Вирок № 78030843, 21.11.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 692/216/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018250120000071, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 березня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в смт. Драбів Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина України, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, непрацюючого, неодруженого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Грицака А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 у вересні2017 року, перебуваючи в смт. Драбів Драбівського району Черкаської області на території колишньої тракторної бригади по

вул. Дуніновська, всупереч встановленому законом порядку обігу наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, зірвав, тобто умисно, незаконно придбав частини рослини коноплі, яку переніс додому за адресою: вул. Дуніновська, 45,

смт. Драбів, Драбівський район, Черкаська область, де висушив і за допомогою сита перетер, тобто незаконно виготовив, на полиці дерев'яної підставки в спальні будинку незаконно зберігав для власного вживання, без мети збуту, яка згідно з висновком судової експертизи за експертною спеціальністю "Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" № 2/2993 від 28 грудня 2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 7,63 г, яка 2 березня 2018 року під час огляду вказаного домоволодіння була виявлена та вилучена працівниками поліції.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання, виробництво та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У даному кримінальному провадженні 15 березня 2018 року між прокурором

ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор Грицак А.М. та підозрюваний ОСОБА_1дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за

ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов’язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; співпрацювати з правоохоронними органами у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_1за ч. 1 ст. 309 КК України – у виді позбавлення волі на строк

2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України підозрюваного ОСОБА_1сторони погодили звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік і згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов’язати останнього періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Крім того, прокурор Грицак А.М. та підозрюваний ОСОБА_1визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Грицак А.М. у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_2також просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з’ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_1під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1за ч. 1 ст. 309 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений

ОСОБА_1визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1на себе за угодою про визнання винуватості зобов’язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом’якшуючу обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_1, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_1підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та угоди про визнання винуватості з обвинуваченого ОСОБА_1на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 572,00 гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 березня 2018 року, укладену між прокурором Грицаком Анатолієм Михайловичем та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушенн, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 15 березня 2018 року покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_1 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України обов’язкиперіодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз’яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.

Речові докази, а саме: наркотичний засіб - каннабіс та металевий наперсток, що передані на зберігання в камеру речових доказів Драбівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 572,00 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз’яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай