодексу України, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до положень статей 43, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно статей 319, 321 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. (ст. 391 Цивільного кодексу України)

Як убачається з матеріалів справи, предмет спору складають вимоги позивача про визнання припиненими зобов'язань за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та позивачем ОСОБА_1, вказуючи на припинення зобов'язань у зв'язку із належним їх виконанням, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача ПАТ «Універсал Банк» припинити обтяження, яким забезпечено зобов'язання за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, шляхом подання на протязі десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили реєстратору Державного реєстру обтяжень нерухомого майна заяву про припинення обтяження з подальшим вилученням (скасуванням) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 6908755) та з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 6908888) щодо трикімнатної квартири загальною площею 72,00 кв.м. жилою площею 47,80 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1, тобто предмета іпотеки за договором іпотеки/нерухомого майна - квартири/, який укладено 31.03.2008 року, між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О. та зареєстрований в реєстрі за № 615, заборона № 616.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін по суті позову, керуючись положеннями цивільного законодавства України, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання припиненими зобов'язання за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та позивачем ОСОБА_1, - оскільки судом встановлено, що зобов'язання позивача ОСОБА_1 перед відповідачем ПАТ «Універсал Банк» припинено їх належним виконанням, що підтверджено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2017 року по справі № 755/9384/15-ц, яке набрало законної сили, та яким відсутність боргу з боку ОСОБА_1 встановлено з урахуванням висновку експерта. При цьому матеріали справи, які підлягали розгляду у даному провадженні, не містять будь-яких доказів на спростування фактів, встановлених рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2017 року, щодо відсутності з боку позивача ОСОБА_1 боргових зобов'язань перед відповідачем ПАТ «Універсал Банк» за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року.

Крім того, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині визнання кредитного зобов'язання припиненим, судом ураховано факт, встановлений Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року по справі № 755/9384/15-ц, відповідно до якого колегією суддів підтверджено, що ПАТ «Універсал Банк» не оскаржив рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2017 року по справі № 755/9384/15-ц щодо відмови у задоволенні власного позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що, на думку колегії суддів, свідчить про визнання банком висновків експертизи, а також визнання того факту, що правовідносини сторін за кредитним договором припинилися. (а.с. 38)

Таким чином, встановивши факт припинення зобов'язання позивача перед Банком відповідача за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо припинення обтяження на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яке є об'єктом договору іпотеки від 31.03.2008 року, укладеного між сторонами спірних правовідносин у рахунок забезпечення основного зобов'язання за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, - оскільки припинення основного кредитного зобов'язання має правовим наслідком припинення похідного від нього зобов'язання, зокрема, зобов'язання за договором іпотеки, та припинення обтяження об'єкту іпотеки шляхом проведення встановлених законом реєстраційних дій.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження, - є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 409,60 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 319, 321, 391, 593, 598, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 43, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенюк Леся Олександрівна, про визнання кредитного договору припиненим та припинення обтяження - задовольнити.

Визнати припиненими зобов'язання за Кредитним договором № 010-2008-961 від 31.03.2008 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19), та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язати ПАТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19) припинити обтяження шляхом подання на протязі десяти днів з моменту набрання даним рішенням суду законної сили реєстратору Державного реєстру обтяжень нерухомого майна заяву про припинення обтяження з подальшим вилученням (скасуванням) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 6908755) та з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 6908888) щодо трикімнатної квартири загальною площею 72,00 кв.м. жилою площею 47,80 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1, тобто предмета іпотеки за договором іпотеки/нерухомого майна-квартири/, який укладено 31.03.2008 року, між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О. та зареєстрований в реєстрі за № 615, заборона за № 616.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2018 року.

Суддя: В.І. Галаган