Рішення № 78028552, 13.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9589/18

н/п 2/640/2354/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на їх користь завдані збитки в порядку регресу в розмірі 46131,96 грн. та сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.05.2014р. між позивачем та ТОВ «Фірма Консалтінг Плюс» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АЗ-086/000/140000330, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Honda Civic», державний № НОМЕР_1, позивач взяв на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 30.10.2014 року в м. Харкові на вулиці Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Honda Civic», державний № НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Dodge», державний №АХ1164ВО під керуванням ОСОБА_1. Автомобіль «Honda Civic», державний №АХ 3338 ВІ, отримав механічні ушкодження. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2014 року, яка набрала законної сили, дорожньо-транспортна пригода 30.10.2014 року сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 ОСОБА_4 дорожнього руху України. Виконуючи взяті на себе зобов’язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №АЗ-086/000/140000330, позивач на підставі страхового акту №КАСКО/086/000/14/0012 від 30.12.2014 року виплатив страхове відшкодування в розмірі 46131грн.96 коп. Користуючись правом, передбаченим ст.993 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, ОСОБА_2 «Українська пожежно-страхова компанія» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 46131,96 грн. Крім того, позивач зазначив, що пропустив встановлений законом строк позовної давності та просив суд його поновити, як такий, що пропущений з поважних причин. В обґрунтування клопотання про поновлення строку позовної давності позивач вказав, що в 2017 році звертався до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_5, але в суді відсутня справа за позовом 2017 року.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника позивача.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити, оскільки позивачем пропущений строк пред’явлення позову та цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована також подав до суду відзив на позов в якому зазначив, що строк позовної давності пропущений позивачем без поважних причин. Відповідач, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, несе субсидіарну (додаткову) відповідальність при недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди. На момент ДТП відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність в Приватному акціонерному товаристві «СК Україна», що підтверджується полісом ОСЦПВВНТЗ №АІ/3757595, в якому страхова сума за шкоду, заподіяну майну, на одного потерпілого складає 50000грн. Сума сплаченого позивачем страхового відшкодування менше страхової суми за шкоду, заподіяну майну, зазначеної в полісі ОСЦПВВНТЗ №АІ/3757595, тому регресні вимоги в даному випадку можуть бути заявлені до ОСОБА_2 «СК Україна».

Суд, вислухавши представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

30.10.2014 року в м. Харкові на вул. Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Honda Civic», державний №АХ3338ВІ, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Dodge», державний №АХ1164ВО під керуванням ОСОБА_1. Автомобіль «Honda Civic» державний № НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2014 року ОСОБА_1 визнано винною в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

07.10.2014 року ОСОБА_1 згідно полісу №АІ/3757595 уклала договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 08.10.2014 року до 07.10.2015 року. Страхова сума в страховому полісі за шкоду, заподіяну майну – п’ятдесят тисяч гривень.

Таким чином, на момент ДТП 30.10.2014 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ОСОБА_2 «СК Україна».

Згідно страхового акту №КАСКО/086/000/14/0012 від 30.12.2014 року Харківськийф іцентр ОСОБА_2 «УПСК» розглянув документи на подію ДТП, яка мала місце 30.10.2014р., в тому числі договір ОСЦПВВНТЗ винної особи АІ/3757595 встановлено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля «Honda Civic» державний №АХ3338ВІ у розмірі 46131,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Спеціальна позовна давність (скорочена або більш тривала) може буди застосована лише до вимог зазначених в ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ч. 6ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, перебіг позовної давності для звернення з позовною заявою про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, почався 30.12.2014 року, після виплати страхового відшкодування потерпілій особі на підставі страхового акту №КАСКО/086/000/14/0012 від 30.12.2014 року в розмірі 46131,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №307.

Позивач ОСОБА_2 «Українська пожежно-страхова компанія» звернулася до суду з позовом, згідно вихідної дати, зазначеної в позові - 27.04.2018 року, тобто після спливу строку позовної давності три роки, який закінчився 30.12.2017року.

Представником позивача подано заяву про визнання причин пропущеного строку звернення до суду поважною та його поновлення, в обґрунтування заяви посилається на те, що тим, що представником позивача 11.07.2017р. було направлено до Київського районного суду м. Харкова позовну заяву вих.РУ/0012 від 11.07.2017р. до ОСОБА_1 Однак, згідно листа Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2018р. вищезазначена позовна заява на адресу суду не надходила та не зареєстрована. Тому позивач вважає, що перебіг позовної давності переривається пред’явленням позову до одного із кількох боржників, та строк для повторного подання до суду позову до ОСОБА_1 було пропущено через поважні причини.

Згідно відповіді Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2018року за даними автоматизованої системи документообігу суду в період з 01.01.2011 року по 23.03.2018 року в провадженні суду справ відносно ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не надходило.

Позивачем не надано доказів для визнання поважними причини пропущення позовної давності до суду, а надані позивачем копія позовної заяви від 11.07.2017року та аркуш опису - вкладення поштового відправлення не є достатнім доказом поважності причин пропуску строку позовної давності, таким чином заява про визнання поважними причини пропущення строку позовної давності та поновлення строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно страхового акту №КАСКО/086/000/14/0012 від 30.12.2014 року позивач виплатив страхове відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №АЗ-086/000/140000330 30.12.2014 року, тобто в цей день у позивача виникло право вимоги, передбачене ст.993 Цивільного кодексу України і, відповідно, право на судовий захист такого права вимоги, строк позовної давності в даному випадку сплив 29.12.2017 року.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв’язку з тим, що на момент ДТП 30.10.2014 року цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в ОСОБА_2 «СК Україна», про що позивачу було відомо, а страхова сума в полісі є більшою, ніж регресні вимоги позивача, в даному випадку відсутні підстави для застосування ст.1194 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 «Українська пожежно-страхова компанія».

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 258, 261, 993, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,–

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.11.2018 року.

СУДДЯ